ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.08.2025Справа № 910/5049/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс"
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про витребування майна та стягнення 1167988,60 грн.
за участі представників:
від позивача: Смогоринський О.В., Біла О.В.
від відповідача: Ігнатенко С.С.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про витребування транспортного засобу марки Renault Duster, номер кузова НОМЕР_1 , 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; стягнення 792224 грн. пені та 375764,60 грн. неустойки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду від 05.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що після закінчення дії Договору лізингу від 15.06.2021 у позивача виник обов'язок продати відповідачу спірний транспортний засіб за ціною 62 544 грн. за умовами форвардного контракту від 30.06.2021 року. Водночас, позивач запропонував оформити угоду з продажу транспортного засобу за завищеною ціною у розмірі 324 000,00 грн., що свідчить про зловживанням позивачем своїми правами. Оскільки позивач умови цього форвардного контракту від 30.06.2021 на продаж транспортного засобу не виконав, правова підстава для набуття відповідачем спірного транспортного засобу не відпала. Крім того, позивач помилково здійснив нарахування пені на первісну вартість спірного транспортного засобу з ПДВ, а не дійсну його вартість згідно з актом приймання-передачі від 25.04.2023 року. Також, відповідач просив зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій до розміру 62 544,00 грн.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що між сторонами не існує договірних зобов'язань щодо переходу права власності на предмет лізингу до відповідача, відтак після закінчення строку лізингу предмет лізингу підлягає поверненню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.06.2021 між позивачем (лізингодавець) та відповідачем (лізингоодержувач) укладено договір оперативного лізингу (оренди) № 210615/ОЛ-0288 (далі - Договір лізингу), згідно пункту 1.1. якого предметом цього Договору є надання лізингодавцем в тимчасове платне користування лізингоодержувачу майна (неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно законодавства України до основних фондів), набуте лізингодавцем у власність у продавця/виробника, відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (замовлення та додаток №1 Договору) (далі за текстом Договору - майно або предмет лізингу) для підприємницьких цілей на визначений Договором строк, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до пункту 1.5. Договору лізингу предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії цього Договору і після його закінчення підлягає поверненню лізингодавцю.
Строк лізингу становить 36 (тридцять шість) місяців з дня підписання Акту приймання-передачі предмета лізингу (пункт 2.1. Договору лізингу).
Пунктом 3.1. Договору лізингу сторони погодили, що розмір місячних лізингових платежів та місячного нарахування лізингового платежу, визначений в Додатку №2 до даного Договору.
Згідно з пунктом 4.8. Договору лізингу у випадку дострокового припинення Договору лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцеві предмет лізингу в стані, в якому він його одержав, з врахуванням нормального зносу, який визначається у відповідності з нормами амортизації.
За змістом пункту 11.1.1. Договору лізингу лізингодавець має право у межах строку дії цього Договору на дострокове повернення предмету лізингу у випадку несплати лізингоодержувачем лізингового платежу в повному обсязі протягом одного місяця з дня настання строку платежу, встановленого у Графіку сплати та нарахування лізингових платежів (Додаток №2 до Договору).
Відповідно до пункту 11.2. Договору лізингу у випадку виникнення будь-якої з підстав, передбачених в пунктах 11.1.1-11.1.5. цього Договору лізингодавець направляє лізингоодержувачу письмову вимогу про дострокове повернення предмета лізингу у безспірному порядку згідно з виконавчим написом, учиненим у нотаріальній конторі із зазначенням строку його передачі. У випадку одержання такого повідомлення лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю. Всі витрати, пов'язані з доставкою предмета лізингу лізингодавцю, несе лізингоодержувач. Процедура дострокового повернення предмета лізингу здійснюється у відповідності з чинним законодавством України і цим Договором.
Згідно з пунктом 18.2. Договору лізингу останній діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань і припиняє свою дію у момент закінчення строку лізингу, встановленого п. 2.1. даного договору.
Як слідує зі специфікації №1 (додаток №1 до Договору лізингу) предметом лізингу є легковий автомобіль марки Renault Duster, номер кузова НОМЕР_1 , 2021 року випуску, вартістю 521 200, 00 грн. з ПДВ.
У Додатку №2 до Договору лізингу погоджено графік щомісячних лізингових платежів з 15.07.2021 по 15.06.2024, а також їх загальна вартість 685 614, 96 грн. з ПДВ.
30.06.2021 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено форвардний контракт на продаж транспортного засобу (далі - Форвардний контракт), в п. 1.1. якого сторони погодили, що після закінчення дії Договір лізингу від 15.06.2021, але не пізніше 30.06.2024, продавець зобов'язується продати транспортний засіб, що був переданий ним в користування (в оренду), відповідно до специфікації (Додаток №1 до Договір лізингу від 15.06.2021) яка є невід'ємною частиною Договору оренди та характеристики транспортного засобу (Додаток №1 до форвардного контракту на продаж транспортного засобу від 30.06.2021), яка є невід'ємною частиною Контракту, а покупець має право його купити.
Відповідно до пункту 7.1 Форвардного контракту останній вступає в юридичну силу з моменту його підписання і діє до передачі транспортного засобу відповідно до умов контракту.
У додатку №1 до Форвардного контракту від 30.06.2021 зазначено, що продажу підлягає легковий автомобіль марки Renault Duster, номер кузова НОМЕР_1 , 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до пункту 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 №972 "Про припинення державного підприємства "Рава-Руське лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення", ДП "Рава-Руське лісове господарство" припинено шляхом реорганізації, а саме у спосіб приєднання до ДСГП "Ліси України". Згідно з наказом ДСГП "Ліси України" від 12.01.2023 №115 за філією "Рава-Руське лісове господарство" закріплено майно, права та обов'язки, які передані за передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.01.2023 №115 "Про затвердження передавального акту державного підприємства "Рава-Руське лісове господарство".
04.01.2023 за Актом приймання-передачі (повернення з оперативного лізингу) основних засобів згідно Договору лізингу від 15.06.2021 ДП "Рава-Руське лісове господарство" повернуло предмет лізингу (транспортний засіб).
25.04.2023 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору лізингу від 15.06.2021, згідно з пунктом 1 якої у зв'язку з припиненням діяльності ДП "Рава-Руське лісове господарство", що виступало стороною Договору лізингу від 15.06.2021 та передачею його активів до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", сторони вирішили замінити сторону Договору, а саме лізингоодержувача: з ДП "Рава-Руське лісове господарство" на Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".
У пункті 2 Додаткової угоди від 25.04.2023 сторони погодили, що строк лізингу становить до 15.06.2024 року.
Згідно з додатком №1 до Додаткової угоди від 25.04.2023 предмет лізингу - автомобіль марки Renault Duster, номер кузова НОМЕР_1 , 2021 року випуску.
До Додаткової угоди від 25.04.2023 також укладено Додаток №2, яким передбачено графік лізингових платежів та їх вартість - 694 305, 54 грн. з ПДВ, з яких 283 894, 10 грн. з ПДВ сплачує новий лізингоодержувач за період з 26.04.2023 по 15.06.2024 року.
25.04.2023 сторонами складено акт приймання-передачі (повернення з оперативного лізингу) основних засобів щодо прийняття в оперативний лізинг (оренду) згідно договору від 15.06.2021 №210615/ОЛ-0288 автомобіль марки Renault Duster, номер кузова НОМЕР_1 .
Як слідує з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 13.07.2023 внесено відповідний запис про припинення ДП "Рава-Руське лісове господарство" унаслідок реорганізації шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
У листі від 21.06.2024 № 385/21.23-ВЛ відповідач просив позивача надати рахунок для оплати придбання транспортного засобу за форвардним контрактом на продаж транспортного засобу від 30.06.2021 до договору № 210615/ОЛ-0288 оперативного лізингу (оренди) від 15.06.2021 року.
26.06.2024 позивач листом № 2606/2456 направив на адресу відповідача проект договору купівлі-продажу транспортного засобу із ціною продажу транспортного засобу в розмірі 324 000,00 грн.
У відповідь відповідач листом № 400/21.23-ВЛ від 27.06.2024 зазначив, що про відсутність підстав для укладання додаткових договорів купівлі-продажу транспортного засобу, оскільки бажає придбати транспортний засіб відповідно до умов Договору лізингу від 15.06.2021 та Форвардного контракту від 30.06.2021, у зв'язку з чим просить повторно надати рахунок для оплати придбання спірного транспортного засобу.
До листа від 28.06.2024 №414/21.23.-ВЛ відповідач долучив копію платіжної інструкції №2200 від 28.06.2024 на суму 62 544,00 грн. із зазначенням у призначенні платежу на Форвардний контракт від 30.06.2021 року.
Листом від 01.07.2024 №01072402 позивач зазначив, що між ним, як продавцем та філією "Рава-Руське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" не укладалось форвардного контракту на продаж транспортного засобу, у зв'язку з чим, переведені грошові кошти повернуто у повному обсязі на підставі платіжної інструкції №8035 від 01.07.2024.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 у справі № 910/8400/24 відмовлено в задоволенні позову Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» про зобов'язання здійснити заміну сторони форвардного контракту на продаж транспортного засобу від 30.06.2021 з Державного підприємства "Рава-Руське лісове господарство", що зазначений як покупець, на Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" шляхом підписання відповідної додаткової угоди в особі філії "Рава-Руське лісове господарство" ДСГП "Ліси України"; зобов'язання виконати умови форвардного контракту на продаж транспортного засобу від 30.06.2021 шляхом продажу зазначеного транспортного засобу покупцю (Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Рава-Руське лісове господарство" ДП "Ліси України".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 у справі № 910/8400/24 залишено без змін.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 785 ЦК України встановлено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установлено судами в межах справи № 910/8400/24, Договір лізингу від 15.06.2021 є достроково розірваним із 04.01.2023 у порядку підпункту 17.3.2. вказаного договору, а зобов'язання сторін є припиненим з огляду на повернення лізингоодержувачем предмета лізингу. При цьому, Договір лізингу від 15.06.2021 та Форвардний контракт від 30.06.2021 є достроково розірваними, а зобов'язання сторін за вказаними правочинами припиненими ще до настання моменту правонаступництва у Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", у зв'язку з чим останній не міг набути жодного матеріального правовідношення за зобов'язаннями, що станом на момент переходу прав та обов'язків вже були припинені. Також судами встановлено, що додаткова угода від 25.04.2023 за своєю правовою природою по суті є новим договором лізингу, що не пов'язаний ні з Договором лізингу від 15.06.2021, ні з Форвардним контрактом від 30.06.2021 року. При цьому нового форвардного контракту між позивачем та відповідачем укладено не було.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, додаткова угода від 25.04.2023 за своєю правовою природою по суті є новим договором лізингу, в якому сторонами погоджено істотні умови договору, зокрема, предмет лізингу, строк лізингу та вартість лізингових платежів.
Судом установлено, що відповідачем не здійснено повернення позивачу предмету лізингу після закінчення строку лізингу 15.06.2024 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку з повернення на користь позивача предмету лізингу згідно з положеннями статей 785 ЦК України.
Щодо нарахованої позивачем 792224 грн. пені та 375764,60 грн. неустойки на підставі пунктів 12.2.2, 12.3 Договору від 15.06.2021 № 210615/ОЛ-0288, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до частини 2 статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 №904/4156/18 указано, що розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Як зазначено судом вище, договір лізингу від 15.06.2021 є дострокового розірваним з 04.01.2023, у той час як за укладеним між сторонами новим договором лізингу від 25.04.2023 умов щодо нарахування неустойки не передбачено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку в задоволенні відповідних позовних вимог відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" задовольнити частково.
Витребувати в Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А; ідентифікаційний код 44768034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 6; ідентифікаційний код 35466779) транспортний засіб марки Renault Duster, номер кузова НОМЕР_1 , 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А; ідентифікаційний код 44768034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 6; ідентифікаційний код 35466779) 7818 (сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 16.09.2025 року.
Суддя К.В. Полякова