номер провадження справи 9/123/25
17.09.2025 Справа № 908/2359/25
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про стягнення суми 63530,76 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) сторін
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вх. № 2585/08-07/25 від 01.08.2025) про стягнення з відповідача: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України суми 63530,76 грн, в тому числі: 56063,11 грн - основний борг, 4995,00 грн - пеня, 488,44 грн - 3% річних, 1984,21 грн - інфляційні втрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.08.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2359/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 06.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2359/25, присвоєно номер провадження справи 9/123/25; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо повної оплати спожитого природного газу, внаслідок чого, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, утворилась заборгованість у розмірі 56063,11 грн. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Позов обґрунтований, зокрема, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 610, 612, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 20, 173-175, 193, 232 ГК України та умовами договору № 07-7196/24-БО-Т постачання природного газу від 22.10.2024.
09.09.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (документ сформований в системі «Електронний суд», вх. № 18291/08-08/25 від 10.09.2025), який залишено судом без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 4 ст. 13, п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
З положень ст. 118 ГПК України слідує, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
В ухвалі суду від 06.08.2025 про відкриття провадження у даній справі № 908/2359/25 відповідачу було запропоновано надати відзив з документальним обґрунтуванням протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж у строк до 27.08.2025 включно.
Про відкриття провадження у даній справі та її розгляд відповідач був повідомлений належним чином.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За результатами запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого електронного кабінету, судом встановлено, що у юридичної особи - Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 (відповідач) наявний зареєстрований електронний кабінет (дата реєстрації 07.07.2023).
В частині 5 ст. 176 ГПК України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду від 06.08.2025 про відкриття провадження у даній справі була направлена до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та згідно з повідомленням про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету відповідача 06.08.2025 о 17:31.
Відзив на позову заяву надійшов до суду через систему «Електронний суд» 09.09.2025.
Отже відзив подано з пропуском встановленого судом строку на його подання. При цьому заяви про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням поважності причин його пропуску від відповідача до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
15.09.2025 до суду (через систему «Електронний суд») від позивача надійшла відповідь на відзив.
Оскільки відзив залишений судом без розгляду, відповідь на відзив судом до розгляду також не приймається.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник, позивач у справі) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (Споживач, відповідач у справі) був укладений Договір № 07-7196/24-БО-Т постачання природного газу від 22.10.2024 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити Споживачу природний газ, а Споживач - прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб (п.1.2 Договору).
В пункті 2.1. Договору зокрема визначено, що Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу з листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року.
Підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 Договору).
Згідно з пунктом 4.1 Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: «Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб.м з ПДВ - 16390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн».
Відповідно до п. 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
В пп. 3.5.2 п. 3.5 Договору сторони визначили, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.
Згідно з підпунктом 3.5.3 пункту 3.5 Договору, Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача та даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого природного газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (пп. 3.5.4 п. 3.5 Договору).
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6 Договору).
В п. 2.4 Договору зокрема визначено, що Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.
Відповідно до умов пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
В пункті 5.3 Договору сторони визначили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
За змістом п. 5.4 Договору, у разі наявності заборгованості за минулі періоди сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.
З п. 6.2 Договору слідує, що Споживач зобов'язаний, зокрема, прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 13.1. Договору, останній набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до 31 грудня 2024 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
Доказів дострокового припинення дії Договору матеріали справи не містять.
У розділі 14 Договору «Адреси та реквізити сторін» зокрема вказано код ЕІС Споживача - 56ХS00008МВІD00L.
Як вбачається з матеріалів справи, листом № ТОВВИХ-25-8829 від 04.06.2025 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», на адвокатський запит представника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», було надано інформацію зокрема щодо обсягів природного газу, використаного Споживачем з ЕІС-кодом 56ХS00008МВІD00L, а саме за періоди: з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 13350,86 куб.м, з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 27517,15 куб.м.
Також в матеріалах справи містяться копії Актів приймання-передачі природного газу, а саме:
- Акт від 12.12.2024 за листопад 2024 року: обсяг споживання газу 13,35086 тис.куб.м, загальна сума до сплати - 221008,63 грн; який з боку Споживача не підписаний;
- Акт (коригуючий акт) від 13.01.2025 за грудень 2024 року: в т.ч. за фактичним споживанням грудня 2024, обсяг споживання - 27,51715 тис.куб.м, загальна сума до сплати - 455515,80 грн; який з боку Споживача не підписаний.
Як зазначено в позовній заяві, відповідач ухилявся від документального оформлення спожитих обсягів природного газу за листопад-грудень 2024. Оплата за поставлений природний газ була здійснена відповідачем частково на суму 620461,32 грн. У визначений Договором строк відповідач зобов'язання не виконав, чим порушив вимоги пункту 5.1. Договору, внаслідок чого сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем складає 56063,11 грн.
Неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2359/25.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
За змістом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», зокрема, визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 13 вказано Закону споживач зобов'язаний в т.ч. забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Як зазначалось вище, на виконання умов укладеного сторонами Договору постачання природного газу № 07-7196/24-БО-Т від 22.10.2024, згідно з Актом приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ у листопаді 2024 на суму 221008,63 грн, згідно з Коригуючим актом приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ у грудні 2024 на суму 455515,80 грн.
Акт приймання-передачі природного газу від 12.12.2024 за листопад 2024 року та Коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 13.01.2025 за грудень 2024 були надіслані позивачем 12.12.2024 та 14.01.2025 відповідно, на адресу електронної пошти відповідача, що підтверджується роздруківками сторінок з електронної скриньки позивача (арк.с. 22 з обох боків).
Відповідач підписані зі свого боку Акти приймання-передачі природного газу за листопад та грудень 2024 позивачу не повернув, вмотивовану відмову від їх підписання не надав, у зв'язку із чим в силу умов п. 2.4, пп. 3.5.4 п. 3.5 Договору зазначені в Актах приймання-передачі обсяги (об'єми) природного газу вважаються встановленими (узгодженими) і відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за поставлений природний газ в строк, визначений в п.5.1 Договору.
Матеріалами справи підтверджується, що оплата за поставлений природний газ була здійснена відповідачем частково на суму 620461,32 грн. Так, згідно з доданою до позовної заяви копією реєстру документів за період з 22.10.2024 по 03.06.2025 (арк.с. 23) щодо надходження грошових коштів на рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», відповідачем 26.12.2024 було здійснено оплату за природний газ за листопад 2024 в сумі 221008,63 грн та в сумі 399452,69 грн.
Тобто відповідачем було здійснено в повному обсязі оплату за природний газ за листопад 2024 року та часткову оплату за природний газ за грудень 2024.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, становить 56063,11 грн.
Позивачем надані докази в обґрунтування заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми 56063,11 грн основного боргу. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 56063,11 грн підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми 56063,11 грн основного боргу не надав.
На підставі викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 56063,11грн основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку із порушенням відповідачем виконання грошового зобов'язання, на вищезазначену суму боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 4955,00 грн пені за період прострочення з 18.02.2025 по 03.06.2025 включно, суму 488,44 грн 3% річних за той самий період прострочення та суму 1984,21 грн інфляційних втрат за період прострочення: березень - травень 2025 включно.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
Зі змісту пункту 7.2. Договору слідує, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання є доведеним, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд встановив, що його здійснено правильно, з урахуванням умов договору щодо строків оплати та визначеного сторонами розміру пені, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 4995,00 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Розрахунки суми 3 % річних та інфляційних втрат, які перевірені судом, також є правильними, тому позовні вимоги про стягнення суми 488,44 грн 3% річних та суми 1984,21грн обґрунтовані та підлягають задоволенню у заявлених розмірах.
Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», код ЄДРПОУ 42399676 (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) суму 56063 грн 11 коп. основного боргу, суму 4995 грн 00 коп. пені, суму 488 грн 44 коп. - 3% річних та суму 1984 грн 21 коп. інфляційних втрат.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», код ЄДРПОУ 42399676 (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) суму 2422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 17.09.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва