СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1647/25
ун. № 759/15182/25
12 вересня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025100000000062 від 13.03.2025 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
09.07.2025 із Київської міської прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025100000000062 від 13.03.2025 стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України.
Ухвалою від 11.07.2025 судом призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, в обґрунтування чого зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, підписаний особами, повноваження яких належним чином не підтверджені, формулювання обвинувачення фактично відсутнє, оскільке воно є ідентичним повідомленню про підозру, опис обставин в обвинувальному акті є однаковим як у формулюванні обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, так і за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України. На думку захисника, зазначені ним недоліки обвинувального акту не можуть бути усунуті без повернення обвинувального акту прокурору.
Разом з тим, на підставі ч.5 ст.314 КПК України, захисник просив доручити органу пробації складання досудової доповіді відносно ОСОБА_3 .
Також захисник у підготовчому судовому засіданні подав скагу на бездіяльність прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна, в якій просить визнати незаконною бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні, старшого групи прокурорів, яким доручено процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42025100000000062 від 29.04.2025, прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 в частині неповернення тимчасово вилученого в ході проведення огляду 29.04.2025 майна - мобільного телефону марки Iphone сірого кольору в чохлі чорного кольору власнику ОСОБА_3 ; визнати незаконним утримання стороною обвинувачення в період з 01.05.2025 мобільного телефону марки Iphone сірого кольору в чохлі чорного кольору у зв?язку з неповернення власнику за відсутності накладеного арешту та зобов?язати прокурора у кримінальному провадженні повернути вказаний мобільний телефон його власнику ОСОБА_3 .
В обґрунтування скаги на бездіяльність прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна захисник зазначив, що 29.04.2025 слідчим ДБР під час огляду транспортного засобу «TESLA» чорного кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 було здійснено тимчасове вилучення мобільного телефону марки Iphone cipoгo кольору в чохлі чорного кольору, щодо якого не було у встановленому кримінально процесуальним законодавством застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту. Однак, всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства мобільного телефону марки Iphone сірого кольору в чохлі чорного кольору ОСОБА_3 до теперішнього часу не повернутий, у зв?язку з чим порушуються його конституційні права на вільне володіння і розпорядження майном.
Також, захисник подав скаргу про визнання незаконними слідчих дій в порядку ст.303 КПК України, в якій просить визнати незаконною - такою, що проведена з істотним порушенням норм процесуального законодавства слідчу дію: невідкладний обшук, у квартирі за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , проведену в період часу з 22 год. 07 хв. 28 квітня 2025 року по 00 год. 26 хв. 29 квітня 2025 року старшим слідчим в ОВС другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого в м. Києві ОСОБА_7 , під час якою були вилучені особисті речі ОСОБА_3 : ноутбук марки «НР» чорного кольору з серійним номером: 2СЕ3250РВ6 з зарядним пристроєм; флеш-накопичувач чорного кольору марки «Apacer»; флеш-накопичувач чорного кольору марки «Transcend»; флеш-накопичувач чорного кольору марки «Transcend»; флеш-накопичувач чорного кольору марки «база авто звуки»; жорсткий диск марки «Transcend» 320 Gb №3517580150; жорсткий диск марки «Transcend» 720 Gb N?A091171125; мобільний телефон марки Samsung Duos чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_2 ; визнати незаконною - такою, що проведена з істотним порушенням норм процесуального законодавства слідчу дію: невідкладний обшук у автомобілі, що перебував у володінні ОСОБА_3 , марки «Mazda» сірого кольору, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , проведену в період часу з 00 год. 53 хв. по 01 год. 02 хв. 29 квітня 2025 року старшим слідчим в ОВС другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого в м. Києві ОСОБА_7 , під час якою були вилучені особисті речі ОСОБА_3 ; визнати незаконною - такою, що проведена з істотним порушенням норм процесуального законодавства слідчу дію: огляд автомобілю марки «TESLA» чорного кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , який був припаркований за адресою: м.Київ, проспект Академіка Паладіна, 7А, проведений старшим слідчим другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_9 29.04.2025 в період часу з 00 год 20 хв по 02 год 46 хв.
В обґрунтування вказаної скарги захисник зазначив, що обшуки були проведенні з порушенням норм КПК України, оскільки були відсутні підстави, передбачені ч.3 ст.233 КПК України, для проведення обшуків без ухвали слідчого судді. Окремо захисник звернув увагу на те, що після проведення обшуку автомобіля «TESLA», в порушення вимог ч.3 ст. 233 КПК України, прокурор, слідчий, за погодженням із прокурором невідкладно після здійснення обшуку не звернулися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку, при цьому був відсутній дозвіл володільця ОСОБА_10 на проникнення до об?єкту його власності.
Окрім того, захисник усно заявив клопотання про скасування арешту майна, вилученого у ОСОБА_3 під час затримання та обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки таке майно не має доказового значення у кримінальному провадженні та скасувати арешт з грошових коштів у розмірі 7100 доларів США, які були вилучені під час огляду транспортного засобу «TESLA» чорного кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , з тих підстав, що вказані кошти належать батьку ОСОБА_3 - ОСОБА_11 , який 13.03.2021 року продав належний йому автомобіль «HONDA», д.н.з. НОМЕР_6 , а гроші передав на зберігання синові ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання та скарги захисника та просив їх задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту, вважаючи його безпідставним, подану захисником скаргу на слідчі дії вважав необґрунтованою, зазначив, що всі обшуку під час досудового розслідування проведені згідно вимог чинного законодавства, скаргу щодо повернення тимчасово вилученого майна вважав передчасною. Просив відмовити у клопотанні захисника про скасування арешту майна, зауважив, що грошові кошти в розмірі 7100 доларів США наразі є предметом іншого кримінального провадження № 62025100120000367 від 20.06.2025 за ч.1 ст.366-2 КУпАП, яке було виділено з даного кримінального провадження.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, а також скарги та клопотання сторони захисту, суд приходить до наступного висновку.
Приписами ст. 314 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
Основне завдання стадії підготовчого судового засідання полягає в тому, щоб процесуально та організаційно забезпечити проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.
Згідно зі ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Вимоги до обвинувального акту у кримінальному провадженні визначені ст. 291 КПК України.
Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта; розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, зокрема, із зазначення обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, наслідки та інші дані, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад інкримінованого кримінального правопорушення, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладаються в обвинувальному акті в такому виді, як це вважає за правильне прокурор. Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації правопорушення, не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин. Не підлягають розгляду в підготовчому судовому засіданні й питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення. На цій стадії суд лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи суть обвинувачення, а тому не вправі пропонувати прокурору зазначати в обвинувальному акті інші обставини чи події або викладати їх в інший спосіб.
Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03 липня 2019 року по справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Судом встановлено, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України. При затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону. Відомості, які містяться в обвинувальному акті, свідчать про офіційне доведення до відома обвинуваченого компетентним органом твердження про вчинення ним відповідного злочину, передбаченого КК України, і є достатніми для повного розуміння суті висунутого обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Доводи захисника про повернення обвинувального акту є такими, що не перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду, а відтак, клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає.
Дане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Святошинським районним судом м. Києва.
Підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, відсутні.
Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні, оскільки обмежень, передбачених положеннями ч.2 ст.27 КПК України, судом не встановлено.
Згідно вимог ст. 31 КПК України кримінальне провадження підлягає розгляду суддею одноособово.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 318 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, керуючись ч.5 ст.314 та ст.314-1 КПК України, суд задовольняє клопотання захисника та доручає представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь.
Вирішуючи скарги захисника на бездіяльність прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна та про визнання незаконними слідчих дій в порядку ст.303 КПК України суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2, ч.3 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можливість оскарження яких не передбачена частиною першою цієї статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316КПК України. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті, тобто рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.
Отже, з огляду на положення ст. 303 КПК України, оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, можливе виключно на стадії досудового розслідування і не може здійснюватися під час підготовчого судового засідання.
Таким чином, скарга захисника на бездіяльність прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна задоволенню не підлягає.
Також суд зазначає, що норми частини 2 статті 303 КПК не містять імперативних вимог щодо обов'язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-316 КПК.
Системний аналіз норм статей 314, 315 КПК свідчить, що підготовче судове провадження є обов'язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК, у підготовчому судовому провадженні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов'язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.
Чинний КПК України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи оцінювати процесуальні дії чи бездіяльність та рішення органу досудового розслідування, оскільки з'ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження та суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень слідчими та прокурором, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, на що сторона захисту має право звертати увагу суду.
Також відповідно до частини 4 статті 291 КПК забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж обвинувальний акт та додатки до нього.
Тому оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених у ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого чи прокурора виключно на підставі доказів, наданих однією із сторін, порушить принцип змагальності, згідно з яким сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів, особливо враховуючи, що такі відсутні в розпорядженні суду на цій стадії.
Отже, викладені у скарзі захисника про визнання незаконними слідчих дій факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового провадження, а відтак дану скаргу захисника слід долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.
Вирішуючи клопотання захисника про скасування арешту майна, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а відповідно до ч. 3 даної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2025 у справі № 757/20676/25-к накладено арешт на майно, вилучене:
1. 28.04.2025 під час особистого обшуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
1.1. предмети упаковані до сейф-пакету ДБР № 022519, а саме:
- предмети зовні схожі на грошові кошти на загальну суму 400 гривень, а саме 6 купюр номіналом по 50 гривень та 1 купюра номіналом 100 гривень;
- мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_7 ;
- копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_8 , який знаходиться в шкіряному чохлі;
- службове посвідчення працівника поліції КВП «042434 видане 20.03.2025 та ключ карта білого кольору № 0001485232022,43440, які знаходяться в шкіряному чохлі;
1.2. смарт годинник упакований до сейф-пакету ДБР № 022520, а саме:
- смарт годинник «Apple Watch» із шкіряним ремінцем;
2. 29.04.2025 під час огляду автомобіля марки «Tesla», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_9 , в ході якого виявлено та вилучено:
2.1. документи та блокнот упаковані до сейф пакету ДБР 005414, а саме:
- листи формату А4 з чорновими написами в кількості 4 арк.;
- платіжні інструкції та скріншоти банківських переказів у кількості 9 арк.
- блокнот чорного кольору з написом «Райфайзен Банк Аваль» в кількості 1 шт.;
2.2. мобільні телефони упаковані до сейф пакету ДБР № 005415, а саме:
- мобільний телефон марки «іPhone» білого кольору, який має пошкодження корпусу та екрану;
- мобільний телефон марки «іPhone» білого кольору в чохлі чорного кольору
2.3. предмети упаковані до сейф-пакету ДБР 005416, а саме:
- предмети зовні схожі на грошові кошти в сумі 27 500 гривень та 7 100 доларів США;
2.4. предмети упаковані до сейф-пакету ДБР 022868, а саме:
- предмети зовні схожі на грошові кошти на загальну суму 6 000 доларів США, номіналом по 100 доларів в кількості 60 купюр, які мають наступні серії та номери: 1 купюра - НВ80514097Q; 1 купюра - FL81839808C1; 1 купюра - FL81839806С; 1 купюра - КВ44187599С; 1 купюра - НВ03803571G, 1 купюра - КВ27654239 G; 1 купюра - HD12779797B; 1 купюра - DB50673391A; 1 купюра - НВ25605824К; 1 купюра - КF72252291A; 50 купюр - КВ14859854М, які за зовнішніми ознаками схожі на імітаційні засоби;
3. 29.04.2025 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено:
3.1. предмети та речі упаковані до сейф-пакету ДБР № 005009, а саме:
- ноутбук марки «Hp» чорного кольору S/N: 2СЕ3250РВ6 з зарядним пристроєм;
- флеш-накопичувач чорного кольору марки «Apacer»;
- флеш-накопичувач чорного кольору марки «Transcend»;
- флеш-накопичувач білого кольору марки «Transcend»;
- флеш-накопичувач з написом «база авто звуки»;
- жорсткий диск марки «Transcend» 320 Gb № 3517580150;
- жорсткий диск марки «Transcend» 720 Gb № А091171125;
- мобільний телефон марки Samsung Duos чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_10 , шляхом заборони розпорядження та користування таким майном.
Як вбачається з вищезазначеної ухвали слідчого судді арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що на даний час кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, майно, на яке накладено арешт, визнано речовим доказом, згідно постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 20.06.2025 року, наразі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100120000367 від 20.06.2025 за фактом можливого декларуваня недостовірної інформації, яке виділено з кримінального провадження №42025100000000062 від 13.03.2025, суд приходить до висновку, що потреба в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження не відпала, а відтак у задоволенні клопотання захисника про скасування арешту слід відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.303, ст. 314-316, ст.ст. 369, 372 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, на 13 год. 45 хв. 18 вересня 2025 року в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва у відкритому судовому засіданні.
Справу розглядати суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника , потерпілого.
Доручити уповноваженому органу з питань пробації скласти досудову доповідь, передбачену ст. 314-1 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надіслати її до суду в строк до 03.10.2025.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Скаргу захисника ОСОБА_5 про визнання незаконними слідчих дій долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 17.09.2025.
Суддя ОСОБА_1