61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
10.09.2025 Справа №905/672/25
За позовомАкціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
доКомунального підприємства «Тепломережа» Вугледарської міської територіальної громади
простягнення 62 428 785,87 грн
Суддя Хабарова М.В.
Секретар судового засідання: Сухіна В.А.
за участю представників (в режимі відеоконференції):
від позивачаБернацька О.В.
від відповідачане з'явились
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Тепломережа» Вугледарської міської територіальної громади про стягнення заборгованості у розмірі 62428785,87 грн, з якої 34709702,16 грн - сума основного боргу, 4293739,30 грн - 3% річних; 23 425 344,41 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №20/21-4037-ТЕ-6 від 24.09.2020 в частині сплати за поставлений природний газ за листопад-грудень 2020 року, січень-квітень 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/672/25; підготовче засідання у справі призначено на 22.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.07.2025 відкладено підготовче засідання у справі на 20.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.09.2025.
Стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Ухвала від 03.07.2025 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 03.07.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21, довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про наявність відкритого судового провадження.
Судом також здійснювалася телефонограма відповідачу за номерами, які містяться в матеріалах справи, однак телефонограму передати не вдалося у зв'язку з тим, що не вдалося встановити зв'язок.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості також ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на день прийняття рішення не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.
В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).
При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом Донецької області справи №905/672/25 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов?язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судове засідання 10.09.2025 з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні 10.09.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, Господарський суд Донецької області
24.09.2020 між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Тепломережа» Вугледарської міської ради, ЕІС-код 56ХQ000144VKD00T (споживач, відповідач) укладено Договір постачання природного газу №20/21-4037-ТЕ-6, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2 Договору).
За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України (п.1.3 Договору).
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що постачальник передає споживачу у жовтні 2020 року -квітні 2021 року замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 5651,469 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях:
жовтень 2020 року - 293, 369 тис. куб. метрів;
листопад 2020 року - 850, 237 тис. куб. метрів;
грудень 2020 року - 1117,530 тис. куб. метрів;
січень 2021року -1234,138 тис. куб. метрів;
лютий 2021 року - 1078, 049 тис. куб. метрів;
березень 2021 року - 934, 670 тис. куб. метрів;
квітень 2021 року - 143,476 тис. куб. метрів.
Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й надалі по тексту договору - газовий місяць в значення Кодексу ГТС). Для цього споживач зобов'язаний своєчасно надати постачальнику два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу, своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором (п. 2.4 Договору).
Положеннями п. 2.6 Договору передбачено, що у разі якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює оператор газорозподільних мереж, а саме: ПАТ «Донецькобгаз», з яким споживач уклав відповідний договір.
Розділом 3 визначено порядок та умови передачі природного газу.
Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 власного видобутку (видобутий на території України) та/або імпортований газ, ввезений на митну території України Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») - у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.
Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики та бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п. 3.8 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно з п. 3.11 Договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.
У разі непідписання/несвоєчасного підписання сторонами відповідної додаткової угоди сторони при оформленні актів приймання-передачі природного газу і визначенні ціни (пункти 3.9-3.10 цього Договору) користуються прейскурантом.
Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Додатковою угодою №7 від 16.03.2021 сторони погодили доповнити пункт 5.1. Розділу 5 «Порядок та умови проведення розрахунків» цього договору підпунктом 5.1.1 у наступній редакції:
« 5.1.1. Оплата за природний газ, переданий за період з січня по квітень 2021 року, здійснюється споживачем двома частинами та виключно грошовими коштами наступним чином:
до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, споживач зобов'язаний сплатити вартість природного газу (Во), розраховану за формулою:
Во=Вф - Вв,
де: Вф - вартість фактично використаного Споживачем природного газу у відповідному розрахунковому періоді, яка визначається в акті приймання-передачі (з урахуванням тарифу на транспортування та ПДВ, грн;
Вв - вартість природного газу, на яку відповідно до Меморандуму Споживачу надається відстрочка платежу (за період з січня по квітень 2021) і яка розраховується за формулою
Вв=Оф*(Цпр-Цт)*Кадв
де: Оф - фактичний обсяг газу, використаний споживачем у відповідному
розрахунковому періоді, зазначений в акті приймання-передачі, тис куб.м;
Цпр - ціна природного газу (без урахування ПДВ та тарифу на транспортування) за
розрахунковий період, яка визначається відповідно до розділу 4 «Ціна природного газу"
цього Договору, грн/тис. куб.м;
ЦТ - ціна природного газу, яка враховала в тарифах на послуги з теплопостачания (вартості теплової енергій для населення, за якими протягом січня-квітия 2021 року фактично нараховується плата кінцевим споживачам (населенню), але не нижче граничної ціни природного газу, встановленої для побутових споживачів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, яка складає 5700,84 грн/тис.куб.м. (без урахування ПДВ та тарифу на транспортування).
До 30 вересня 2021 року (включно) споживач зобов'язаний сплатити вартість природного газу, яка дорівнює Вв.
Пунктом 6.2 Договору визначені обов'язки споживача, серед яких зокрема, прийняти газ в кількості, зазначеній в п. 2.1 даного Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором (підпункт 6).
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п. 7.1 Договору).
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), утому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п'ять років (п.9.3 Договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 Договору).
До договору було укладено ряд додаткових угод.
Додатковою угодою №1 від 26.10.2020 доповнено з 01 жовтня 2020 року пункт 4.2 Розділу 4 «Ціна природного газу» абзацами у наступній редакції:
«Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року (включно) за цим договором складає 5374,100 грн, крім того, податок на додану вартість - 20%, усього разом з ПДВ - 6448,920 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16 грн за 1000 куб м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5498,26 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20% усього разом з ПДВ - 6597,91 грн.».
Додатковою угодою №2 від 30.10.2020 сторони виклали пункт 2.1 розділу 2 «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу» замовлений споживачем на жовтень 2020 року обсяг (об'єм) природного газу зазначений в цьому пункту, в наступній редакції:
«жовтень 2020 року - 0,000 тис.куб.м.»
Додатковою угодою №3 від 23.11.2020 доповнено з 01 листопада 2020 року пункт 4.2 Розділу 4 «Ціна природного газу» абзацами у наступній редакції:
«Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) за цим договором складає 5375,370 грн, крім того, податок на додану вартість - 20%, усього разом з ПДВ - 6450,444 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16 грн за 1000 куб м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5499,53 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20% усього разом з ПДВ - 6599,44 грн.»
Додатковою угодою №4 від 22.12.2020 доповнено з 01 грудня 2020 року пункт 4.2 Розділу 4 «Ціна природного газу» абзацами у наступній редакції:
«Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) за цим договором складає 6103,100 грн, крім того, податок на додану вартість - 20%, усього разом з ПДВ - 7323,720 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16 грн за 1000 куб м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6227,26 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20% усього разом з ПДВ - 7472,71 грн».
Додатковою угодою №5 від 29.01.2021 доповнено з 01 січня 2021 року пункт 4.2 Розділу 4 «Ціна природного газу» абзацами у наступній редакції:
«Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року (включно) за цим договором складає 7331,45 грн, крім того, податок на додану вартість - 20%, усього разом з ПДВ - 8797,74 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16 грн за 1000 куб м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 7455,61 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20% усього разом з ПДВ - 8946,73 грн.».
Додатковою угодою №6 від 26.02.2021 доповнено з 01 лютого 2021 року пункт 4.2 Розділу 4 «Ціна природного газу» абзацами у наступній редакції:
«Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року (включно) за цим договором складає 6841,15 грн, крім того, податок на додану вартість - 20%, усього разом з ПДВ - 8209,38 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16 грн за 1000 куб м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6965,31 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20% усього разом з ПДВ - 8358,37 грн».
Додатковою угодою №8 від 26.03.2021 доповнено, зокрема, з 01 березня 2021 року пункт 4.2 Розділу 4 «Ціна природного газу» абзацами у наступній редакції:
«Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 березня 2021 року (включно) за цим договором складає 6279,77 грн, крім того, податок на додану вартість - 20%, усього разом з ПДВ - 7535,724 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16 грн за 1000 куб м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 березня 2021 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6403,93 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20% усього разом з ПДВ - 7684,72 грн.»
Додатковою угодою №9 від 28.04.2021 доповнено з 01 квітня 2021 року пункт 4.2 Розділу 4 «Ціна природного газу» абзацами у наступній редакції:
«Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року (включно) за цим договором складає 6522,860 грн, крім того, податок на додану вартість - 20%, усього разом з ПДВ - 7827,432 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16 грн за 1000 куб м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6647,02 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20% усього разом з ПДВ - 7976,42 грн».
Додатковою угодою №10 від 30.04.2021 внесено зміни до п.2.1 Розділу 2 Договору та визначено обсяг (об'єм) природного газу на квітень 2021 року - 218,274 тис. куб.м.
Суд зазначає, що Договір та Додаткові угоди 1-10 до нього підписані сторонами та скріплені печатками.
На виконання умов Договору позивач у період листопад 2020 року - квітень 2021 року поставив відповідачу природній газ обсягом 3954,27082 тис.куб.м на загальну суму 39227533,98 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено за поставлений природний газ 4517831,82 грн, що підтверджується виписками по рахунку позивача, наданого АТ «Державний ощадний банк України». Залишок заборгованості у розмірі 34709702,16 грн відповідачем сплачений не був, що і стало підставою для звернення з позовом.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язання сторін виникли в порядку ст. 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов?язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом береться до уваги те, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496.
Відповідно до п. 3 розділу І Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно, до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов'язку постачати природний газ споживачу.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача (абз. 2 п. 11 розділу ІІ Правил).
Відповідно до п. 12 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
Також, абз. 5 п. 12 розділу II Правил постачання природного газу визначено, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору, або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Положеннями ст. 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з п. 5.1 Договору остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.
Відповідно до Додаткової угоди №7 від 16.03.2021 оплата за природний газ, переданий за період з січня по квітень 2021 року здійснюється споживачем двома частинами: до 25 числа (включно) місяця) наступного за місяцем постачання газу за визначеною формулою; та до 30 вересня 2021 року споживач зобов'язаний сплатити вартість природного газу, яка дорівнює значенню Вв.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач оплату за спожитий природний газ здійснював не в повному обсязі та з порушенням встановлених договором строків, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за розрахунковий період листопад 2020-квітень 2021 у розмірі 34709702,16 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідачем належними та доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 34709702,16 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4293739,30 грн та інфляційні втрати у розмірі 23425344,41 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.
Здійснивши перерахунок 3% річних суд зазначає, що їх розмір становить 4359439,57 грн.
Однак, вказана сума є більшою, ніж заявлена в позовних вимогах, тому, з урахуванням положень ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд розглядає вимоги лише в межах заявлених, а саме щодо стягнення 3% річних у розмірі 4293739,30 грн.
Перевіривши розмір інфляційних втрат, суд зазначає, що він є арифметично вірним.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв?язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Тепломережа» Вугледарської міської територіальної громади (85670, Донецька обл., Волноваський р-н, м. Вугледар, вул. 13 Десантників, буд. 53, ідентифікаційний код 40175733) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) заборгованість у розмірі 34709702 (тридцять чотири мільйони сімсот дев'ять тисяч сімсот дві) грн 16 коп., 3% річних у розмірі 4293739 (чотири мільйони двісті дев'яносто три тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 23425344 (двадцять три мільйони чотириста двадцять п'ять тисяч триста сорок чотири) грн 41 коп. та судовий збір у розмірі 749145 (сімсот сорок дев'ять тисяч сто сорок п'ять) грн 50 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 17.09.2025
Суддя М.В. Хабарова