про залишення позовної заяви без руху
08 вересня 2025 року Справа № 915/1281/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Салямон Юлії Вікторівни, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )
електронна пошта, що зазначена у ЄДРЮОФОПГФ: ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення коштів за безоплатне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 401 636, 06 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулась Миколаївська міська рада з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Миколаївської міської ради кошти в сумі 401 636, 06 грн. за безоплатне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:03:013:0041 за адресою: м. Миколаїв, вул. Млинна, 20 (отримувач УК у м. Миколаїв/ Центральний р-н/24062200; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код в ЄДРПОУ отримувача 37992030; рахунок №UA588999980314000611000014483).
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Миколаївської міської ради через виконавчий комітет Миколаївської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 6 024, 54 грн.
Підставою позову зазначено наступні обставини.
Відповідно до договору купівлі-продажу частки нежитлового об'єкта від 06.10.2009 ТОВ «Торговий будинок Миколаїв» придбало у ЗАТ «Центр-Торг» 98/100 часток нежитлового об'єкта по вул. Млинній, 20 у м. Миколаєві. В пункті 7 зазначеного договору зазначено, що відчужувана частина нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці площею 0,47 га, яка перебуває в постійному користуванні продавця відповідно до державного акту на право постійного користування землею, виданого Миколаївською міською радою 29.11.1993, зареєстрованого за номером № 102
Позивач зазначає, що оскільки ТОВ «Торговий будинок Миколаїв» не належить до підприємств, установ та організацій, визначених ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент укладання договору купівлі-продажу, то набуття ним права постійного користування земельною ділянкою фактично було неможливим в силу прямої вказівки закону.
В подальшому 07.04.2025 ОСОБА_1 набула права власності на нерухоме майно, а саме: нежитловий об'єкт, за адресою Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Млинна, будинок 20, на підставі договору купівлі-продажу, 98/100 часток у праві спільної сумісної власності на нежитловий об'єкт № 1750 від 17.12.2020, акту приймання-передачі 98/100 часток у праві спільної часткової власності на нежитловий об'єкт б/н, від 17.12.2020, видавник: ТОВ " Торговий будинок Миколаїв "; заяви ТОВ " Торговий будинок Миколаїв " про розрахунок №1754 від 17.12.2020.
Як зазначає позивач, оскільки ОСОБА_1 не належить до підприємств, установ та організацій, визначених ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент набуття нею права власності на відповідне майно, то набуття нею права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону. Посилаючись на ч. 13 ст. 120 ЗК України, позивач зазначає, що Салямон Ю.В. із відповідною заявою про передачу земельної ділянки у власність або оренду до позивача не зверталася, а позивачем в свою чергу рішення про передачу відповідної земельної ділянки відповідачу у власність або оренду - не приймалося.
Відповідно до інформації з ДЗК земельна ділянка за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Млинна, будинок 20 має площу 4650 кв.м. та кадастровий номер 4810136300:03:013:0041.
Отже, у період з 17.12.2020 по теперішній час фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:03:013:0041, на якій розташований відповідний нежитловий об'єкт нерухомого майна, є відповідач, який не сплачував кошти до міського бюджету за користування нею.
Відповідач не є власником земельної ділянки і постійним землекористувачем земельної ділянки, у зв'язку із чим не є платником плати за землю у формі земельного податку, тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього є орендна плата. Позивачем здійснено розрахунок недоодержаного доходу у розмірі орендної плати за період безоплатного використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 17.12.2020 до 01.01.2025, який становить 401 636, 06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 13, 144, 145 Конституції України, ст. 15-17, 377, 1212 ЦК України, ст. 12, 80, 83, 120, 206, 1212 ЗК України, ст. 14, 269, 270, 287, 288 ПК України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про оцінку земель".
Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Судом встановлено, що позивачем у вступній частині позовної заяви визначено відповідачем фізичну особу-підприємця Салямон Юлію Вікторівну, однак у прохальній частині позовної заяви позивачем сформульовано позовні вимоги до фізичної особи Салямон Юлії Вікторівни.
Разом з тим у тексті позовної заяви зазначено, що «… відповідачем по справі є Салямон Ю.В. як фізична особа та відповідно в прохальній частини позовних вимог позивачем викладено вимогу про стягнення грошових коштів з Салямон Ю.В., оскільки відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на відповідне майно, розміщене на земельній ділянці комунальної власності, зареєстроване за нею саме як за фізичною особою».
"Водночас відповідач у вступній частині позовної заяви зазначений як фізична особа-підприємець, оскільки відповідно до даних ЄДРЮОФОПГФ відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, а відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити вказівку на статус фізичної особи-підприємця".
Враховуючи вищевикладене, позивачу потрібно уточнити правовий статус відповідача.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Системний аналіз ст. 4, 45, 162 ГПК України дозволяє дійти висновку, що стороною у справі може бути як фізична особа-підприємець, так і фізична особа без такого статусу за умови належності спору до господарської юрисдикції, що прямо передбачено законом. Позивач самостійно визначає склад учасників процесу, зокрема, відповідача (-ів) у справі та формулює свої позовні вимоги. Якщо стороною у справі (спорі) є фізична особа, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, то позивач відповідно до ст. 162 ГПК України повинен зазначити про це. Водночас, якщо спір пред'явлено до фізичної особи, з якою виник спір, відповідно відповідачем є фізична особа (зазначається у вступній частині позовної заяви) і позовні вимоги пред'являються до фізичної особи (позовні вимоги у прохальній частині позовної заяви).
В даному випадку, позовна заява містить суперечності у вступній та прохальній частині позовної заяви, що не відповідає вимогам ст. 4, 45. 162 ГПК України.
Відповідно абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення поданої позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 6, 42, 162, 164, 172, 174, 232 - 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву (вх. № 12487/25 від 01.09.2025) Миколаївської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця Салямон Юлії Вікторівни про стягнення коштів за безоплатне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 401 636, 06 грн. залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу наступний спосіб усунення недоліків:
- позивачу зазначити правовий статус відповідача (хто є відповідачем у справі фізична особа-підприємець або фізична особа).
4. Роз'яснити позивачу наслідки усунення недоліків:
якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);
якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя Е.М. Олейняш