ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2025справа №910/614/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. , за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В. , розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/614/25
за позовом керівника Криворізької східної окружної прокуратури Шелеста Романа Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах держави
до Державної служби геології та надр України ( вул. Антона Цедіка, буд. 16, м. Київ, 03057 ; ідентифікаційний код 37536031 ) та
Товариства з обмеженою відповідальністю « Токівський гранкар'єр » ( вул. Верхня, буд. 36, селище Токівське, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53853 ; ідентифікаційний код 42950338 ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України ( просп. Олександра Поля, буд. 2, м. Дніпро, 49004 ; ідентифікаційний код 20306037 ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Приватне підприємство « Техінвест МТ » ( вул. Франка Івана, буд. 30, м. Київ, 01054 ; ідентифікаційний код 34291948 ),
про визнання недійсними результатів аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону від 14.05.2021 №SUE001-UA-20210325-96071, визнання недійсним договору від 31.05.2021 №1/8-21, визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 16.06.2021 №6524 та застосування правових наслідків недійсності правочину,
за участю представників:
прокуратури - Скляра Д.Ю. (посвідчення від 13.08.2025 №081781);
відповідачів - не з'явилися;
третіх осіб - не з'явилися.
1. Стислий виклад позовних вимог
Керівник Криворізької східної окружної прокуратури Шелест Роман Миколайович (далі - Прокуратура) в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Служба) та Товариства з обмеженою відповідальністю « Токівський гранкар'єр » (далі - Товариство) про:
- визнання недійсними результатів аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону від 14.05.2021 №SUE001-UA-20210325-96071, з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування граніту Південної частини ділянки « Водопад » Токівського родовища, яка знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування граніту Південної частини ділянки « Водопад » Токівського родовища, яка знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 31.05.2021 №1/8-21 (далі - Договір);
- визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами (Південна частина ділянки « Водопад » Токівського родовища) від 16.06.2021 №6524 (далі - Спеціальний дозвіл), виданого Товариству;
- застосування правових наслідків недійсності правочину, визначених частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частиною першою статті 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановивши, що грошові кошти у сумі 2 403 000 грн, сплачені Товариством за придбання спеціального дозволу на користування надрами від 16.06.2021 №6524, є стягнутими в дохід держави.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- Службою 14.05.2021 проведені електронні торги у формі трираундового англійського аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами (південна частина ділянки « Водопад » Токівського родовища) на території Криворізького району Дніпропетровської області строком на 20 років (далі - Аукціон); у торгах взяли участь 2 учасники, а саме Товариство та Підприємство;
- відповідно до протоколу про результати електронного аукціону № SUE001-UA-20210325-96071, сформованого 14.05.2021 о 13 год. 04 хв., переможцем Аукціону визнано Товариство, яке запропонувало найбільшу цінову пропозицію - 2 403 000 грн;
- на підставі протоколу електронного Аукціону 31.05.2021 Службою та Товариством укладено Договір, а в подальшому Службою видано Товариству Спеціальний дозвіл на користування надрами на 20 років, тобто до 16.06.2041;
- рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК ) від 25.07.2024 №54/56-р/к у справі №54/9-23 (далі - рішення №54/56-р/к), зокрема, визнано, що Товариство та Приватне підприємство « Техінвест МТ » (далі - Підприємство) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення Аукціону, проведеного Службою;
- Товариством і Підприємством порушено вимоги законодавства про захист економічної конкуренції під час їх участі в Аукціоні з продажу Спеціального дозволу, у вигляді спотворення результатів електронних торгів, що, на думку Прокуратури, є підставою для скасування результату Аукціону, визнання недійсними Договору і Спеціального дозволу, та застосування правових наслідків недійсності правочину.
2. Стислий виклад заперечень Служби
18.02.2025 Служба подала суду відзив на позовну заяву, в якому вказала таке:
- електронний аукціон №SUE001-UA-20210325-96071 проведено повністю у відповідності з вимогами Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №993;
- встановлення наявності/відсутності фактів змови учасників онлайн-аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порушення учасниками таких аукціонів законодавства про захист економічної конкуренції не належить до повноважень Служби, яка діє відповідно до Положення про Службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174;
- Служба (як організатор аукціону) не має жодного впливу не процедуру та результати такого аукціону;
- Служба діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому позовні вимоги Прокуратури є необґрунтованими, та такими що задоволенню не підлягають.
3. Стислий виклад заперечень Прокуратури на відзив на позов Служби
Прокуратура 21.02.2025 подала суду відповідь на відзив Служби, в якій зазначила, що: Служба є організатором електронного аукціону, результати якого оскаржуються, а також уповноваженим органом, що видав Товариству спірний спеціальний дозвіл на користування надрами, та стороною договору купівлі-продажу зазначеного дозвільного документу, у цій справі Служба набуває статусу відповідача; доводи Прокуратури щодо належного способу захисту порушеного права держави, а також визначення статусу сторін узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду , викладеними в постанові від 15.12.2021 у справі №922/2645/20 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 22.09.2022 у справі №125/2157/19 (щодо необхідності пред'явлення позову до всіх учасників правочину, якщо позовними вимогами є визнання такого правочину недійсним).
4. Стислий виклад заперечень Товариства
28.02.2025 Товариство подало суду відзив на позов, в якому вказало про те, що:
- відповідач, взявши участь у електронних торгах, організатором яких виступала сама держава, прийняв та дотримався усіх умов, які висунула держава для забезпечення можливості придбання спеціального дозволу на користування надрами, лот було придбано при підвищенні його вартості, не маніпулюючи ставками, не занижуючи вартості лоту, при цьому аукціон був відкритий і відповідач-2 не може нести негативні наслідки через те, що опонентом відповідача-2 під час аукціону було лише Підприємство, що було і залишається його конкурентом у сфері бізнесу, оскільки має ліцензію на видобуток надр на сусідньому об'єкті, а тому посилання Прокуратури на «порушення права власності Українського народу на надра» є безпідставним і свавільним; Товариство не узгоджувало своїх дій ні з Підприємством, ані з будь-якими іншими особами, не впливало на процес реєстрації учасників у торгах, не позбавляло та не обмежувало жодній особі право на прийняття участі у аукціоні;
- встановлена Відділенням АМК сукупність обставин була результатом випадкового збігу обставин та не свідчила про узгодженість (координацію) Товариством та Підприємством своєї підготовки під час тендерних пропозицій та участі у аукціоні;
- Товариство не узгоджувало своїх дій та поведінки щодо участі у аукціоні з Підприємством, оскільки дані юридичні особи є прямими конкурентами, вони не обмінювались інформацією та готували свої пропозиції окремо;
- на момент подання даного позову відповідачем-2 вже понесено численні витрати на відкриття родовища та підготовку до видобутку корисних копалин, при цьому, Прокуратура у позові зазначає, що у результаті задоволення позовних вимог Прокуратури право користування надрами у Товариства припиниться і Служба зможе вільно розпорядитися ним, зокрема, шляхом виставлення на торги.
5. Стислий виклад відповіді Прокуратури на відзив на позов Товариства
Прокуратура 05.03.2025 подала суду відповідь на відзив Товариства, в якій зазначила, що доводи представника Товариства Пащенко В.І. повністю спростовуються матеріалами позовної заяви та не підлягають врахуванню під час надання судом оцінки доказам та ухвалення судового рішення.
6. Стислий виклад заперечень Товариства на відповідь Прокуратури на відзив на позов
Товариство 11.03.2025 подало суду заперечення (на відповідь на відзив), в яких вказало таке: дискреційна діяльність прокурора з пред'явлення позову про позбавлення особи права власності (в розумінні статті 1 Протоколу Першого Європейської конвенції з прав людини) повинна мати легітимну мету; оплата штрафу Товариством та Підприємством не свідчить про визнання рішення контролюючого органу та згоду з доводами, які викладені у рішенні №53-р/к; сплата Товариством штрафу була обмовлена виключно з небажанням отримати блокування розрахункових рахунків зі сторони виконавчої служби у період поки йде процес оскарження.
7. Стислий виклад пояснень Відділення АМК щодо предмета спору
Відділення АМК 21.03.2025 подало суду пояснення щодо позову або відзиву, в яких зазначено про те, що: Відділення АМК в межах своїх повноважень визнало дії Підприємства порушенням законодавства про захист економічної конкуренції; ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сарат Н.О. від 17.10.2024 у справі 211/6504/24 задоволено клопотання прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Панасенко М.І. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.10.2024 №42024042090000054 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України про надання тимчасового доступу до речей та документів; надано слідчим групи слідчих слідчого відділення Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яким доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 11.10.2024 №42024042090000054 тимчасовий доступ до речей і документів з можливістю вилучення їх оригіналів, що знаходяться у володінні Відділення АМК , а саме: справи адміністративної колегії №54/9-23 з рішенням №54/56-р/к; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 08.11.2024 слідчим слідчого відділення Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Голобородько С.В. вилучено справу №54/9-23 в 2 (двох) томах згідно з описом.
8. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 позовну заяву Прокуратури залишено без руху; встановлено Прокуратурі п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Прокуратура 27.01.2025 подано суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.03.2025.
Товариство у відзиві на позов виклало запитання відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме до керівника Криворізької східної окружної прокуратури Шелеста Романа Миколайовича :
- яку суму максимально можливого прибутку від продажу права добування корисних копалин (спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування граніту Південної частини ділянки « Водопад » Токівського родовища, яка знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області), не одержала держава, від кого і чим це підтверджується?
- чи є якась конкретна особа, яка бажає або бажала б викупити/отримати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування граніту Південної частини ділянки « Водопад » Токівського родовища, яка знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області та за яку суму?
- що б відбулось з електронними торгами (реєстраційний номер SUE001-UA- 20210325-96071), якби Товариство було єдиним учасником, або не зробило б крок та не підвищило ставку, чи отримала б держава від цього більший прибуток?
- з яких причин прокурор ініціював позов виключно після того, як Товариство завершило найвартісніші роботи по відкриттю та підготовки родовища до видобутку?
- у позові прокурор зазначає, що з метою забезпечення залишення коштів у Державному бюджеті України та попередження ініціювання Товариством можливих судових спорів про їх повернення, він вважає доцільним встановити, що ці кошти є стягнутими в дохід держави на підставі частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України; чи є ці твердження пропорційним заходом втручання у право власності Товариства?
- чи дотримано прокурором при поданні позову принцип «справедливої рівноваги», тобто наявності розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються? якщо так, то яким чином дотримано баланс між загальною суспільною потребою та потребами збереження фундаментальних прав особи?
- яким нормативно-правовим актам, в яких закріплюються конституційні права та свободи людини і громадянина; право державної, комунальної та приватної власності суперечить договір від 31.05.2021 №1/8-21?
- яким конкретним інтересам держави і суспільства, його моральним засадам не відповідає та суперечить договір від 31.05.2021 №1/8-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування граніту Південної частини ділянки « Водопад » Токівського родовища, яка знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області?
- які реальні мотиви прокурора для подання даного позову і чиї реальні майнові права відстоює прокурор?
У подані 05.03.2025 відповіді на відзив Прокуратура зазначила, що обґрунтовані відповіді на запитання Товариства за номерами 5-8 викладені в позовній заяві, а щодо запитань №№1-4, №9, то вони запитання є необґрунтованими та не стосуються обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 залучено до участі у справі Відділення АМК як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та Підприємство як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Товариства; продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 21.04.2025.
Прокуратура 31.03.2025 подала суду відповіді на поставлені Товариством питання.
Товариство 21.04.2025 подало суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 підготовче засідання відкладено на 02.06.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.08.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 відкладено розгляд справи по суті на 08.09.2025 з огляду на клопотання представниці Товариства про відкладення розгляду справи у зв'язку з отриманням нею медичного висновку про тимчасову непрацездатність за станом здоров'я.
Представники відповідачів та третіх осіб у судове засідання 08.09.2025 не з'явилися. Службою у відзиві на позов, а Відділенням АМК у письмових поясненнях викладено клопотання про розгляд справи без участі їх уповноважених представників. Представник Підприємства про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставлення процесуальних документів зі справи до електронного кабінету Підприємства.
Товариство 05.09.2025 подало суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки з 05.09.2025 укладений Товариством і Пащенко В.І. договір від 21.02.2025 №1 про надання правової допомоги достроково припинено через тимчасову неможливість адвокатки виконувати взяті на себе зобов'язання за станом здоров'я.
Представник Прокуратури у судовому засіданні 08.09.2025 залишив розгляд даного клопотання на розсуд суду, проте просив суд розпочати розгляд справи по суті.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання Товариства про відкладення розгляду справи, оскільки щодо стану здоров'я представниця Товариства повідомляла суд 01.08.2025, а тому у Товариства було достатньо часу для укладення договору про надання правової допомоги з іншим адвокатом або ж забезпечення участі у судовому засіданні 08.09.2025 директора Товариства.
Представник Прокуратури у судовому засіданні 04.08.2025 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Суд, заслухавши вступне слово представника Прокуратури, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представник Прокуратури виступив з промовою (заключним словом), в якій посилався на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 08.09.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Південна частина ділянки « Водопад » Токівського родовища в адміністративному відношенні розташована за 0,5 км на північ від с. Токівське Апостолівського (Криворізького - відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів») району Дніпропетровської області, на лівому березі р. Кам'янка. Площа спеціального дозволу - 4,3 гектара.
Місто Апостолове розташоване за 18 км на захід від ділянки робіт, обласний центр - м. Дніпро - за 225 км на схід. Найближчі населені пункти у радіусі 5-10 км села: Кам'янка, Усть-Кам'янка, Червоний Тік, Базавлук, Шолохове, Олександрівка.
З усіма населеними пунктами родовище з'єднується асфальтованими і ґрунтовими дорогами та розташоване в 4,5 км на південний схід від залізничної станції Тік Придніпровської залізниці та в 25 км на схід від районного центру Апостолове. Зі станцією Тік родовище зв'язане залізничною колією.
Корисною копалиною Токівського родовища є незмінені граніти токівського комплексу архейського віку. Граніти - від рожевого, зрідка і фрагментарно сірого, до темно червоного кольорів, зазвичай крупнозернисті. Складені мікрокліном, олігоклазом, кварцом та домішками біотиту. Структура породи - загалом порфіровидна, у різній мірі видовженими лейстами червоного мікрокліну (основа кольору породи), з розмірами від 0,5 до 2 см, рідше більше.
Обсяги затверджених запасів родовища оцінювалися в різні часи тільки по окремих ділянках і затверджувалися окремими протоколами. Загальні запаси родовища складають близько 62,6 млн куб.м та належать до І групи (родовища простої геологічної будови).
За рівнями питомої радіоактивності граніти Токівського родовища відносяться до 1-го, 2-го, а той 3-го класу.
На електронному порталі « Прозорро-Продажі » (ідентифікатор аукціону SUE001-UA-20210325-96071, доступне за посиланням https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20210325-96071/) розміщено дані про аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами (південна частина ділянки « Водопад » Токівського родовища) на території Криворізького району Дніпропетровської області строком на 20 років (далі - Аукціон).
Вартість пакету аукціонної документації - 71 870,17 грн (з ПДВ), вартість геологічної інформації - 250 975,01 грн (з ПДВ), початкова ціна реалізації - 2 303 531 грн (без ПДВ).
Організатором електронного Аукціону є Служба.
Електронні торги проведено 14.05.2021 у формі трираундового англійського аукціону.
У торгах взяли участь 2 учасники: Товариство та Підприємство.
Аукціон тривав 14.05.2021 з 12:35 год до 13:04 год.
Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону SUE001-UA-20210325-96071, сформованого 14.05.2021 о 13:04 год, Аукціон відбувся та його переможцем визнано Товариство, яке запропонувало найбільшу цінову пропозицію - 2 403 000 грн (Підприємство - 2 324 000 грн).
У подальшому, 31.05.2021 на підставі протоколу електронного Аукціону Служба уклали з Товариством Договір.
Після чого Службою видано Товариству Спеціальний дозвіл строком на 20 років, тобто до 16.06.2041 включно.
Рішенням Відділенням АМК №54/56-р/к було визнано, що Товариство і Підприємство вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення аукціону № SUE001-UA-20210325-96071 з продажу «Спеціального дозволу на користування надрами - Південна частина ділянки « Водопад » Токівського родовища, проведеного Службою (пункт 1 резолютивної частини рішення №54/56-р/к); за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення №54/56-р/к, накладено на Товариство штраф у сумі 68 000 грн, і на Підприємство - у сумі 68 000 грн.
Наведеним рішенням №54/56-р/к встановлено, зокрема, таке.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР; витяги від 15.01.2025 №58536675009 станом на 25.03.2021 та №357724257055 станом на 14.05.2021) на момент оголошення та проведення Аукціону керівником та єдиним засновником Товариства був ОСОБА_10 .
Відповідно до даних з ЄДР (витяги від 15.01.2025 №604879412193 станом на 25.03.2021 та №273171469242 станом на 14.05.2021) на момент оголошення та проведення Аукціону керівником Підприємства був ОСОБА_11 .
За інформацією, наданою Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 23.08.2023 №34312/06.1-29, згідно з актовим записом про народження №2457 на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , складеним Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) , батьком останнього є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_18 .
Згідно зі статтею 1 Закону (в редакції від 13.02.2020, яка була чинною на момент оголошення та проведення Аукціону) пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання.
Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.
Відтак, Відділенням АМК було встановлено, що Товариство і Підприємство на момент оголошення та проведення Аукціону були пов'язаними особами через ОСОБА_10 (син керівника та єдиного засновника Товариства) і ОСОБА_11 (батько керівника Підприємства).
Така пов'язаність керівника та засновника Товариства і керівника Підприємства передбачає спільність інтересів, у тому числі щодо умов ведення господарської діяльності, отримання прибутку, наявність умов для обміну інформацією між цими особами щодо господарської та фінансової діяльності та свідчить, про те, що під час підготовки та участі вказаних суб'єктів господарювання в Аукціоні конкуренцію між ними було змінено на координацію.
Під час оплати гарантійного забезпечення за участь в Аукціоні за інформацією, наданою Державним підприємством « Прозорро.Продажі » (далі - ДП « Прозорро.Продажі ») листом від 25.11.2021 №753-07/2021, Товариство і Підприємство подавали свої початкові пропозиції з авторизованого електронного майданчика, оператором якого є Товариство з обмеженою відповідальністю « Біддінг Тайм » (далі - ТОВ « Біддінг Тайм »), за інформацією якого, наданою листом від 29.11.2021 №69 перерахування коштів (гарантійне забезпечення) вказаними суб'єктами господарювання задля участі в Аукціоні здійснювалось таким чином:
- Товариством (назва банку: Акціонерне товариство « ОТП Банк » (далі - АТ « ОТП Банк »), сума платежу (гарантійне забезпечення): 460 706,20 грн без ПДВ, час зарахування коштів 26.04.2021 о 14:41 год, номер рахунку: НОМЕР_6 );
- Підприємством (назва банку: АТ « ОТП Банк », сума платежу (гарантійне забезпечення): 460 706,20 грн без ПДВ, час зарахування коштів 26.04.2021 о 15:11 год, номер рахунку: НОМЕР_7 ).
З аналізу інформації, наданої АТ « ОТП Банк » листом від 27.09.2022 №73-1-1/2312-БТ, Відділенням АМК встановлено, що для участі в Аукціоні учасники зі своїх розрахункових рахунків, відкритих в АТ « ОТП Банк », здійснили перерахування коштів (гарантійне забезпечення) на рахунок ТОВ « Біддінг Тайм » з ІР-адреси НОМЕР_8 (стор. 1 додатку №11 та стор. 4 додатку №12 до протоколу огляду документів та комп'ютерних даних від 04.12.2024).
Отже, сплата гарантійних внесків за участь в Аукціоні суб'єктами господарювання була здійснена з однієї ІР-адреси.
Крім того, під час замовлення Товариство і Підприємство під час участі в Аукціоні у складі пропозицій подали витяги з ЄДР:
- Товариство від 16.04.2021 №238799841042 станом на 16.04.2021 о 14:35:11 год;
- Підприємство від 16.04.2021 №500344090488 станом на 16.04.2021 о 14:49:24 год.
За інформацією, наданою Державним підприємством « Національні інформаційні системи » (далі - ДП « Національні інформаційні системи ») листом від 19.12.2023 №5890/19.1-09, виявлені такі обставини формування витягів із ЄДР №238799841042 та №500344090488:
- Товариство, номер витягу 26917544, дата та час формування 16.04.2021 о 14:41:15 год, ІР-адреса, з якої сформовано запит 93.78.41.200, користувач, який здійснив запит ОСОБА_10 ;
- Підприємство, номер витягу 26917699, дата та час формування 16.04.2021 о 14:51:12 год, ІР-адреса, з якої сформовано запит 93.78.41.200, користувач, який здійснив запит ОСОБА_11 .
З наведеного вбачається, що замовлення витягів із ЄДР для Товариства і Підприємства відбувалося в один день та близький проміжок часу з використанням однієї IP-адреси керівником та єдиним засновником Товариства ОСОБА_10 (син) та керівником Підприємства ОСОБА_11 (батько), які пов'язані родинними зв'язками.
Крім того, за інформацією, наданою AT « ОТП Банк » листом від 27.09.2022 №73-1-1/2312-БТ Товариство для реєстрації «клієнт банку» зазначило такі дані: е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_22 ; тел. НОМЕР_9 ; ПІБ ОСОБА_10 , а Підприємство: e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_23 ; тел. НОМЕР_10 ; ПІБ ОСОБА_12 .
Відповідно до інформації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.08.2023 №34312/06.1-29 встановлено, що Южноукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис про шлюб №245 від 24.10.2009 на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_26 .
При цьому, системою дистанційного обслуговування рахунків фізичних осіб - клієнтів АТ « ОТП Банк » зафіксовано інформацію стосовно входу засновника Tовариства ОСОБА_10 та фізичної особи ОСОБА_12 від імені Підприємства до електронних кабінетів для здійснення операцій протягом січня-червня 2021 року (до, під час та після проведення Аукціону) з одних ІР-адрес (стор. 1, 2 додатку №11 та стор. 1, 2, 3, 4, 7, 8 додатку №12 до протоколу огляду документів та комп'ютерних даних від 04.12.2024), а саме:
- вхід суб'єктів господарювання до електронних кабінетів для здійснення операцій за системою дистанційного обслуговування рахунків клієнтів АТ « ОТП Банк » за ІР-адресою НОМЕР_11 : Товариством (дата та час входу: 19.01.2021 10:02:53 год; 10.06.2021 о 05:51:22 год); Підприємством (дата та час входу: 19.01.2021 о 10:11:38 год; 10.06.2021 об 11:32:36 год);
- вхід суб'єктів господарювання до електронних кабінетів для здійснення операцій за системою дистанційного обслуговування рахунків клієнтів АТ « ОТП Банк » за ІР-адресою НОМЕР_8 : Товариством (дата та час входу: 17.01.2021 о 16:55:38 год; 17.01.2021 о 17:20:12 год; 07.02.2021 о 20:24:29 год; 07.02.2021 о 21:14:26 год; 24.02.2021 о 09:28:40 год; 07.04.2021 о 17:04:18 год; 19.04.2021 об 11:14:42 год; 26.04.2021 о 13:36:43 год; 20.05.2021 о 13:38:16 год; 11.06.2021 об 11:34:52 год); Підприємством (дата та час входу: 17.01.2021 о 16:53:52 год; 17.01.2021 о 17:05:43 год; 07.02.2021 о 20:22:14 год; 07.02.2021 о 21:17:30 год; 24.02.2021 о 09:26:35 год; 07.04.2021 о 16:49:26 год; 19.04.2021 об 11:16:48 год; 26.04.2021 о 14:30:44 год; 20.05.2021 о 13:35:57 год; 15.06.2021 о 21:08:37 год).
Таким чином, керівник та єдиний засновник Товариства ОСОБА_10 (чоловік) та представник Підприємства фізична особа ОСОБА_12 (дружина) входили до своїх електронних кабінетів для здійснення банківських операцій з одних ІР-адрес НОМЕР_11 та 212.80.47.123.
Окрім того, за інформацією, наданою Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві листами від 27.09.2021 №41208/5/26-15-12-07-19 (додаток №3) та від 29.10.2021 №47821/5/26-15-12-07-19 (стор. 1 додатку №1, стор. 1 додатку №2 та стор. 1 додатку №4 до протоколу огляду документів та комп'ютерних даних від 03.12.2024) відповідно, Відділенням АМК встановлено, що Підприємство подавало податкову звітність протягом червня 2020 року - серпня 2021 року з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_28 , Товариство в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2020 рік та в податковому-розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 та 2 квартал 2021 року зазначило електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_29
Однак, згідно з інформацією, наданою Товариством з обмеженою відповідальністю « Укрнет » (далі - ТОВ « Укрнет ») листом від 01.02.2023 №50/01/01-08 (стор. 1 додатку №1 та стор. 1 додатку №2 до протоколу огляду документів та комп'ютерних даних від 04.12.2024), встановлено, що доступ до електронних поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_28 та ІНФОРМАЦІЯ_29 22.04.2021 (в період проведення Аукціону) здійснювався з ІР-адреси НОМЕР_8 .
Отже, Відділенням АМК встановлено, що Товариство і Підприємство мали доступ до електронних поштових скриньок з однієї і тієї ж ІР-адреси.
За повідомленням ТОВ « Просто Телеком » (лист від 29.11.2023 №29-11) послуги доступу до мережі Інтернет з використанням ІР-адреси НОМЕР_11 протягом січня-червня 2021 року (до, під час та після проведення Аукціону) надавались фізичній oсобі ОСОБА_10 (керівник та засновник Товариства) за адресою: АДРЕСА_6 , на підставі публічного договору, що є різновидом усної форми договору, з умовами якого абоненти погоджуються автоматично з моменту початку користування послугами.
Також, Відділенням АМК з інформації, наданої Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві листом від 29.10.2021 №47821/5/26-15-12-07-19 (стор. 1 додатку № 2 до протоколу огляду документів та комп'ютерних даних від 03.12.2024), встановлено, що Товариство при подачі податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2021 року зазначило податкову адресу: АДРЕСА_6 .
Відтак, Товариство і Підприємство входили до своїх електронних кабінетів для здійснення банківських операцій з однієї ІР-адреси НОМЕР_11 , яка надана у користування керівнику та єдиному засновнику Товариства ОСОБА_10 за податковою адресою Товариства.
Крім того, за інформацією, наданою ТОВ « Адамант-Телеком » листом від 03.03.2023 №2 протягом січня-червня 2021 року (до, під час та після проведення Аукціону) послуги доступу до мережі Інтернет за ІР-адресою НОМЕР_8 надавались абоненту (фізичній особі) ОСОБА_15 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 ) за адресою: АДРЕСА_7 на умовах публічного договору (публічної оферти).
За інформацією, наданою Товариством листом від 25.04.2024 №25/04, ОСОБА_15 , яка не була працівником Товариства, протягом січня-червня 2021 року (до, під час та після проведення Аукціону) надавала доступ до мережі Інтернет за ІР-адресою НОМЕР_8 керівнику Товариства ОСОБА_10 на дружніх підставах, на безоплатній основі.
У свою чергу, Підприємство листом від 19.04.2024 №19/04 повідомило, що протягом січня-червня 2021 року (до, під час та після проведення Аукціону) ОСОБА_15 , яка не була працівником Підприємства, надавала доступ до мережі Інтернет за ІР-адресою НОМЕР_8 директору Підприємства ОСОБА_11 .
Тобто, Tовариство і Підприємство, маючи різне місцезнаходження, сплачували гарантійні внески за участь в Аукціоні, входили до своїх електронних кабінетів для здійснення банківських операцій та мали доступ до своїх електронних адрес з однієї ІР-адреси НОМЕР_8 , яка надавалась суб'єктам господарювання третьою особою ОСОБА_15 .
Отже, наведені факти, а саме:
- замовлення учасниками витягів із ЄДР за допомогою однієї і тієї ж ІР-адреси НОМЕР_13 ;
- входження учасниками до своїх електронних кабінетів для здійснення банківських операцій за допомогою однієї і тієї ж ІР-адреси НОМЕР_11 , яка надана у користування керівнику та єдиному засновнику Товариства ОСОБА_10 за податковою адресою вказаного товариства;
- оплата гарантійного внеску за участь в Аукціоні, доступ до електронних поштових скриньок, входження до своїх електронних кабінетів для здійснення банківських операцій з однієї і тієї ж ІР-адреси НОМЕР_8 , яка надавалася у користування третьою особою ОСОБА_15 керівнику та єдиному засновнику Товариства ОСОБА_10 (син) та керівнику Підприємства ОСОБА_11 (батько), за висновками Відділення АМК, свідчить про обізнаність учасників Аукціону про господарську діяльність один одного, про її узгодження, а також про те, що учасники мали можливість доступу до інформації один одного й обміну інформацією між ними щодо господарської діяльності, у тому числі й щодо участі в Аукціоні.
Згідно з листом АТ « ОТП Банк » від 27.09.2022 №73-1-1/2312-БТ (додатки №13 та №14 до протоколу огляду документів та комп'ютерних даних від 04.12.2024) Товариством і Підприємством було укладено договір від 15.01.2021 №1 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (далі - Договір №1), за яким Товариство надавало Підприємству поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (до, під час та після проведення Аукціону), а саме:
- 18.01.2021 Товариством надано допомогу Підприємству на загальну суму 417 000 грн з неї 19.01.2021 повернуто 9 000 грн;
- 26.04.2021 Товариством надано допомоги Підприємству в сумі 462 000 грн, 26.05.2021 повернуто 461 000 грн;
- 15.06.2021 Товариством надано допомоги Підприємству в сумі 3 000 грн, яка не була повернута.
Таким чином, Tовариством надало Підприємству поворотну фінансову допомогу на загальну суму 882 000 грн, з яких Підприємством було повернуто Товариству 470 000 грн.
Вказане також підтверджується листами, наданими Товариством і Підприємством від 25.04.2024 №25/04 та від 19.04.2024 №19/04 відповідно, та наданої копії чинного протягом 2021 року Договору №1.
Відповідно до Договору №1 Товариство надає Підприємству поворотну фінансову допомогу в орієнтовній сумі 500 000 грн. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб Підприємства згідно з статутними цілями його діяльності, в тому числі господарської діяльності. Договір №1 набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором №1 (пункт 3.1 Договору №1).
Відтак, Відділення АМК дійшло висновків, що Товариство і Підприємство були пов'язані між собою фінансовими відносинами, зокрема, поворотною фінансовою допомогою.
Отже, Відділенням АМК у ході розгляду антимонопольної справи №54/9-23 було встановлено ряд обставин, підтверджених зібраними доказами, які не можуть бути результатом випадкового збігу чи наслідком дії об'єктивних чинників, а свідчать про вчинення Товариством і Підприємством антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів Аукціону, а саме:
- взаємозв'язок Товариства і Підприємства;
- використання Товариством та Підприємством одних і тих же ІР-адрес: під час оплати гарантійного забезпечення за участь в Аукціоні; під час замовлення витягів із ЄДР; під час здійснення банківських операцій; під час доступу до електронних адрес;
- надання Товариством поворотної фінансової допомоги Підприємству;
- залучення Товариством і Підприємством для отримання витягів з ЄДР однієї особи, яка пов'язана родинними зв'язками;
- спільні особливості електронних файлів;
- спільні особливості в оформленні пропозицій;
- синхронність дій у часі: замовлення витягів з ЄДР в один день; подача пропозицій в один день; оплата гарантійного забезпечення за участь в Аукціоні в один день з однієї банківської установи.
Наведені обставини наявності у Товариства і Підприємства спільних інтересів та взаємозв'язків, обізнаність та системність поведінки останніх під час участі в Аукціоні свідчать про те, що Товариство і Підприємство мали можливість узгодити й узгодили свою поведінку під час участі в Аукціоні, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки.
Узгодивши свою поведінку та свої пропозиції, Товариство і Підприємство тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результат проведення замовника Аукціону, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом.
Враховуючи викладене, така поведінка Товариства і Підприємства становить порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50, пункту 4 частини другої статті 6 Закону.
Слід зазначити, що наразі рішення Відділення АМК №54/56-р/к оскаржується Товариством у судовому порядку. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 відкрито провадження у справі №908/653/25 за позовом Товариства до Відділення АМК про визнання недійсним рішення №54/56-р/к в частині пунктів 1 та 2. Рішення у справі №908/653/25 станом на день прийняття рішення у справі №910/614/25 Господарським судом Дніпропетровської області не прийнято.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ І ВИСНОВКИ СУДУ
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина перша статті 11 ЦК України).
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 ГК України).
Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За приписом статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Необхідно з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.
Вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. ЦК України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, беручи до уваги положення ЦК України та ГПК України, позивачем (у даній справі прокурором) при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України та ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Згідно зі статтю 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Частиною першою статті 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Завданням КУпН (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. (статті 1 і 4 КУпН).
Згідно зі статтею 14 КУпН надра надаються у користування, зокрема, для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин;
Відповідно до статті 6 КУпН корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Водночас, за Переліком корисних копалин загальнодержавного значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827, граніт є видом корисних копалин загальнодержавного значення.
Згідно з частиною першою статті 13 КУпН користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Відповідно до частини першої статті 19 КУпН надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Частинами першою і п'ятою статті 16 КУпН аукціони щодо продажу спеціальних дозволів на користування надрами проводяться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою апаратно-програмного комплексу, що функціонує в Інтернеті та забезпечує заявникам, учасникам і організатору аукціону та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та/або Раді міністрів Автономної Республіки Крим можливість користуватися сервісами такої системи з автоматичним обміном інформацією про процедури проведення аукціону.
Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 350 ЦК України особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.
Відповідно до пункту 2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
Абзацами першим - шостим пункту 24 Порядку №615 передбачено, що про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.
Держгеонадра інформують Міндовкілля про надходження заяв і документів, зазначених у додатку 1, про надання та продовження строку дії дозволів з одночасним надсиланням копій цих документів не пізніше ніж протягом семи робочих днів з дня їх реєстрації.
Міндовкілля в строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надходження документів, зазначених в абзаці другому цього пункту, надсилає до Держгеонадр пропозиції щодо надання чи продовження строку дії дозволів разом із зазначенням умов, за яких можливе користування надрами на запропонованих ділянках надр, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства або зауваження щодо надання чи продовження строку дії дозволів. Зауваження надсилаються у таких випадках: ненадання до Міндовкілля копій документів у повному обсязі згідно з вимогами цього Порядку або виявлення в поданих документах недостовірної інформації або документів чи інформації, що не узгоджується між собою; встановлення законодавством обмежень щодо провадження діяльності з користування надрами на території, на якій запланована така діяльність; невиконання умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою, у разі продовження строку дії дозволу на користування надрами (крім випадку, визначеного абзацом тринадцятим пункту 14 цього Порядку); наявність рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства у разі продовження строку дії дозволу на користування надрами; невиконання вимог природоохоронного законодавства щодо підтримання належного стану навколишнього природного середовища під час користування надрами.
У разі ненадання Міндовкіллям пропозицій щодо надання чи продовження строку дії дозволів разом із зазначенням умов, за яких можливе користування надрами на запропонованих ділянках надр, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства протягом 15 робочих днів з дня надходження від Держгеонадр документів у повному обсязі вважається, що пропозиції щодо надання чи продовження строку дії дозволів відсутні.
Пропозиції та зауваження Міндовкілля щодо надання чи продовження строку дії дозволів, передбачені абзацами третім - восьмим цього пункту, є обов'язковими для врахування Держгеонадрами під час прийняття рішень щодо надання чи продовження строку дії дозволів.
Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п'яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №993 затверджено Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами (далі - Порядок №993), який визначає процедуру продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони (далі - дозвіл).
Згідно з підпунктом 16 пункту 2 Порядку №993 переможець аукціону (далі - переможець) - це учасник аукціону, що запропонував найвищу цінову пропозицію за результатами його проведення.
Відповідно до пункту 22 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбачених КУпН, Законами України «Про нафту і газ» та «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Частинами першою - третьою статті 26 КУпН передбачено, що право користування надрами припиняється у разі:
1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;
2) закінчення встановленого строку користування надрами;
3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;
4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;
7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
Згідно з частиною першою статті 4 КУпН надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними.
Відповідно до пункту 38 Порядку №993 спори, пов'язані з проведенням аукціону, вирішуються в судовому порядку.
Закон не визначає прямо підстави для недійсності результатів аукціону.
Статтею 56 КУпН передбачено, що основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно зі статтею 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
При вирішенні справ у спорах про визнання недійсними договорів згідно зі статтею 228 ЦК України, зокрема, частини третьої цієї норми, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.
Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою (зокрема постанови Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18, від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17).
Закон не визначає прямо підстави для недійсності результатів аукціону. Водночас, оскільки надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється з додержанням, зокрема, принципів відкритості конкурсної системи при виборі переможця конкурсу на отримання спеціальних дозволів на користування надрами та забезпечення максимально ефективного і раціонального використання надр, а узгоджені дії учасників аукціону та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозорий та відкритий аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, чим порушуються інтереси держави та суспільства, суд вважає, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є підставою для визнання недійсними результатів аукціону, що зумовлює недійсність дозволу на користування надрами та укладеного з переможцем договору купівлі-продажу відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України.
Договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, укладений за результатами аукціону, проведеного за відсутності добросовісної конкуренції серед учасників, є недійсним відповідно до частини першої статті 203, частини третьої статті 215 та частини третьої статті 228 ЦК України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства щодо необхідності додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування та забезпечення добросовісної конкуренції при виборі переможця конкурсу на отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.12.2021 зі справи №922/2645/20.
За таких обставин, виходячи з викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними результатів Аукціону.
Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення аукціону та прийняття спірного рішення не може мати правомірного наслідку - укладення договору та отримання спеціального дозволу, а тому позовні вимоги про визнання недійсним Договору та, відповідно, визнання недійсним Спеціального є також обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги Прокуратури про застосування правових наслідків недійсності правочину, визначених частиною третьою статті 228 ЦК України та частиною першою статті 208 ГК України, встановивши, що грошові кошти у сумі 2 403 000 грн, сплачені Товариством за придбання спеціального дозволу на користування надрами від 16.06.2021 №6524, є стягнутими в дохід держави, то слід зазначити таке.
Приймаючи рішення в цій частині суд враховує, що частинами першою і другою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Двостороння реституція є обовязковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обовязок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 зі справи №904/1907/15).
Відповідно до частини п'ятої статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Згідно зі статтями 215 і 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об'єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки абзацом другим частини п'ятої статті 216 ЦК України передбачено, що зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80 - 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 зі справи №904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 зі справи №925/1276/19).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 зі справи №906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в статті 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов'язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.
ЦК України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.
Статтею 208 ГК України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір наразі є оплаченим.
Однак, незважаючи на притягнення Товариства до відповідальності у вигляді накладення штрафу, негативні наслідки укладеного з Товариством Договору залишаються не усунутими.
Замовником та однією зі сторін спірного Договору є Служба, яка на момент проведення Аукціону та укладення Договору не могла знати, що Товариство і Підприємство до та під час проведення Аукціону діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою.
Таким чином, оскільки умисел щодо укладення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наявний лише в однієї зі сторін, відповідно до вимог частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане нею або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
У даному випадку задоволення позовних вимог Прокурора є підставою для припинення права користування надрами у Товариства, відповідно Служба зможе вільно розпорядитися ним, зокрема, шляхом виставлення на торги. Фізичне повернення дозвільного документа Службі не вплине на його права та обов'язки і є недоцільним, оскільки не відповідатиме меті застосування частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України в частині наслідків недійсності правочину.
Крім того, суд також враховує, що однією із сторін спірних правовідносин фактично є Держава в особі уповноваженого органу - Служби. Тому стягнення з Товариства в дохід держави коштів за спецдозвіл вже відбулося за результатами аукціону на підставі Договору, відтак ці кошти є стягнутими в дохід держави на підставі частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України та не підлягають поверненню Службі.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги керівника Криворізької східної окружної прокуратури Шелеста Романа Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах держави до Державної служби геології та надр України ( вул. Антона Цедіка, буд. 16, м. Київ, 03057 ; ідентифікаційний код 37536031 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю « Токівський гранкар'єр » ( вул. Верхня, буд. 36, селище Токівське, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53853 ; ідентифікаційний код 42950338 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Південно-Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України ( просп. Олександра Поля, буд. 2, м. Дніпро, 49004 ; ідентифікаційний код 20306037 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Приватне підприємство « Техінвест МТ » ( вул. Франка Івана, буд. 30, м. Київ, 01054 ; ідентифікаційний код 34291948 ), про визнання недійсними результатів аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону від 14.05.2021 №SUE001-UA-20210325-96071, визнання недійсним договору від 31.05.2021 №1/8-21, визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 16.06.2021 №6524 та застосування правових наслідків недійсності правочину задовольнити частково.
2. Визнати недійсними результати аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону від 14.05.2021 №SUE001-UA-20210325-96071, з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування граніту Південної частини ділянки « Водопад » Токівського родовища, яка знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області.
3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування граніту Південної частини ділянки « Водопад » Токівського родовища, яка знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 31.05.2021 №1/8-21, укладений Державною службою геології та надр України ( вул. Антона Цедіка, буд. 16, м. Київ, 03057 ; ідентифікаційний код 37536031 ) і Товариством з обмеженою відповідальністю « Токівський гранкар'єр » ( вул. Верхня, буд. 36, селище Токівське, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53853 ; ідентифікаційний код 42950338 ).
4. Визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами (Південна частина ділянки « Водопад » Токівського родовища) від 16.06.2021 №6524, виданий Державною службою геології та надр України ( вул. Антона Цедіка, буд. 16, м. Київ, 03057 ; ідентифікаційний код 37536031 ) Товариству з обмеженою відповідальністю « Токівський гранкар'єр » ( вул. Верхня, буд. 36, селище Токівське, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53853 ; ідентифікаційний код 42950338 ).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Токівський гранкар'єр » ( вул. Верхня, буд. 36, селище Токівське, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53853 ; ідентифікаційний код 42950338 ) на користь Дніпропетровської окружної прокуратури ( просп. Дмитра Яворницького, буд. 38, м. Дніпро, 49044 ; ідентифікаційний код 02909938 ) 7 267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн 20 коп. грн судового збору.
6. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
7. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.09.2025.
Суддя Оксана Марченко