СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5844/25
ун. № 759/21427/25
16 вересня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у кримінальному провадженні № 120251000800002826 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2025, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самарканд республіки Узбекистан, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 ,погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою місця проживання а саме: кв. АДРЕСА_3 , з 19.00 години по 06.00 годину наступного дня.
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений слідством час у невстановленому слідством особи придбав предмет зовні схожий на корпус гранати РГО та предмет зовні схожий на запал УДЗ. Усвідомлюючи те, що дані предмети відносяться до вогнепальної зброї та бойових припасів ОСОБА_5 вирішив їх залишити при собі з метою особистого використання, не маючи передбаченого законом дозволу на зберігання бойових припасів та вогнепальної зброї.
Подальшому ОСОБА_5 не маючи передбаченого законом дозволу на носіння та зберігання бойових припасів, порушив Положення про дозвільну систему затвердженого, Постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, придбав та почав зберігати без передбаченого законом дозволу вибуховий пристрій, а саме корпус гранати РГО та підривач типу УДЗ, до моменту виявлення вилучення працівниками поліції 15.09.2025.
Відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності від 15.09.2025 надані та вилучені у ОСОБА_5 предмети є одним промислово виготовленим уніфікованим запалом дистанційної дії УДЗ та одним промислово виготовленим, спорядженим вибуховою речовиною, корпусом ручної осколкової гранати РГО, яка відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення та бойових припасів і придатна до вибуху.
15.09.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 16.09.2025 йому повідомлено про підозру за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник, думку якого підтримав підозрюваний, не заперечував про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а саме з 23.00 годин до 06.00 годин наступної доби.
Заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, зокрема: рапортом працівників поліції від 15.09.2025; протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які розповіли про обставини вчинення та затримання ОСОБА_5 під вчинення вищевказаного злочину;протоколом проведення огляду місця події від 15.09.2025, відповідно до якого по вул. Жмеринській, 30 в м. Києві, було виявлено та вилучено запал дистанційної дії УДЗ та одни промислово виготовлений, спорядженим вибуховою речовиною, корпус ручної осколкової гранати РГО які ОСОБА_5 незаконно придбав та без передбаченого законом дозволу зберігав; довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів вибухотехнічної служби НПУ у м. Києві від 15.09.2025; показами підозрюваного ОСОБА_5 , який у вчиненому вину свою визнав та щиро каявся; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування.
Слідчий суддя, відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зв'язків, його репутацію, відсутній судимостей та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим.
Згідно з практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому клопотання слідчого необхідно задовольнити частково, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а саме з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 186, 196, 205, 309 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у кримінальному провадженні № 120251000800002826 від 16.09.2025, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, заборонивши підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого фактичного проживання, а саме: кв. АДРЕСА_3 , з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, без дозволу, слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього, строком на 2 (два) місяці, тобто до 16.11.2025, такі обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця свого проживання.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1