Справа № 761/33621/25
Провадження № 1-кс/761/21873/2025
10 вересня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю ініціатора скарги ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 28.07.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62025100110000086
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 28.07.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62025100110000086.
ОСОБА_3 у скарзі зазначає, що оскаржувана постанова старшого слідчого ОСОБА_4 є необґрунтованою, не узгоджується з положеннями кримінального процесуального закону України, які регулюють правовий статус потерпілого у кримінальному провадженні та визначають з якого саме часу особа набуває права й обов'язки потерпілого, а також не містить жодного належного правового посилання на конкретні обставини, що послугували достатньою підставою для висновку про недоведеність факту заподіяння ОСОБА_3 матеріальної чи моральної шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст. 364 КК України, за фактом якого здійснюється досудове розслідування.
У зв'язку з чим ініціатор скарги просить скаргу задовольнити у повному обсязі, визнати не правовою постанову старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташоване у м. Києві ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 від 28 липня 2025 року у кримінальному провадженні №62025100110000086 від 18.03.2025 та скасувати її; зобов'язати уповноважену особу, старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташоване у м. Києві ОСОБА_4 чи іншого слідчого, який входить до слідчої групи, вчинити певні правові дії, з врахуванням приписів ст.9 та ч.1 ч.2 ст.55 КПК України, щодо визнання потерпілим у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025100110000086 від 18.03.2025, кримінального правопорушення за ознаками частини другої статті 364 КК України, ОСОБА_3 , про що повідомити заявника та суд.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі з підстав в ній наведених, зазначив, що його жодного разу в даному кримінальному провадженні не було допитано, просив скаргу задовольнити.
Уповноважений слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Слідчий суддя заслухавши думку ініціатора скарги, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000086 від 18.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у якому старшим слідчим в ОВС Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_4 винесено постанову від 28.07.2025 про відмову у визнання ОСОБА_3 потерпілим.
Відповідно до вимог ч.1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У відповідності до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч.1 ст. 55 КПК України). Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст. 55 КПК України).
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.3 ст. 55 КПК України).
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч.5 ст. 55 КПК України).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
Так, слідчий у своїй постанові посилається зокрема на те, що у кримінальному провадженні досудове слідство триває та встановлюються обставини, щодо встановлення факту вчинення кримінального правопорушення, або його спростування. Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні було здіснено на виконання рішення слідчого судді, а не у зв'язку з наявністю у заяві обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Зважаючи на відсутність правового механізму реалізації Рішення №3-р/2022 щодо перерахунку розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723, розрахунки спричиненої шкоди надані ОСОБА_3 не мають правового підгрунтя та грунтуються виключно на підставі його припущень, відтак і відсутні підставі для задоволення заяви останнього та залучення його як потерпілого.
Всупереч положенням ст.110 КПК України, оскаржувана постанова слідчого не містить відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, постанова взагалі не містить мотивів прийняття рішення, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, з урахуванням доводів ОСОБА_3 наведених у заяві про залучення як потерпілого від 10.07.2025.
Слід зазначити, що ч.5 ст.55 КПК України надає слідчому, прокурору право винести постанову про відмову у визнанні потерпілим в тому разі, якщо заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілої особи подана особою, якій не завдано шкоди.
Цитування у постанові положень кримінального процесуального закону не можна ототожнити з відомостями про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотивами прийняття постанови, їх обґрунтуванням.
Разом з тим, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. Крім того, наведені слідчим доводи, що кримінальне провадження було зареєстровано не у зв'язку із наявністю у заяві про кримінальне правопрушення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопрушення, а на виконання рішення слідчого судді, є неприйнятними, оскільки за таких обставин, останній мав вирішити питання щодо закриття кримінального провадження, встановивши відсутність події криміналного правопорушення.
За умови встановлення того, що зазначені вище вимоги до постанови є недотриманими, слідча суддя приймає рішення про її скасування. Під час розгляду питання про визнання ОСОБА_3 потерпілим після скасування рішення слідчого останній має приняти до уваги доводи наведені у судовому рішенні.
Таким чином, неналежне мотивування постанов про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.
З огляду на зазначене, слідча суддя доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги та скасування постанови старшого слідчого.
В той же час, вимоги скарги в іншій частині задоволенню не підлягають, оскільки не узгоджуються із положеннями ст. 307 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 28.07.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62025100110000086.
В іншій частині скаргу залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст оголосити 12 вересня 2025 року о 14 годині 40 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1