вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
17 вересня 2025 рокуСправа № 912/1921/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/1921/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК БУД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК-ЕНЕРДЖІ"
про стягнення 116 537,44 грн.
Без виклику сторін.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НК БУД", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК-ЕНЕРДЖІ" про стягнення збитків у розмірі 116 537,44 грн, з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору субпідряду від 30.06.2022 № NB-30-06-2022 в частині реєстрації податкових накладних, що призвело до завдання позивачу збитків.
Ухвалою від 21.07.2025 суд відкрив провадження у справі № 912/1921/25 за правилами спрощеного позовного провадження; постановив розгляд справи № 912/1921/25 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами та розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивач та відповідач належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень щодо заявлених позовних вимог.
Згідно положень ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
За ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
30.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НК БУД" (далі - Підрядник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОВК-ЕНЕРДЖІ" (далі - Субпідрядник, Відповідач) укладено Договір субпідряду № NB-30-06-2022 (далі - Договір, а.с. 6 оборот, 9-11).
Відповідно до п. 1.1. Договору Субпідрядник зобов'язується за цим Договором виконати наступні роботи: Загально будівельні, опоряджувальні, сантехнічні та електротехнічні роботи в операторній вагової (33,43 м2) та вбиральнях (3 шт - 13,01 м2) при будівництві об'єкта транспортної інфраструктури - річковий порт (термінал) ТОВ СП "НІБУЛОН" в м. Ізмаїл Ізмаїльського району Одеської області в межах вулиць Портова, Набережна Лукі Капікраяна та Дунайська, (далі - "Роботи"), а Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Склад та обсяги Робіт, що доручаються до виконання Субпідряднику, визначені кресленням або технічним завданням (додаток 2 до цього Договору) Підрядника та повинні відповідати чинним нормативним актам в галузі будівництва (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 1.3. Договору склад Робіт, які виконує Субпідрядник відповідно до Договору, номенклатура, кількість та вартість необхідних для виконання Робіт та наданих Субпідрядником матеріалів, устаткування та комплектуючих деталей, які необхідні для виконання Робіт, зазначається у додатку 1, що складається з договірної ціни, локального кошторису та відомості ресурсів, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 2.1. Договору термін виконання Робіт за Договором - 20 календарних днів. Субпідрядник приступає до виконання Робіт після укладання договору з Підрядником, але не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту перерахування авансу Підрядником на рахунок Субпідрядника.
Рішення про перегляд терміну виконання Робіт з обґрунтуванням підстав оформлюється додатковою угодою до цього Договору (п. 2.2. Договору).
Умовами п. 3.1. Договору передбачено, що Підрядник (уповноважений представник) розпочинає приймання виконаних обсягів Робіт не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту отримання від Субпідрядника повідомлення про готовність до прийому-передачі виконаних обсягів робіт. У разі відсутності зауважень до фактично якісно виконаних робіт за Договором Підрядник підписує акт приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ2 та КБ3, який оформлюється в трьох примірниках, або надає мотивовану відмову від приймання не пізніше 7 (семи) робочих днів з моменту надання йому Субпідрядником цього акту.
У разі отримання матеріалів Підрядника Субпідрядник, згідно з актом приймання-передачі відображає матеріали Підрядника у вищезазначених формах КБ2 та КБ3. Невикористані матеріали Підрядника Субпідрядник зобов'язаний повернути згідно з актом приймання-передачі після завершення Робіт за Договором (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору вартість Робіт згідно із договірною ціною, яка є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1 до цього Договору, що складається з договірної ціни, локального кошторису та відомості ресурсів), складає 3 611 175,55 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 601 862,59 грн. Договірна ціна є незмінною та остаточною на весь термін та обсяг будівництва. Об'єми Робіт, які виникають в ході будівництва, невраховані кошторисом оплачуються додатково після погодження із Підрядником.
Згідно з п. 4.2. Договору роботу, доручену Підрядником, Субпідрядник виконує з використанням власних матеріальних ресурсів якісно та у погоджені цим Договором строки.
Умовами п. 4.3. Договору передбачено, що якщо Субпідрядник виконує Роботи з матеріалів Підрядник, він повинен прийняти їх згідно з актом приймання-передачі та нести матеріальну відповідальність за їх збереження, неповне та несвоєчасне відображення використаних матеріалів Підрядника в актах виконаних Робіт.
Розрахунки між Субпідрядником та Підрядником здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника (п. 5.1. Договору).
Відповідно до п. 5.2. Договору Підрядник перераховує Субпідряднику попередню оплату в наступному порядку:
5.2.1. попередня оплата (аванс) 500 000,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 83 333,33 грн протягом 5-ти днів з дати підписання договору;
5.2.2. 2 027 822,92 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 337 970,49 грн протягом 15 банківських днів від дати підписання договору/додаткової угоди та виставлення рахунку.
Згідно з п. 5.3. Договору, розрахунок за виконані Роботи здійснюється у термін не пізніше 10 (десяти) банківських днів від дня підписання Підрядником кожного акту приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ2 та КБ3 з урахуванням раніше сплачених авансів.
Платежі Підрядника за цим Договором вважаються виконаними в момент списання грошових коштів з банківського рахунку Підрядника. Підрядник не несе відповідальність за ризики, які пов'язані із зарахуванням грошових коштів на банківський рахунок Субпідрядника (п. 5.4. Договору).
Умови щодо якості робіт та гарантія передбачені Розділом 6 Договору.
Розділом 7 Договору передбачено відповідальність сторін.
Умовами п. 8.4. Договору передбачено, що Субпідрядник зобов'язаний надати Підряднику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного цифрового підпису уповноваженої особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань Субпідрядника. Субпідрядник забезпечує реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та її надання Підряднику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виникнення податкових зобов'язань. Підтвердженням про прийняття податкової накладної Субпідрядником та/ або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. У разі невиконання (неналежного виконання) зазначених зобов'язань, у тому числі якщо надіслані додаткові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених Податковим кодексом України, Субпідрядник сплачує Підряднику штраф у розмірі 20% від суми за Договором (відповідною Додатковою угодою до Договору).
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022, а в частині зобов'язань за договором, які залишились невиконаними на зазначену дату, - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 8.6. Договору).
У період з 04.07.2022 по 25.07.2022 Позивачем на рахунок Відповідача було сплачено авансові платежі в загальній сумі 2 200 000,00 грн на виконання умов Договору (а.с. 12-14).
28.09.2022 Відповідачем було завершено роботи, у зв'язку з чим ним складено акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в на загальну суму 2 899 224,65 грн, у т. ч. ПДВ 483 204,11 грн (а.с. 15-21):
- № 1 на загальну суму 1 146 206,26 грн, у т. ч. ПДВ 191 034,38 грн;
- № 2 на загальну суму 1 016 186,89 грн, у т. ч. ПДВ 169 364,48 грн;
- № 3 на загальну суму 473 739,20 грн, у т. ч. ПДВ 78 956,53 грн;
- № 4 на загальну суму 263 092,30 грн, у т. ч. ПДВ 43 848,72 грн.
Позивач зазначає, що після складання зазначених актів у Товариства з обмеженою відповідальністю "НК БУД" виникло зобов'язання з оплати різниці між уже здійсненими авансовими платежами та вартістю виконаних робіт у розмірі 699 224,65 грн (2 899 224,65 грн - 2 200 000,00 грн), а також право на податковий кредит у сумі 116 537,44 грн.
Зазначені обставини підтверджуються, зокрема, рішенням Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 у справі № 910/4692/23 (а.с. 22-31).
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням суду у справі № 910/4692/23 встановлені обставини, які мають преюдиційне значення під час розгляду даної справи і не підлягають повторному доведенню.
Суму 699 224,65 грн Позивач сплатив на рахунок Відповідача сімома платежами в період з 02.08.2023 по 11.08.2023.
За твердженням Позивача, ураховуючи викладені обставини, а також положення ст. 187 та 201 Податкового кодексу України, Відповідач був зобов'язаний зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на суму 699 224,66 грн, у тому числі ПДВ - 116 537,44 грн, на дату підписання актів приймання виконаних будівельних робіт, оскільки така дата (28.09.2022) передувала даті зарахування грошових коштів на рахунок Відповідача.
Разом із тим, всупереч вимогам ст. 187 та 201 Податкового кодексу України, Відповідач склав і зареєстрував податкові накладні в ЄРПН на суму 699 224,66 грн не на дату складання актів, а на дату фактичного надходження коштів на його рахунок від Позивача у період з 02.08.2023 по 11.08.2023 (а.с. 31 оборот - 38).
Позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що на дату складення податкових накладних не відбулася подія, яка б надавала Товариству з обмеженою відповідальністю "НК БУД" право на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту у відповідному звітному періоді, Позивач 31.08.2023 направив Відповідачу повідомлення № 132 про необхідність виправлення податкових накладних (а.с. 38 оборот, 39).
Оскільки Відповідач проігнорував зазначене повідомлення, Позивач не включив суму ПДВ у розмірі 116 537,44 грн до податкового кредиту, та 19.10.2023 звернувся до Державної податкової служби зі скаргою про допущення порушень при складанні податкових накладних (додаток 7 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2023 року) (а.с. 40-47).
На підставі поданої скарги Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області 10.01.2024 видано наказ № 22-п про проведення документальної позапланової перевірки Відповідача.
За результатами перевірки, відповідно до акта від 24.01.2024 № 611/11-28-07-03/38540342, встановлено порушення п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме відсутність реєстрації податкової накладної на дату складання актів приймання виконаних будівельних робіт від 28.09.2022 на суму 699 224,65 грн у ЄРПН.
Контролюючим органом 26.02.2024 винесено податкове повідомлення-рішення № 00018140703, яким до Відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 58 268,72 грн.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, Відповідач звернувся до суду з позовом про його скасування. Проте рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі № 340/1412/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025, у задоволенні позовних вимог Відповідача відмовлено в повному обсязі (а.с. 48-51).
Вказані судові рішення мотивовані тим, що з дати підписання актів виконаних будівельних робіт (28.09.2022) у Відповідача виникло податкове зобов'язання, що зумовлювало обов'язок скласти та зареєструвати відповідну податкову накладну в ЄРПН. Отже, складання податкових накладних лише після фактичного отримання коштів у серпні 2023 року є неправомірним.
Станом на сьогоднішній день Відповідач не вжив заходів щодо виправлення недоліків та не склав податкову накладну за правилом "першої події" з датою фактичного виконання робіт - 28.09.2022.
Позивач вказує, що протиправна бездіяльність Відповідача позбавила Товариство з обмеженою відповідальністю "НК БУД" права на включення суми ПДВ у розмірі 116 537,44 грн до податкового кредиту, що унеможливило зменшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та призвело до завдання Позивачу збитків у вказаному розмірі, що стало причиною звернення з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 ПКУ).
За змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У пункті 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Обов'язковими реквізитами, які повинні бути зазначені у податковій накладній, зокрема, є опис (номенклатура) товарів/послуг, їх кількість та обсяг.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).
Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
За приписами ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ст. 224, 225 Господарського кодексу України (який був чинний на момент подання позову) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Так, у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 3 340/1412/24 вказано, що актом документальної позапланової перевірки ТОВ "ОВК Енерджі" за період діяльності вересень 2022 року з метою контролю за дотриманням вимог законодавства України при складанні податкових накладних, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по фінансово господарських операціях з ТОВ "НК Буд" за вересень 2022 року від 24.01.2024 №611/11-28-07-03/38540342 встановлено порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН податкової накладної від 28.09.2022 на загальну суму 699 224,65 грн.
Оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства та не зареєстрував податкові накладні у порядку, встановленому законом, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 116 537,44 грн.
Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Згідно з ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.
Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини.
Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.
В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідачем було складено та зареєстровано податкові накладні від 28.09.2022 на загальну суму 699 224,65 грн. Відповідачем правомірність своїх дій в цій частині не доведена, тому суд доходить висновку про доведеність складу цивільного правопорушення та про правомірність заявлених позовних вимог.
Господарський суд, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти в аспекті спірних правовідносин та дослідивши наявні матеріали справи зазначає, що в діяннях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Отже, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 116 537,44 грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Позовна заява у даній справі була подана через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".
Отже, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, а також з огляду на обставини подання Товариством з обмеженою відповідальністю "НК БУД" позовної заяви через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду першої інстанції становить 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК-ЕНЕРДЖІ" (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Тельнова Євгена, буд. 14/22, кв. 40, код ЄДРПОУ: 38540342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК БУД" (02081, Київська область, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7д, код ЄДРПОУ: 38526899) збитки у розмірі 116 537,44 грн, а також 2 422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "НК БУД", його уповноваженому представнику, адвокату Ярошенку Д.В. та Товариству з обмеженою відповідальністю "ОВК-ЕНЕРДЖІ" до електронних кабінетів у системі "Електронний суд".
Повне рішення складено 17.09.2025.
Суддя О.Л. Бестаченко