"17" вересня 2025 р.
м. Київ
Справа № 911/2287/25
Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами
позов Заступника керівника Броварської окружної прокуратури (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська 137, код ЄДРПОУ 290999623)
в інтересах держави в особі:
1. Державної екологічної інспекції Столичного округу (03035, місто Київ, вул. Солом'янська, будинок 1, код ЄДРПОУ 42163667) та
2. Згурівської селищної ради (07601, Київська обл., Броварський р-н, селище Згурівка, вул. Українська, будинок 10, код ЄДРПОУ 04360296)
до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код ЄДРПОУ 44768034)
про стягнення 99172,36 грн,
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Столичного округу та Згурівської селищної ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» про стягнення шкоди в сумі 99172,36 грн, в результаті незаконної порубки лісу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2025 відкрито провадження у справи та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
При цьому ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам процесу в їх електронні кабінети та доставлена 17.07.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Суд констатує, що за час перебування матеріалів позовної заяви у провадженні суду відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відтак, у зв'язку з наведеним, суд констатує, що сторонам було надано всі можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав та достатньо часу для наповнення справи доказовою базою.
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як встановлено у статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Обставини спірних правовідносин.
Рішенням Київського облвиконкому від 28.02.1972 № 118 «Про віднесення пам'яток природи за категоріями, згідно нової класифікації, та затвердження нововиявлених заповідних територій і природних об'єктів в області», а також рішенням Київського облвиконкому від 18.12.1984 № 441 «Про класифікацію і мережу територій та об?єктів природно-заповідного фонду області» оголошено Заповідне урочище «Галаганове».
У подальшому наказом Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації від 09.01.2019 № 02-од затверджено Положення про заповідне урочище «Галаганове» (далі - Положення).
Згідно з п. 1.2. вказаного Положення Урочище входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони.
Згідно з п. 1.3. Положення Урочище загальною площею 170,0 га розташоване на території ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» (на момент вчинення правопорушення реорганізовано в Філію «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України») Березанського лісництва - кв. 89 (виділи 2- 9), кв. 90 (виділи 2-13), кв. 91 (виділи 3-15), кв. 92 (виділи 2-9), кв. АДРЕСА_1 (виділи 1-5, 7-10), в адміністративних межах Безуглівської та Шевченківської сільських рад Згурівського району (на даний час Згурівська селищна територіальна громада).
Відповідно до акту огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 25.04.2024 у Березанському лісництві в кварталі 92 виділі 5 було виявлено незаконну рубку одного дерева породи акація, за що передбачена відповідальність визначена статтею 65 Кодексу про адміністративне правопорушення. В результаті виявлення цього порушення заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 99172,36 грн, що розрахована за таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 №575.
Акт підписано начальником відділу охорони та захисту лісу ОСОБА_1 та провідним інженером з охорони та захисту лісу ОСОБА_2 .
Правопорушника уповноваженими особами філії «Бориспільське лісове господарство» не виявлено, а заходів для забезпечення охорони природно-заповідного фонду від незаконних рубок не вжито, що призвело до вчинення лісопорушення.
Унаслідок зазначеного порушення навколишньому природному середовищу завдано суттєвих збитків, які залишаються не відшкодованими.
Інформацією філії «Столичний лісовий офіс» підтверджено, що за фактом незаконної порубки дерев, виявленої 25.04.2024, до Броварського РУП ГУ НП у Київській області скеровано відповідний лист від 16.05.2024.
За результатами службового розслідування у Березанському лісництві щодо незаконної порубки дерев у межах природно-заповідного фонду «Галаганове», наказом філії «Бориспільське лісове господарство» від 18.06.2024 майстру лісу Березанського лісництва оголошено догану.
Прокурор зазначає, що відповідач, як постійний лісокористувач, вина якого полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих йому ділянках із земель лісового фонду, повинен відшкодувати завдані його протиправними діями збитки.
Висновки господарського суду.
За статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
В силу статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
У відповідності до частини 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Разом з тим, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Статтею 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.
Відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Одними з основних завдань Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони, захисту, використання і відтворення лісів.
Функції щодо додержання вимог природоохоронного законодавства на території Київської області покладено на Державну екологічну інспекцію Столичного округу.
Згідно п. п. 5 п. 2 Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 18 Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекції Столичного округу (нова редакція) (далі Положення), Інспекція в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; повноти та законності здійснених заходів щодо відтворення лісів, зокрема цінними та рідкісними породами дерев, породами, притаманними відповідному регіону, та повноти заходів з догляду за лісовими культурами на землях, призначених під відновлення лісу; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів; добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів; здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах тощо.
Враховуючи зазначене, позивач 2 Державна екологічна інспекція Столичного округу уповноважена здійснювати державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а тому, є належним позивачем у даній справі.
Судом встановлено, що Броварська окружна прокуратура Київської області, реалізуючи повноваження, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернулась до Державної екологічної інспекції Столичного округу з листом від 17.02.2025 №52/2-1254вих25 щодо факту незаконної порубки дерев, вчиненої 25.04.2024 на території кварталу 92, виділу 5 Березанського лісництва ДП «Бориспільське лісове господарство», внаслідок чого державі завдано шкоди у розмірі 99 172,36 грн.
У листі прокуратура просила повідомити, чи вживалися інспекцією заходи претензійно-позовного характеру для стягнення збитків, а у разі їх відсутності - зазначити причини. Також було запитано реквізити спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Згурівської селищної ради для зарахування грошових стягнень.
Одночасно прокуратура поінформувала про намір звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі Згурівської селищної ради та Державної екологічної інспекції Столичного округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою.
У відповідь на лист Броварської окружної прокуратури від 17.02.2025 №52/2-1254вих25 Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомила про межі своєї компетенції відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та власного Положення. Водночас орган не заперечує проти реалізації прокуратурою повноважень щодо представництва інтересів держави в суді за викладеними у листі обставинами. Крім того, Інспекція поінформувала, що у разі подання Броварською окружною прокуратурою відповідної позовної заяви до суду, її позовні вимоги будуть підтримані Інспекцією у повному обсязі.
Судом встановлено, що Броварська окружна прокуратура Київської області, здійснюючи заходи представницького характеру, звернулася до Згурівської селищної ради з листом від 17.02.2025 №52/2-1256вих25 щодо факту незаконної порубки дерев, вчиненої 25.04.2024 на території кварталу 92, виділу 5 Березанського лісництва ДП «Бориспільське лісове господарство», внаслідок чого державі завдано шкоди у сумі 99 172,36 грн.
У листі прокуратура просила повідомити, чи вживалися селищною радою заходи претензійно-позовного характеру для відшкодування зазначених збитків, а у разі їх відсутності - зазначити причини неналежного реагування. Крім того, прокуратура вимагала надати реквізити спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища ради для зарахування сум відшкодування шкоди та повідомити, чи планує рада звертатися до суду з відповідним позовом.
Одночасно у зверненні прокуратура поінформувала, що відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вона має намір подати позов до суду в інтересах держави в особі Згурівської селищної ради та Державної екологічної інспекції Столичного округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою дерев.
У відповідь на повідомлення Броварської окружної прокуратури від 17.02.2025 №52/2-1256вих25 Згурівська селищна рада поінформувала про невжиття заходів претензійно-позовного характеру щодо незаконної порубки дерев, вчиненої 25.04.2024 на території кварталу 92, виділу 5 Березанського лісництва ДП «Бориспільське лісове господарство».
Селищна рада зазначила, що вказана територія не перебуває у комунальній власності громади, у зв'язку з чим орган місцевого самоврядування не вбачає за собою підстав для самостійного звернення з позовом.
Разом з тим, на адресу прокуратури було направлено реквізити рахунку спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Згурівської селищної ради для зарахування грошових стягнень, отриманих у разі відшкодування завданої шкоди.
17.06.2025 Броварська окружна прокуратура направила листи до Державної екологічної інспекції Столичного округу та Згурівської селищної ради, в яких повідомили позивачів, що має намір звернутися до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою дерев.
Право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах статей 13, 142, 145 Конституції України; статей 15, 19, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
До делегованих повноважень органів місцевого самоврядування згідно з вимогами п. б частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Відтак прокурор який звернувся до суду з цим позовом виконав обов'язок попереднього повідомлення позивачів відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Враховуючи, що позивачами не вжито заходів щодо подання до суду відповідної позовної заяви, Броварька окружна прокуратура звернулася з даним позовом до суду на захист інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах в порядку частини 3 статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з нездійсненням позивачами, як суб'єктами, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, захисту інтересів держави в суді.
Таким чином суд встановив, що прокурор, звертаючись з позовом у цій справі обґрунтував, у чому полягають інтереси держави та необхідність їх захисту, вірно визначив органи, які мають компетенцію захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, підтвердив бездіяльність таких органів та дотримався процедури, передбаченої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відтак, враховуючи, що відповідне обґрунтування підставності здійснення представництва інтересів держави прокурором визначено в позові, яке судом визнано обґрунтованим, та яке цілком узгоджується з вимогами, що ставляться до питань представництва прокурором інтересів держави суд виходить із того, що звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави відповідає приписам статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України.
Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Згідно вимог статті 17 Лісового кодексу України відповідач є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.
Частиною 2 статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Відповідно до пункту 5 статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Статтею 93 Кодексу передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16, та у постанові від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17.
Згідно статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Згідно статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.
Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.
Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частини 2 статті 1166 ЦК України).
Згідно зі статтею 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у Відповідача, як особи, зобов'язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення та запобігання свідчить про наявність вини Відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу. Схожий правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 906/366/20.
Суд вказує, що відповідно до наданого прокуратурою акту, кількість зрубаних дерев дорівнює 1 шт (акація), що свідчить про неналежне виконання Відповідачем своїх обов'язків.
Відповідач здійснює свою господарську діяльність як постійний лісокористувач, має можливість належним чином здійснювати охорону і захист лісу постійно. Відповідачем не було належним чином реалізовано своїх можливостей та не було дотримано своїх обов'язків. Як наслідок це призвело до вирубки 1 шт дерев в Березанському лісництві та нанесло державі збитків.
Окремо слід зазначити, що відповідно до статті 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" одним із принципів охорони навколишнього природного середовища є запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Тобто, такі заходи покликані усувати будь-які можливості незаконного впливу іншими особами на природній фонд та запобігати вчиненню цих порушень - в першу чергу. Лише потім завданнями охорони навколишнього природного середовища постає вчинення дій щодо зупинення виявлених порушень та запобігання їх продовження.
Відповідачем не надано жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним належних та достатніх дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу. Натомість, вбачається, що всі дії вчинені Відповідачем на охорону та збереження лісу виявились недостатніми та не забезпечили схоронність лісових ресурсів.
Тож суд приходить до висновку про наявність складу цивільного правопорушення та правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.
В контексті наведених вище висновків суду, Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді не вчинення всіх необхідних дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно. Розмір збитків встановлено актом та розрахунком Відповідача приймається судом в повному обсязі та визнається беззаперечним доказом обсягу нанесених державі збитків через недотримання положень законодавства України у природоохоронній сфері. Тож, суд вважає за можливе задовольнити позов у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу стягуваної шкоди, суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 29 та статті 691 Бюджетного кодексу України шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу, стягується пропорційно в дохід спеціального фонду відповідної місцевої ради, обласного бюджету, Державного бюджету України.
Приписами статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 29, пункт 4 частина 1 статті 691 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини 2 статті 671 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків.
Водночас за змістом пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку: забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, зокрема здійснює розподіл бюджетних коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, між місцевими бюджетами, а також між загальним та спеціальним фондами бюджету відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і їх перерахування відповідно до законодавства.
Отже, функції з розподілу коштів після їх зарахування на спеціальний рахунок віднесено до повноважень Державної казначейської служби, яка наділена усіма необхідними повноваженнями для здійснення такого розподілу між державним та місцевими бюджетами.
Оскільки незаконну рубку вчинено в адміністративних межах Згурівської селищної територіальної громади Броварського району Київської області, заподіяну шкоду належить стягувати за місцем заподіяння шкоди, відповідно до статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», на один казначейський рахунок спеціального фонду за реквізитами рахунку селищної ради згідно коду бюджетної класифікації.
В означеному випадку це грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, код класифікації доходів 24062100.
Вирішення питання щодо судових витрат.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю. Зважаючи на те, що саме прокуратурою подано позовну заяву та сплачено судовий збір, стягнення цих витрат відбувається на користь заявника - прокуратури.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А, ЄДРПОУ 44768034) на користь держави в особі Згурівської селищної ради (07601, Київська обл., Броварський р-н, селище Згурівка, вул. Українська, будинок 10, код ЄДРПОУ 04360296) шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті незаконної порубки лісу в сумі 99172,36 грн.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А, ЄДРПОУ 44768034) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2; код ЄДРПОУ 02909996; реквізити: отримувач прокуратура Київської області; назва банку Державна казначейська служба України м. Київ; МФО банку 820172; розрахунковий рахунок отримувача UA028201720343190001000015641) судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви у сумі 3028 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 17.09.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз