Справа № 761/18877/24
Провадження № 2-а/761/250/2025
04 лютого 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Лаврук Ю.В.
за участю:
представника позивача: Козлова П.Б.
представника відповідача: Заселян О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив суд:
визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 14.05.2024 за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП за підписом заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) Якушко І.В., яка винесена відносно ОСОБА_1 за актом фактичної перевірки ТОВ «Базис Кейс» №31266/26/15/07/45383999.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві Якушко І.В. від 14.05.2024 за актом фактичної перевірки №31266/26/15/07/45383999 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Оскільки, такий розмір штрафу передбачений ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, і застосування такого штрафу можливе до правопорушника якого протягом року було піддано адміністративному стягненню, вважає, що з матеріалів, які стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності не вбачається, що він вчинив порушення повторно, а саме: в акті фактичної перевірки не відображено повторність правопорушення, тобто, не зазначено, що перевірка проводиться повторно або порушення порядку розрахунків виявлено повторно; відсутні дані щодо притягнення протягом року до адміністративної відповідальності працівників або керівника ТОВ «Базис Кейс» за порушення порядку проведення розрахунків із покупцями, вимог п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №894 від 29.07.2022 «Про встановлення строків до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі - Постанова №894).
Вважаючи оскаржувану постанову такою, що винесена з порушенням вимог законодавства в частині розміру штрафу, що перевищує максимальний для інкримінованого правопорушення та відсутності суб'єктивного і об'єктивного складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлені процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 01.05.2024 головним державним інспектором ГУ ДПС у м. Києві Петренком С.В. складено протокол №1879 відносно керівника ТОВ «Базис Кейс» ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП. Із зміст протоколу вбачається, що ОСОБА_1 порушив порядок розрахунків, а саме: суб'єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв за продані товари, чим порушив п. 1 Постанови №894. Порушення зафіксовано актом перевірки (бланк №009281).
З акту фактичної перевірки від 12.04.2024 вбачається, що посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку кіоску за адресою: м. Київ, ст. м. Голосіївська, прим.1, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Базис Кейс», з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).
Перевіркою встановлено, що суб'єкт господарської діяльності здійснює реалізацію тютюнових виробів та продуктів харчування на підставі виданої ліцензії за готівковий рахунок, використання належним чином зареєстрованого РРО. Споживачем було здійснено покупку однієї пачки HEETS за ціною 98 грн. Продавець отримав готівкові кошти та віддав решту.
Отже, перевіркою встановлено, що підприємство не забезпечило можливість здійснення безготівкових розрахунків у тому числі з використанням електронних платіжних засобів.
Перевірка проводилась у присутності продавця ОСОБА_2 , яка отримала копію акта та ознайомилася з ним, про що зазначено в акті.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №566 від 02.07.2016 (далі - Інструкція №566) у разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в податковому органі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до податкового органу для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.
Оскільки, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не складався з причин відсутності останнього на місці на момент завершення перевірки, відповідно до вимог п. 12 Інструкції №566, ОСОБА_1 був запрошений для складання протоколу про адміністративне правопорушення до ГУ ДПС у м. Києві листом від 18.04.2024 за №8737/В/26-15-07-07-03-08, який було надіслано на його податкову адресу. Отже, позивач був належним чином повідомлений про день складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 на складання протоколу не з'явився, у зв'язку з чим був складений акт від 01.05.2024 №3374/26-15-07-07-00-17, яким засвідчено факт неявки, що відповідає положенню п. 13 Інструкції №566.
Позивач також був належним чином повідомлений про розгляд адміністративної справи, оскільки в протоколі, який був направлений на його податкову адресу, зазначено про час і місце розгляду адміністративної справи, однак також не з'явився.
Позивач чи його уповноважений представник не були присутні при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, тому постанова направлена позивачу засобами поштового зв'язку.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, заступник начальника ГУ ДПС у м. Києві Якушко І.В., розглянувши протокол від 01.05.2024 №1879 і додані до нього матеріали справи про адміністративне правопорушення - акт фактичної перевірки від 12.04.2024 реєстраційний номер №31266/26/15/07/45383999 від 15.04.2024 щодо ОСОБА_1 , який працює керівником ТОВ «Базис Кейс», встановив порушення розрахунків за товари (послуги), а саме: недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, чим порушив п. 1 Постанови №894.
У зв'язку з чим, даною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи положення п. 1 ст. 247 КУпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що суд бере до уваги лише ті докази які здобуті в порядку, що не суперечить Закону.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Отже, за правилами ст. 33 КУпАП стягнення накладається в точно визначених законом межах. Не допускається застосування стягнення нижче за нижчої межі, передбаченої санкцією відповідної статті, а також перевищення його максимального розміру.
Положенням ч. 1 ст. 163-15 КУпАП визначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України неоподаткований мінімум складає 17 грн.
Таким чином, за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП передбачено штраф в розмірі від 1 700 грн. до 3 400 грн, а за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП передбачено штраф в розмірі від 8 500 до 17 000 грн.
В той же час, постановою заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко І.В. від 14.05.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.163-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Тобто, оскаржуваною постановою до ОСОБА_1 застосовано розмір штрафу, який не передбачений ч. 1 ст. 163-15 КУпАП.
А відтак, слід прийти до висновку, що в порушення вимог ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладено на позивача не в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 163-15 КУпАП.
Відповідач, згідно з положеннями діючого законодавства повинен був здійснювати розгляд справи в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, тобто за ч.1 ст.163-15 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки стягнення за адміністративне правопорушення накладено не в межах, визначених ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, а отже, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення від 14.05.2024 року прийнята не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тому є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У зв'язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору, при цьому інші доводи сторін, не впливають на вищевказані висновки суду.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, з огляду на предмет та підстави позову, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 163-15, 247, 251, 252, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 73, 74, 77, 241, 242, 286, 293, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (ЄДРПОУ 44116011, адреса: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві Якушко Інни Валеріївни від 14.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.163-15 КУпАП.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.163-15 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя