ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
26 серпня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/631/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Фуд", с. Безп'ятне Обухівського району Київської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Альс Компані", с. Тарнівці Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення 60 798,12 грн за поставлений товар,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Нікулочкіна О.В.
представники:
Позивача - без виклику
Відповідача - без виклику
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Фуд", с. Безп'ятне Обухівського району Київської області звернулося до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Альс Компані", с. Тарнівці Ужгородського району Закарпатської області про стягнення 60 798,12 грн за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2024 відкрито провадження у справі №907/631/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк - письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Позивачу встановлено строк на подання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 25.07.2025.
Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
За змістом частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №01-12/2022 від 01.12.2022 (із урахуванням укладеного до нього Протоколу узгодження розбіжностей №1 від 01.12.2022) в частині взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого на підставі видаткових накладних товару, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 60 798,12 грн.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду від 26.06.2025 про відкриття провадження у справі №907/631/25 була доставлена до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
01.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Фуд" (постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альс Компані" (покупцем, відповідачем у справі) було укладено Договір поставки №01-12/2022 (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупцеві товари (надалі - товар) в асортименті, упаковці та по цінам зазначеним у специфікації та/або видатковій накладній, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.
Судом встановлено, що вказаний Договір (в окремих його пунктах) укладено сторонами в редакції Протоколу узгодження розбіжностей №1 від 01.12.2022.
Відповідно до п. 1.2. Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей №1 від 01.12.2022), поставка товару проводиться у відповідності до затвердженого сторонами графіку подання заявок, які подаються покупцем у письмовій формі шляхом направлення електронного листа на адресу: order_azs@premierfood.co.ua або через систему EDI.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна на товар встановлюється в гривнях і узгоджується у підписаній обома сторонами Специфікації.
Загальна сума даного Договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на товар, що був поставлений за цим Договором (п. 2.3. Договору).
За умовами п. 3.1. Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей №1 від 01.12.2022), поставка товару зі складу постачальника на склад покупця здійснюється силами та за рахунок постачальника. Поставка товару здійснюється у відповідності до затвердженого сторонами графіку доставки товару, прописаному у Додатку №5. Поставка товару здійснюється на умовах DDP (склад покупця) в розумінні термінів Інкотермс в редакції 2010 року, якщо інші умови поставки окремих партій товару не визначені сторонами у письмовій формі.
За змістом п. 3.2. Договору визначено, що датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткових накладних на товар. До здійснення першої поставки товару сторони повинні передати одна одній копії наступних документів: - документи, що підтверджують державну реєстрацію підприємства, - свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (якщо сторона є платником ПДВ).
Згідно п 4.1. - 4.3. Договору, покупець зобов'язаний сплачувати постачальнику гроші за товар у строк, що не перевищує 21 (двадцять один) день. Строк оплати починає відраховуватися з дня підписання видаткової накладної покупцем, або відповідно до умов п. 3.3, 3.3.3. Договору. Оплата проводиться на поточний рахунок постачальника та виключно у національній грошовій одиниці України (гривні). Сума, що підлягає оплаті визначається у видаткових накладних на отриманий покупцем товар. Зазначена у видаткових накладних сума оплати має відповідати цінам, визначеним у Специфікації. Якщо зазначена у видаткових накладних сума не відповідає цінам, визначеним у Специфікації, така видаткова накладна підлягає коригуванню згідно умов специфікації.
Відповідно до п. 10.1., 10.5. Договору, Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023. Якщо жодна із сторін протягом місяця до завершення цього Договору не заявить письмово про його розірвання, він вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах.
На виконання умов Договору поставки №01-12/2022 від 01.12.2022 (із урахуванням укладеного до нього Протоколу узгодження розбіжностей №1 від 01.12.2022) позивачем поставлено, а відповідачем, у свою чергу, отримано товар, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін без будь-яких зауважень видатковими накладними №КПФ00208859 від 10.09.2024 на суму 930,42 грн, №КПФ00236182 від 11.10.2024 на суму 2067,42 грн, №КПФ00239581 від 15.10.2024 на суму 1977,48 грн, №КПФ00239648 від 15.10.2024 на суму 3357,30 грн, №КПФ00242252 від 18.10.2024 на суму 2897,28 грн, №КПФ00242261 від 18.10.2024 на суму 7047,30 грн, №КПФ00245827 від 22.10.2024 на суму 1133,46 грн, №КПФ00245830 від 22.10.2024 на суму 2021,76 грн, №КПФ00252237 від 29.10.2024 на суму 1494,84 грн, №КПФ00252238 від 29.10.2024 на суму 994,68 грн, №КПФ00254734 від 01.11.2024 на суму 6266,34 грн, №КПФ00254735 від 01.11.2024 на суму 2501,40 грн, №КПФ00258409 від 05.11.2024 на суму 3974,16 грн, №КПФ00258933 від 05.11.2024 на суму 3774,18 грн, №КПФ00258934 від 05.11.2024 на суму 3040,74 грн, №КПФ00264702 від 12.11.2024 на суму 1887,42 грн, №КПФ00267467 від 15.11.2024 на суму 5067,90 грн, №КПФ00270723 від 19.11.2024 на суму 1337,76 грн, №КПФ00270733 від 19.11.2024 на суму 1036,98 грн, №КПФ00277153 від 26.11.2024 на суму 2991,06 грн, №КПФ00277154 від 26.11.2024 на суму 5054,94 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.
Водночас відповідач вартість поставленого на підставі вищевказаних видаткових накладних товару не оплатив, тим самим допустивши виникнення заборгованості перед позивачем на суму 60 789,12 грн, стягнення якої у примусовому порядку і виступає предметом заявленого позову в даній справі.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Нормою ст. 193 Господарського кодексу України (тут - і надалі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Таким чином, станом на день розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Положеннями ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України (тут - і надалі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків, зокрема, з укладенням такого договору продавець бере на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець, у свою чергу, зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2025 у справі №910/1694/24.
Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.
Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином.
Спір у даній справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у частині повної та своєчасної оплати за поставлений на підставі Договору поставки №01-12/2022 від 01.12.2022 (із урахуванням укладеного до нього Протоколу узгодження розбіжностей №1 від 01.12.2022) та видаткових накладних товар, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 60 798,12 грн.
Водночас у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повної оплати суми заборгованості за поставлений товар у заявленому до стягнення розмірі.
За положеннями ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
На підставі ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 60 798,12 грн заборгованості за поставлений товар, є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 3028 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альс Компані", вул. Горького, будинок 158 А, с. Тарнівці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89420 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44038646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Фуд", вул. Васильківська, будинок 72-А, с. Безп'ятне, Обухівський район, Київська область, 08628 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 35439133) суму 60 798,12 грн (Шістдесят тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень 12 коп), а також 3028 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 17.09.2025.
Суддя Л.І. Пригара