Справа № 761/38671/25
Провадження № 1-кс/761/24997/2025
12 вересня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про зміну обов'язків покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025100000000801 від 23.06.2025 року, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який є захисником підозрюваного ОСОБА_2 про зміну обов'язків покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025100000000801 від 23.06.2025 року, в якій просив суд: змінити підозрюваному ОСОБА_2 , обов'язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, покладений на нього ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.08.2025 у справі №761/752/19652/25, на обов'язок не відлучатися з м. Київ та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.
Положеннями ч. 3 ст. 201 КПК України встановлені чіткі вимоги щодо переліку документів, які мають бути додані до клопотання, а саме: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
Згідно з п.6 ч.1 ст. 3 КПК України досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів.
Згідно з п.17 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Згідно ч.1 ст. 4 КПК України кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального провадження.
Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність.
Згідно з ч.1ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIIIніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України(див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Статтею 32 КПК України визначені загальні правила територіальної підсудності, зокрема, скарги на рішення, дії чи бездіяльність розглядаються за правиламиглави 26 КПК України, слідчим суддею того місцевого суду, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи положенняст. 32 КПК Українищодо територіальної підсудності.
Зазначені правила слід застосовувати і до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність, щодо яких прямо не визначена кримінальним процесуальним законом. Тобто за правилами територіальної підсудності скарга на рішення, дію чи бездіяльність слідчого подається до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Так, заявником вказано, що досудове розслідування здійснюється групою слідчих Головного управління Національної поліції у м. Києві, юридична адреса якого: 01601, м. Київ, Шевченківського район, вул. Володимирська, 15, то дане клопотання підлягає розгляду слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва.
Однак, доказів зазначеному, матеріали клопотання не містять, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №№ 12025100000000801 від 23.06.2025 року до клопотання не долучено.
Разом з тим, як вбачається з повідомлення про підозру від 13.08.2025, місцем знаходження органу досудового розслідування, а саме слідчого управління Головного управління Національної поліції зазначено: м. Київ, вул. Антоновича, 114, який територіально знаходиться в межах Голосіївського району міста Києва.
Здійснивши системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя зазначає, що клопотання про зміну запобіжного заходу повинно подаватись до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 28 січня 2020 року по справі №591/3603/19.
Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу слід залишити без розгляду як таке, що не відповідає вимогам ст. 201 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 201 КПК України, слідчий суддя
Клопотання захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про зміну обов'язків покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025100000000801 від 23.06.2025 року,- залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: