Постанова від 15.09.2025 по справі 920/1061/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2025 р. Справа№ 920/1061/23(920/84/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Козир Т.П.

Доманської М.Л.

секретар судового засідання Дюкарєва І.М.

за участю представників згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Сумської області від 07.04.2025р.

(повний текст складено 07.04.2025р. )

у справі №920/1061/23(920/84/25) (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення 41280 грн. 06 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.04.2025р. у справі №920/1061/23(920/84/25) позов задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 32482 грн. 51 коп. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021р. до 30.04.2024р., 7630 грн. 81 коп. інфляційних втрат, 1166 грн. 74 коп. 3% річних та 2422,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, 25.04.2025р. ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду Сумської області від 07.04.2025р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Сумської області від 07.04.2025р. у справі №920/1061/23(920/84/25) залишити без змін. Крім того, Товариство просить судове засідання по даній справі проводити за відсутності представника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 07.04.2025р. у справі №920/1061/23(920/84/25); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 07.04.2025р. у справі №920/1061/23(920/84/25) та призначено її до розгляду на 04.08.2025р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 07.04.2025р. у справі №920/1061/23(920/84/25) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду; заяву представника ОСОБА_1 про проведення судового засідання, призначеного на 04.08.2025р. о 10:30 год., в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025р. призначено розгляд справи №920/1061/23(920/84/25) на 15.09.2025р.; заяву представника ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; доручено представнику ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" - Спиридонову Артему Андрійовичу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та представнику ОСОБА_1 - Рязанець Андрію Анатолійовичу ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) забезпечити проведення судового засідання у справі №920/1061/23(920/84/25) в режимі відеоконференції 15.09.2025р. об 12:30 год.

28.08.2025р. до апеляційного суду від ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване участю представника ОСОБА_2 в третьому етапі кваліфікаційного іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС України від 11.12.2024р., який відбудеться 16.09.2025р. о 09:00 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2025р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 07.04.2025р. у справі №920/1061/23(920/84/25) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

Колегія суддів відхиляє клопотання ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" про відкладення розгляду справи, як необґрунтоване, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" просило судове засідання по даній справі проводити за відсутності представника. Крім того, в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, а в даний час в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача 41 280,06 грн. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021р. по 30.04.2024р., з яких: 32 482,51 грн. основний борг, 7 630,81 грн. інфляційні втрати, 1 166,74 грн. 3% річних, а також судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Ухвалою місцевого суду від 05.02.2025р. у справі №920/1061/23(920/84/25) було прийнято позовну заяву ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі №920/1061/23 про банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"; визначено справу №920/1061/23(920/84/25) розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2006р. ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м.Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради №226 від 28.07.2006р.

Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ.

Позивач забезпечує тепловою енергією на опалення зокрема і багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 .

У зазначеному вище багатоквартирному будинку, власником нежитлового приміщення - магазину промислових товарів, літ "А-1", загальною площею 65,7 кв.м, є ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.п.6, 13 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна, на відповідній правовій підставі, і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Таким чином, відповідач є індивідуальним споживачем в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Надання житлово-комунальних послуг (до якої належить послуга з постачання теплової енергії) здійснються виключно на договірних засадах (ч.1 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, зокрема 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, за кожним видом комунальних послуг.

Положеннями ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено відповідні виключення з моделі правовідносин між споживачем та виконавцем комунальних послуг, а саме, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Статтями 633, 634 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, а договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.633 ЦК України, актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Так п.2 ч.1 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у системному зв'язку з наведеними вище положеннями ЦК України, встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п.3 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Згідно з ч.7 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. №1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному вебсайті ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" http://shkhaer.coni.ua/spogyvacham/publісітпii-dogovir-priednannya.ht.inl 01.10.2021р. та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради - shostka-rada.gov.ua.

Тому договір є укладеним за умови відсутності рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин будинку одразу після спливу 30 днів з моменту його опублікування та факту приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) - вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п.4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021р.).

Таким чином, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів з 01.11.2021р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з листопада 2021 року по квітень 2024 року включно, що підтверджується розрахунками заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, актами приймання теплоносія та актами перевірки роботи системи опалення, засвідчені підписами представників позивача та споживача, показаннями теплового лічильника на загальну суму 32 482,51 грн.

Відповідно до п.11 Договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. №315.

Обсяги спожитої споживачем послуги за відповідний період обліковувались встановленим в будинку № 30 по вулиці Марата в місті Шостка лічильником. Зауваження щодо правильності роботи зазначеного лічильника обліку теплової енергії від відповідача не надходили. Такі зауваження відповідача в матеріалах справи відсутні.

Місцевим судом правильно встановлено, що відповідачем не було сплачено вартість наданої послуги з постачання теплової енергії за вказаний вище період, що є собою прострочення відповідачем грошового зобов'язання.

Відповідно до абз.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктами 30-34 Договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної Правилами та плати за абонентське обслуговування. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається у паперовій формі. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з несплатою відповідачем вартості наданої послуги з постачання теплової енергії, у останнього виникла заборгованість перед позивачем за Договором на суму 32 482,51 грн., що є порушенням майнових прав та інтересів останнього.

Відповідно до ч.1 ст.626, ст. 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно Акта ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" приймання теплоносія на опалювальний об'єкт по вул. Свободи, буд. 12 встановлено, що 23.10.2021р. теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вузлі будівлі по вул. Свободи, буд. 12.

Згідно Акта перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія за опалювальний сезон 2021-2022 років було перевірено, зокрема, систему опалення за адресою: м. Шостка, вул. Свободи, буд. 12.

Згідно Акта ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" приймання теплоносія на опалювальний об'єкт по вул. Свободи, буд. 12 встановлено, що 31.10.2022р. теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вузлі будівлі по вул. Свободи, буд. 12.

Згідно Акта перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія за опалювальний сезон 2022-2023 років було перевірено, зокрема, систему опалення за адресою: м. Шостка, вул. Свободи, буд. 12.

Згідно Акта ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" приймання теплоносія на опалювальний об'єкт по вул. Свободи, буд. 12 встановлено, що 27.10.2023р. теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вузлі будівлі по вул. Свободи, буд. 12.

Згідно Акта перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія за опалювальний сезон 2023-2024 років було перевірено, зокрема, систему опалення за адресою: м. Шостка, вул. Свободи, буд. 12.

У матеріалах справи також наявні копії показань теплового лічильника житлового будинку по вул. Свободи, буд. 12 у м. Шостка (а.с.17-19).

Тому місцевим судом було правильно встановлено, що відповідач не розрахувався за послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт".

Що стосується аргументів Яцюк Ольги Анатоліївни в частині відсутності між сторонами укладеного договору на постачання теплової енергії, то місцевий суд обгрунтовано відхилив їх, оскільки відсутність укладеного між сторонами договору, обов'язковість укладання якого лежить і на споживачеві, і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.

Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013р.р у справі № 6-59цс13).

Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням системного аналізу вище наведених норм чинного законодавства і матеріалів справи, типовий індивідуальний договір від 01.11.2021р. між сторонами є укладеним через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування, відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Разом з тим, в силу положень ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від споживача не вимагається вчинення будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, адже, як вже зазначено, відповідно до вимог цього Закону такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Місцевим судом правильно зазначено, що скільки приміщення, власницею якого є Яцюк Ольга Анатоліївна, є частиною житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно співвласники якого не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, тому типовий індивідуальний договір від 01.11.2021р. є укладеним у силу вимог Закону.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що приміщення має автономне опалення з відключенням системи опалення від будинкового теплопостачання, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМ України №830 від 21.08.2019р. (далі - Правила), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики 315.

Відповідно до п.24 Правил, визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених ч.2 ст.9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному ст.10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Згідно з пп.13 п.45 Правил індивідуальний споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Відповідно до абз.2 п.3 розділу І Методики 315, розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав, та згідно з п.1 ч.1 ст.6 цього Закону співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Згідно зі ст.382 ЦК України та ст.ст.4, 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.

Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку: і житлових, і нежитлових. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, теплова енергія подається в житловий будинок № 12 по вул. Свободи в м. Шостка через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах.

Відключення приміщення відповідача, що розташоване в житловому багатоквартирному будинку, від мереж централізованого опалення, не звільняє його від обов'язку відшкодувати витрати за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, разом з іншими власниками.

Тому судом першої інстанції законно і обгрунтовано стягнуто з Яцюк Ольги Анатоліївни на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 32 482,51 грн. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021р. до 30.04.2024р.

Що стосується нарахування ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" відповідачеві інфляційних втрат в сумі 7630,81 грн. та 3% річних в сумі 1166,74 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування на суму боргу трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Поряд із цим, здійсненню нарахувань відповідно до ст.625 ЦК України має передувати встановлення факту прострочення виконання боржником грошового зобов'язання та виникнення у кредитора права на нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Перевіривши розрахунки позивача, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про вірність здійсненого розрахунку та правомірність заявлених до стягнення 7 630,81 грн. інфляційних втрат та 1 166,74 грн. 3% річних.

Тому судом першої інстанції законно і обгрунтовано стягнуто з Яцюк О.А. на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 7 630,81 грн. - інфляційних втрат, 1 166,74 грн. - 3% річних.

Що стосується клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, апеляційний суд зазначає наступне.

За ст.ст.256, 257, ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

На переконання відповідача перебіг трирічної позовної давності до позовних вимог за період з 01.11.2021р. до 30.04.2024р. сплив, зазначивши про те, що позовні вимоги з 01.11.2021р. по 21.01.2022р. перебувають поза межами строку позовної давності.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. за №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введений воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що на момент ухвалення судового рішення в цій справі, триває.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану доповнений розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, зокрема, п.19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Законом України від 08.11.2023р. №3450-IX внесено зміни до Цивільного кодексу України, зокрема, у розділі "Прикінцеві та перехідні положення": пункт 19 викладено в такій редакції: " 19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Таким чином, строки, визначені ст.257 ЦК України (загальна позовна давність) з моменту введення воєнного стану (з 24.02.2022р.) продовжені на строк його дії.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк позовної давності за пред'явленими позовними вимогами про стягнення заборгованості за період з 01.11.2021р. по 30.04.2024р. не сплив.

Місцевий суд законно і обґрунтовано повністю задовольнив позов ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 41 280.06 грн., поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. на підставі ст.129 ГПК України.

Відповідно до ст.ст.74, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 07.04.2025р. у справі №920/1061/23(920/84/25) - без змін.

Справу №920/1061/23(920/84/25) повернути до господарського суду Сумської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений 17.09.2025р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Т.П. Козир

М.Л. Доманська