ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
16.09.2025Справа № 914/2326/25
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" вул. Шевченка, 1, м. Львів, Льівська область, 79016
до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області вул. Стрийська, м. Львів, Львівська область, 79003
про стягнення 10 422,73 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про стягнення 10422,73 грн. заборгованості за електричну енергію.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами Договором № 30024/3/2021/1 про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг від 02.12.2021 року в частині своєчасної оплати спожитої (купленої) електричної енергії, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.08.2025 року у справі № 914/2326/25 на підставі ч. 5 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 914/2326/25 передано на розгляд судді Селівону А.М.
Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
За приписами ч.2 ст.44 ГПК України процесуальною дієздатністю (здатністю особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді) наділені фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Частиною 1 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
В силу статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Частиною 1 ст. 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відповідно до ч. 3 наведеної статті Цивільного кодексу України філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.
Суд зазначає, що коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії № 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".
Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і про це є належні докази ).
Судом встановлено за позовними матеріалами, що позовна заява подана до відповідача - Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090) не має відокремлених підрозділів.
При цьому, в матеріалах позовної заяви відсутні будь - які докази (положення, наказ, протокол, довіреність тощо), якими повноваження діяти від імені позивача - Державної податкової служби України надано Головному управлінню Державної податкової служби у Львівській області, тобто не надано доказів на підтвердження повноважень останнього на здійснення представництва інтересів юридичної особи в господарському суд.
Поряд із цим суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, згідно п. 2 ч. 3 вказаної статті позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що позивачем в позовній заяві не зазначено адресу місцезнаходження Державної податкової служби України та ідентифікаційний код останньої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також суд наголошує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
При цьому, вказані правові норми не ставлять обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
В той же час суд звертає увагу на приписи частини 6 статті 6 ГПК України, згідно якої адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно ч. 6 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Наразі, як встановлено судом та підтверджується сформованою на запит суду засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" відповіді № 14428483 від 16.09.2025 року, відповідач - Державна податкова служба України має зареєстрований електронний кабінет в системі ЄСІТС, дата реєстрації - 01.10.2021 року.
Поряд із цим на підтвердження факту надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів до електронного кабінету відповідача, позивачем надана квитанція № 4100929 про доставку 29.07.2025 року документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, згідно якого документи доставлено Головному управлінню ДПС у Львівській області, яке є відокремленим підрозділом.
Доказів направлення копії позовної заяви до Електронного кабінету Державної податкової служби України позивачем суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів до Електронного кабінету Державної податкової служби України;
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень Головному управлінню ДПС у Львівській області на здійснення представницва інтересів юридичної особи - Державної податкової служби України в господарському суді (Положення, Статут, наказ, довіреність);
- подання до суду інформації щодо коду ЄДРПОУ та місцезнаходження Державної податкової служби України.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон