16 вересня 2025 р. Справа № 902/120/25
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
арбітражний керуючий Белінська Н.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні Господарського суду Вінницької області (судді Тісецького С.С.) перебуває справа № 902/120/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 25.06.2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О.. Призначено попереднє засідання у справі №902/120/25 на 16.09.2025 року о 10:00 год..
При цьому, 26.06.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
08.08.2025 року до суду від ТОВ "Фінансова компанія "Процент" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") б/н від 08.08.2025 року (вх. № 01-36/989/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 28 700,00 грн у справі № 902/120/25.
В зв'язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відпустці, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.08.2025 року вказану заяву розподілено судді Яремчуку Ю.О..
Ухвалою суду від 18.08.2025 залишено заяву ТОВ "Фінансова компанія "Процент" б/н від 08.08.2025 року (вх. № 01-36/989/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/120/25 - без руху.
19.08.2025 від ТОВ "Фінансова компанія "Процент" надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 25.08.2025 року (суддя Яремчук Ю.О.) прийнято до свого провадження справу № 902/120/25 в частині розгляду заяви ТОВ "Фінансова компанія "Процент" б/н від 08.08.2025 року (вх. № 01-36/989/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/120/25. Призначено заяву кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Процент" б/н від 08.08.2025 року (вх. № 01-36/989/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/120/25 до розгляду в попередньому засіданні на 16.09.25 о 10:00 год.
08.09.2025 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.
08.09.2025 року на підставі заяви судді Яремчука Ю.О., згідно розпорядження керівника апарату суду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С..
Водночас, ухвалою суду від 08.09.2025 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Белінської Н.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/120/25, яке призначено на 16.09.2025 року о 10:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
При цьому, ухвалою суду від 09.09.2025 року, зокрема, заяву ТОВ "Фінансова компанія "Процент" б/н від 08.08.2025 року (вх. № 01-36/989/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/120/25 прийнято до свого провадження. Призначено заяву ТОВ "Фінансова компанія "Процент" б/н від 08.08.2025 року (вх. № 01-36/989/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/120/25 до розгляду в судовому засіданні на 16.09.2025 р. о 10:00 год..
На визначену дату - 16.09.2025 р. в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з'явилася арбітражний керуючий Белінська Н.О..
Також, судом встановлено, що 12.09.2025 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення № 02-731/5585 від 12.09.2025 року про результати розгляду вимог ТОВ "Фінансова компанія "Процент" у справі № 902/120/25.
В судовому засіданні, керуюча реструктуризацією вказала, що частково визнає заявлені до боржника грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Процент" та зазначила, що не визнає заборгованість по нарахованим відсоткам.
Суд, заслухавши керуючу реструктуризацією, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви ТОВ "Фінансова компанія "Процент" б/н від 08.08.2025 року, відповідно до укладеного кредитного договору № 20245 від 01.10.2024 (далі - кредитний договір) між ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" (далі по тексту - Кредитор) та Боржником, останнім отримано кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 730 днів, шляхом переказу на електронний платіжний засіб НОМЕР_2 , що належить Позичальникові, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою.
Кредитний договір був укладений в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://procent.com.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", шляхом реєстрації Позичальника в ІКС, та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".
Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Позичальника з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила кредитування, затвердженими наказом директора ТОВ "Фінансова компанія "Процент" (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://procent.com.ua
Також, у відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, Позичальник зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі Кредитора на сайті https://procent.com.ua, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив всі необхідні поля, в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу, підтвердив номер телефону за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація Позичальника в ІКС, ознайомився з Правилами, надав згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІКС, Позичальнику створюється Особистий кабінет в якому відображаються всі його анкетні дані.
Одноразовий ідентифікатор 022247 направлявся Боржнику шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер НОМЕР_3 01.10.2024 о 09:57:55, який вказувався при реєстрації.
Кредитний договір був підписаний Боржником 01.10.2024 09:58:11 шляхом введення одноразового ідентифікатора 022247 в особистому кабінеті в ІКС Кредитора на Сайті https://procent.com.ua.
Сума кредиту у розмірі 7 000,00 грн переказано на електронний платіжний засіб НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою платіжної установи (додається).
Таким чином, Кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме 01.10.2024 року надав Боржнику кредит у розмірі 7 000,00 грн, шляхом перерахування на електронний платіжний засіб № НОМЕР_2 .
Однак, в порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Боржник зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Відтак, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором Боржник має заборгованість перед Кредитором у розмірі 28 700,00 грн, яка складається з : 7 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 21 700,00 грн - заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом за період з 01.10.2024 року по 07.08.2025 року.
На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати грошові вимоги кредитора ТОВ "ФК "Процент" до Боржника - ОСОБА_1 , а саме: заборгованість за кредитним договором № 20245 від 01.10.2024 в загальному розмірі 28700,00 грн, яка складається з: 7 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 21 700,00 грн - заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом за період з 01.10.2024 року по 07.08.2025 року, а також в розмірі 4 844,80 грн сплаченого судового збору; грошові вимоги кредитора - ТОВ "ФК "Процент" включити до реєстру вимог кредиторів.
На підтвердження зазначених у заяві обставин, Заявником долучені відповідні докази.
Згідно повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-731/5585 від 12.09.2025 року про результати розгляду вимог ТОВ "Фінансова компанія "Процент" у справі № 902/120/25, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 121 КУзПБ, будь-які нарахування (неустойка, штраф, пеня та інші фінансові санкції) з дати відкриття провадження, а саме 25.06.2025 року, припиняються.
Отже, за кредитним договором № 20245 від 01.10.2024 року, нарахування заборгованості за відсотками в період з 25.06.2025 року по 07.08.2025 року в сумі 3 080,00 грн, є незаконним.
Таким чином, за кредитним договором № 20245 від 01.10.2024 р., укладеним між ТОВ "ФК "Процент" та ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна , частково визнає вимоги ТОВ "ФК "Процент" в розмірі 25 620,00 грн, а саме: 7 000,00 грн - заборгованість за кредитом (2 черга вимог кредиторів); 18 620,00 грн - заборгованість по нарахованим процентам (2 черга вимог кредиторів) та не визнає 3080,00 грн - заборгованість по нарахованим процентам.
Також, у цьому повідомленні вказано, що заява з грошовими вимогами ТОВ "ФК "Процент" була створена в системі "Електронний суд" 08.08.2025 року, в зв'язку з чим, 30-денний строк пропущено.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 26.06.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Фінансова компанія "Процент" б/н від 08.08.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/120/25, надійшла до суду 08.08.2025 року за вх. № 01-36/989/25 (сформована в системі "Електронний суд" - 08.08.2025), тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01.10.2024 року між ТОВ "Фінансова компанія "Процент" (Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 20245, яким, серед іншого, передбачено наступне.
На умовах встановленим цим Договором, Товариство зобов'язується надати Позичальникові грошові кошти в розмірі 7 000 гривень (сім тисяч гривень 00 копійок) (далі - Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в строки, визначені цим Договором (п. 1.1.).
Процентна ставка за користування Кредитом становить - 1,0% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та застосовується у межах строку визначеного в п. 1.3. Договору (п. 1.2.).
Строк надання Кредиту та строк дії Договору становить 730 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком № 1 до цього Договору (п. 1.3.).
Невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ", які розміщені на Сайті https://procent.com.ua (п.1.5.).
Товариство переказує суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_2 , що належить Позичальникові. Переказ суми Кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс (фінансову установу, що здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків) або іншим способом (п. 1.6.).
Продовження строку надання Кредиту вказаного в п.1.3 Договору не передбачено (п.1.12.).
Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за реквізитами, згідно п. 1.6. Договору (п. 1.14.).
Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п. 1.15.).
Сума Кредиту та проценти за користування Кредитом підлягають сплаті Позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору у строки відповідно до графіку визначеному у Додатку № 1 (п. 4.1.).
Нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом. При цьому проценти за користування Кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання Позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб Позичальника), до дня повернення суми Кредиту, визначеної у Додатку 1 цього Договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за Кредитом (п. 4.2.).
Даний Договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://procent.com.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" (п. 6.1.).
Для отримання Кредиту та укладення Договору, Позичальник в Особистому кабінеті в ІКС заповнює необхідну інформацію щодо бажання отримати Кредит, шляхом заповнення в ІКС усіх граф відповідної форми, в якій вказує суму Кредиту та строк періодичності платежів сплати процентів за користування Кредитом (далі по тексту - Заявка на кредит).
Позичальник підтверджує заявку на кредит шляхом введення у відповідне поле ІКС одноразового ідентифікатора, який надсилається Товариством шляхом відправки повідомлення на телефонний номер Позичальника зазначений в п.9 Договору.
У разі якщо Позичальник має зареєстрований Особистий кабінет, він підтверджує персональні дані та заповнює Заявку на кредит (п. 6.4.).
У разі схвалення Заявки на кредит, ІКС Товариства генерується Паспорт споживчого кредиту для ознайомлення, Договір, що є офертою та містить усі істотні умови, про що інформує Позичальника в Особистому кабінеті. Товариство надсилає Позичальнику електронний підпис з одноразовим ідентифікатором шляхом направлення повідомлення на телефонний номер Позичальника, що вказаний в Особистому кабінеті (п. 6.8.).
Після підпису Позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором цього Договору, повідомлення надходить в ІКС Товариства та свідчить/повідомляє Товариство про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) даний Договір. Після зазначених дій, даний Договір підписується з сторони Товариства шляхом накладення електронного підпису із електронною позначкою часу та/або електронною печаткою з електронною позначкою часу уповноваженою особою, відповідно до чинного законодавства (п. 6.10.).
Часом укладення цього Договору є значення електронної позначки часу для електронного підпису уповноваженого представника Товариства (п. 6.11.).
Цей Договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано Позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та електронним підписом із електронною позначкою часу та/або електронної печатки з електронною позначкою часу уповноваженою особою Товариства. Договір створений та збережений в ІКС Товариства, перетворений електронними засобами у візуальну форму (п.8.1.).
Підписуючи даний Договір, Позичальник засвідчує, що: до укладення Договору уважно ознайомився з текстом Паспорту споживчого кредиту, Договору та Правилами, а також отримав від Товариства інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема статтею 6 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та статтями 9, 25 Закону України "Про споживче кредитування" на веб-сайті Товариства, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання; Позичальник не має інших документів, що посвідчують його особу, окрім документа, реквізити якого зазначені в пункті 9 цього Договору (пп. 8.2.1., 8.2.2., п. 8.2.).
До того ж, Заявником долучені до кредиторської заяви копії Додатків до кредитного договору № 20245 від 01.10.2024 року (№ 1 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за кредитним договором № 20245 від 01.10.2024 року...; № 2 - Інформаційне повідомлення; № 3), які підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 022247.
Також, Заявником надано копію Паспорту споживчого кредиту, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 730067.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За змістом ч. 1, ч. 3, ч. 7, ч. 8, ч. 11, ч. 12, ч. 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із змісту п. 9 кредитного договору № 20245 від 01.10.2024 року вбачається, що цей договір підписано ОСОБА_1. електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 022247 (Одноразовий ідентифікатор: 022247 відправлено 01.10.2024 21:57:55, введено 01.10.2024 21:58:11).
Отже, зважаючи на викладене, суд, надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов висновку, що між ТОВ "Фінансова компанія "Процент" та ОСОБА_1 було укладено договір № 20245 від 01.10.2024 року в електронній формі, який відповідає наведеним вище нормам законодавства та за своїми умовами і правовою природою є кредитним договором.
Разом з цим, судом встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Процент" на виконання умов кредитного договору № 20245 від 01.10.2024 року, були перераховані ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн, що підтвердження копією квитанції про виплату № 42780-90984-70014 від 01.10.2024 року на номер картки отримувача НОМЕР_4 .
Водночас, згідно долученого до заяви детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за кредитним договором № 20245 від 01.10.2024 року, станом на 07.08.2025 року заборгованість склала 28 700,00 грн, з яких : 7 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 21 700,00 грн - заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом за період з 01.10.2024 року по 07.08.2025 року.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Принагідно, суд зважає на те, що згідно вказаного детального розрахунку заборгованості, зазначена вище сума 21 700,00 грн - заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом, нарахована за період з 01.10.2024 року по 07.08.2025 року, тобто після відкриття провадження у справі № 902/120/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Так, ухвалою суду від 25.06.2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ..
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника.
За змістом ст. 1 КУзПБ, поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 8 ст. 45 КУзПБ, до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.
З огляду на вказане, нараховані Заявником проценти в сумі 3 080,00 грн за період 25.06.2025 року по 07.08.2025 року є поточними, а не конкурсними вимогами, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 45 КУзПБ не можуть розглядатися у процедурі реструктуризації боргів боржника до моменту визнання останнього банкрутом.
Відтак, беручи до уваги вказане вище та умови кредитного договору № 20245 від 01.10.2024 року, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування Заявником процентів за користування кредитом в сумі 18 620,00 грн (21 700,00 грн - 3 080,00 грн) за період з 01.10.2024 року по 24.06.2025 року.
Таким чином, суд виснує, що нараховані проценти за користування кредитом в сумі 3080,00 грн за період 25.06.2025 року по 07.08.2025 року, визнанню не підлягають.
Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згаданий вище детальний розрахунок заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за кредитним договором № 20245 від 01.10.2024 року, дійшов висновку, що визнанню підлягають кредиторські вимоги Заявника до Боржника в розмірі 25 620,00 грн, з яких : 7 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 18620,00 грн - заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом за період з 01.10.2024 року по 24.06.2025 року, які відповідають умовам даного кредитного договору та наявним у справі доказам, а тому є правомірними.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "Фінансова компанія "Процент" в загальній сумі 25 620,00 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "Процент" б/н від 08.08.2025 року (вх. № 01-36/989/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/120/25, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог в розмірі 25 620,00 грн, з яких : 7 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 18 620,00 грн - заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом за період з 01.10.2024 року по 24.06.2025 року, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "Фінансова компанія "Процент" б/н від 08.08.2025 року (вх. № 01-36/989/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/120/25, частково.
2. Визнати грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Процент" (бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124; код ЄДРПОУ 41466388) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 25 620,00 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів), з яких : 7 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 18 620,00 грн - заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом за період з 01.10.2024 року по 24.06.2025 року; а також 4 844,80 грн витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/120/25.
3. В решті вимог заяви ТОВ "Фінансова компанія "Процент" б/н від 08.08.2025 року (вх. № 01-36/989/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/120/25, відмовити.
4. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/120/25.
5. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , представнику боржника, адвокату Хохленку А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Фінансова компанія "Процент" - legal@procent.com.ua, представнику ТОВ "Фінансова компанія "Процент" Руденку К.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.