ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.09.2025Справа № 910/31/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Енергетична компанія України"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 75 994 630,76 грн. та зобов'язання припинити нарахування послуг.
Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.
Акціонерне товариство "Енергетична компанія України" звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зобов'язання припинити дії, спрямовані на нарахування послуг з передачі електричної енергії щодо експорту електричної енергії позивачу за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 14.07.2022 № 2309-02024 та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії; стягнення 75 994 630,76 грн. безпідставно набутих коштів (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач на виконання умов Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 14.07.2022 № 2309-02024 виставив позивачу акти приймання-передачі послуг наданих у серпні, вересні, жовтні 2022 року та квітні 2023 року, за якими позивачем здійснена оплата в сумі 75 994 630,76 грн.
Зокрема, вказує на те, що у відповідача відсутні правові підстави для нарахування АТ "Енергетична компанія України" послуг щодо експорту електроенергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги, оскільки нарахування таких послуг не передбачено, як чинним законодавством та і умовами договору. Крім того, таке нарахування порушує міжнародні зобов'язання України. На переконання позивача, відповідач у спірних відносинах фактично зловживає своїм монопольним становищем, шляхом нарахування плати за послуги з передачі обсягів експортованої електричної енергії, які фактично не надаються. Безпідставне нарахування плати відповідачем за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії фактично призводить до порушення міжнародних зобов'язань України. До ціни електричної енергії за міжнародними контрактами не включається тариф на передачу, оскільки такий тариф не повинен сплачувати експортер електричної енергії.
З огляду на наведене вважає, що у відповідача також відсутні правові підстави для набуття і збереження грошових коштів в розмірі 75 994 630,76 грн., які сплачені позивачем на підставі неправомірно виставлених рахунків саме з метою недопущення набуття статусу "Переддефолтний" чи "Дефолтний", а тому спірна сума коштів має бути повернута позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024, позов задоволено частково, закрито провадження у справі в частині вимог про зобов'язання відповідача припинити вчинення дій, спрямованих на нарахування позивачу послуг з передачі електричної енергії по договору від 14.07.2022 при здійсненні її експорту та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються ці послуги, позовну вимогу про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 75 994 630,76 грн. задоволено повністю; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 75 994 630,76 грн. безпідставно отриманих коштів та 751 520,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2025 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 у справі № 910/31/24 скасовано, справу № 910/31/24 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
13.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/31/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 справа № 910/31/24 прийнята до свого провадження суддею Грєховою О.А., підготовче засідання призначено на 17.03.2025.
12.03.2025 представником позивача подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Енергетична компанія України" про забезпечення позову відмовлено.
13.03.2025 представниками сторін подано письмові пояснення.
У судове засідання 17.03.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 14.04.2025.
03.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 про витребування матеріалів справи № 910/31/24, у зв'язку з поданням Акціонерним товариством "Енергетична компанія України" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 зупинено провадження у справі № 910/31/24 за позовом Акціонерного товариства "Енергетична компанія України" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 75 994 630,76 грн. та зобов'язання припинити нарахування послуг до повернення матеріалів справи № 910/31/24 до Господарського суду міста Києва.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі №910/31/24 залишено без задоволення, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі №910/31/24 залишено без змін.
15.05.2025 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 поновлено провадження у справі № 910/31/24, підготовче засідання у справі №910/31/24 призначено на 16.06.2025.
16.06.2025 представником позивача подано додаткові пояснення.
У судовому засіданні 16.06.2025 судом оголошено перерву до 14.07.2025.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.08.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
29.07.2025 представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 заяву представника позивача - Ліневич Людмили Василівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
У судове засідання 04.08.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 15.09.2025.
12.09.2025 представником відповідача подано письмові пояснення.
15.09.2025 представником позивача подано письмові пояснення.
У судове засідання 15.09.2025 представники сторін з'явились.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
14.07.2022 між відповідачем як оператором системи передачі (ОСП) та позивачем як користувачем системи передачі було укладено Договір за яким відповідач зобов'язувався надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а позивач зобов'язувався здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору (пункт 1.1 Договору).
Умови Договору є типовими та затверджені постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018 «Про затвердження Кодексу системи передачі».
Як убачається із пояснень сторін та наявних у матеріалах справи довідок відповідача про фактичну кількість електроенергії переміщену з/до ОЕС України до/з ЕС суміжних країн та обсяги електричної енергії поставленої за зовнішньоекономічними контрактами позивача у серпні, вересні, жовтні 2022 року та квітні 2023 року, у ці періоди за зовнішньоекономічними контрактами позивача здійснювався експорт електричної енергії у такі країни ЄС як: Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія.
Позивач зазначає, що відповідачем з посиланням на Договір здійснено нарахування відповідачу послуг з передачі електричної енергії при здійсненні експорту електричної енергії, і відповідно були надані наступні документи:
- рахунок-фактуру № 2309-02024/05/09/2022 від 05.09.2022 за послугу з передачі електричної енергії за серпень 2022 року на суму 16185906,43 грн, акт приймання-передачі Послуги від 31.08.2022 на суму 16185906,43 грн;
- рахунок-фактуру № 2309-02024/05/10/2022 від 05.10.2022 за послугу з передачі електричної енергії за вересень 2022 року на суму 36771671,81 грн, акт приймання-передачі Послуги від 30.09.2022 на суму 36771671,81 грн;
- рахунок-фактуру № 2309-02024/07/11/2022 від 07.11.2022 за послугу з передачі електричної енергії за жовтень 2022 року на суму 23031889,52 грн, акт приймання-передачі Послуги від 31.10.2022 на суму 23031889,52 грн;
- рахунок-фактуру № 2309-02024/05/05/2023 від 05.05.2023 за послугу з передачі електричної енергії за квітень 2023 року на суму 16232738,93 грн, акт приймання-передачі Послуги від 30.04.2023 на суму 16232738,93 грн.
Наведені акти приймання-передачі Послуги підписані з боку обох сторін.
Ці Послуги на загальну суму 75 994 630,76 грн позивачем були оплачені у повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними документами (копії містяться у матеріалах справи):
- платіжні доручення № 27 від 14.09.2022 на суму 11049419,52 грн, № 352 від 20.09.2022 на суму 7167191,04 грн, № 33 від 25.08.2022 на суму 1552891,39 грн (оплата за Послуги, наведені у акті приймання-передачі від 31.08.2022 на суму 16185 906,43 грн);
- платіжні доручення № 20 від 04.10.2022 на суму 3703048,70 грн, № 41 від 23.09.2022 на суму 3583595,52 грн, № 16 від 09.09.2022 на суму 3583595,52 грн, № 91 від 14.10.2022 на суму 18853694,21 грн, № 49 від 29.08.2022 на суму 3 583 595,52 грн, № 351 від 20 вересня 2022 на суму 3 583 595,52 грн (оплата за Послуги, наведені у акті приймання-передачі від 30.09.2022 на суму 36771671,81 грн);
- платіжні доручення № 76 від 14.11.2022 на суму 4516646,02 грн, № 111 від 25.10.2022 на суму 3703 048,70 грн, № 99 від 20.10.2022 на суму 3703048,70 грн, № 90 від 14.10.2022 на суму 3703048,70 грн, № 78 від 07.10.2022 на суму 3703048,70 грн (оплата за Послуги, наведені у акті приймання-передачі від 31.10.2022 на суму 2303889,52 грн);
- платіжні доручення № 851 від 12.04.2023 на суму 285504,04 грн, № 778 від 25.04.2023 на суму 3201060,00 грн, № 759 від 20.04.2023 на суму 3201060,00 грн, № 733 від 14.04.2023 на суму 2853636,43 грн, № 708 від 10.04.2023 на суму 3201060,00 грн, № 678 від 04.04.2023 на суму 3201060,00 грн (оплата за Послуги, наведені у акті приймання-передачі від 30.04.2023 на суму 1632738,93 грн).
Позивач зазначає, що він не визнавав і не визнає правомірність цих рахунків, які були виставлені відповідачем за наведені вище Послуги з експорту електричної енергії у країни ЄС (Угорщину, Словаччину, Польщу та Румунію). Вказує, що оплачував ці рахунки безпідставно, і лише з метою, щоб не отримувати статусу «Переддефолтний», а згодом і «Дефолтний», що унеможливило б здійснення позивачем господарської діяльності.
Тому, 27.09.2023 ним було надіслало до відповідача вимогу про повернення безпідставно набутих коштів, в якій позивач зазначив, що вище вказані рахунки-фактури і акти приймання-передачі Послуги за експорт електроенергії є неправомірними та просив здійснити повернення безпідставно набутих коштів.
На цю вимогу позивач одержав від відповідача відповідь № 01/52583 від 16.10.2023 про відсутні підстави для повернення спірної суми коштів, що змусило позивача звернутися до суду із цим позовом.
З матеріалів справи також слідує, що між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до Договору (далі - Додаткова угода), відповідно до якої сторони домовилися припинити дію Договору та укласти новий договір про надання послуг з передачі електричної енергії.
З Додаткової угоди вбачається, що після укладання нового договору приєднання, Договір продовжує діяти в частині регулювання відносин щодо коригування обсягів та вартості наданих послуг, що виникли у період його дії, заборгованості/переплати за цим Договором з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, щодо нарахування штрафів, пені, неустойки. В іншій частині цей Договір припиняє свою дію днем, що передує даті акцепту зазначеній в повідомленні про приєднання до Договору приєднання № 2309-02024-ПП.
Згідно з повідомленням про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 04.12.2023 вих. № 01/66357 датою приєднання до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії з ідентифікатором договору № 2309-02024-ПП (датою акцептування) є 01.01.2024.
Отже, Договір припинив свою дію 31.12.2023 та продовжує діяти лише в частині передбаченій Додатковою угодою, що сторонами не заперечується.
Як вбачається із пояснень представників сторін, нова редакція цього договору адаптована до норм Енергетичного Співтовариства, і передбачає відсутність права для нарахування плати за передачу при здійсненні експорту електричної енергії до країн ЄС, які є учасниками ІТС-механізму.
З матеріалів справи слідує, що позовну заяву було зареєстровано в системі «Електронний суд» 29.12.2023, тобто до припинення дії Договору.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі наведеної норми можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Оскільки на час розгляду цієї справи Договір є припиненим, і як наслідок предмет спору в частині позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача припинити дії, спрямовані на нарахування позивачу послуг щодо експорту електричної енергії за Договором та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії, відсутній, що сторонами не заперечується, то провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
У іншій частині позову спір у цій справі виник у зв'язку із розбіжністю позицій сторін щодо правомірності нарахування відповідачем оплати за Послуги з експорту електричної енергії через міждержавні лінії електропередачі у країни ЄС (Угорщину, Словаччину, Польщу та Румунію), які є учасниками ІТС-механізму, за зовнішньоекономічними контрактами позивача у серпні, вересні, жовтні 2022 року та квітні 2023 року.
Суд враховує, що відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 01.05.2025 у справі № 910/11833/23 плата за передачу щодо обсягів експортованої електричної енергії за своєю природою та з урахуванням її структури є такою, що має розцінюватися як захід, що є подібним до мита, встановлення якого не відповідає нормам ст. 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та не є виправданим відповідно до п. 2 цієї статті.
У зв'язку з викладеним, Верховний Суд виснував у постанові від 01.05.2025 у справі № 910/11833/23, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії порушує міжнародні зобов'язання України перед сторонами Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Європейським Союзом і Європейським співтовариством з атомної енергії, а отже нарахування оплати за спірну послугу є неправомірним і таким, що було заборонене нормами міжнародного законодавства, а тому сплачені користувачем за спірну послугу кошти фактично набуті оператором системі передачі безпідставно та підлягають поверненню.
Судом встановлено, та не заперечується учасниками справи, що 04.11.2024 відповідачем у справі добровільно виконано рішення суду шляхом перерахування позивачу коштів у розмірі 75 994 630,76 грн. на рахунок позивача.
Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (див., зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23).
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову необхідно відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Отже, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 також виснувала, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо). Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевказане, добровільну сплату відповідачем позивачу 75 994 630,76 грн, що свідчить про те, що предмет спору припинив своє існування в процесі розгляду справи, а отже, і порушене право позивача, за захистом якого позивач звернувся до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/31/24 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Провадження у справі в частині вимог позивача про зобов'язання НЕК «Укренерго» припинити дії, спрямовані на нарахування АТ «Енергетична компанія України» послуг щодо експорту електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 2309-02024 від 14.07.2022 та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії також підлягає закриттю оскільки на час розгляду цієї справи договір припинив свою дію.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Провадження у справі № 910/31/24 за позовом Акціонерного товариства "Енергетична компанія України" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 75 994 630,76 грн. та зобов'язання припинити нарахування послуг закрити.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено: 17.09.2025.
Суддя О.А. Грєхова