СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1726/25
ун. № 759/16853/25
12 вересня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080000005 від 02 січня 2025 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
встановив:
31.07.2025 із Святошинської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080000005 від 02 січня 2025 стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Ухвалою суду від 05.08.2025 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
Прокурор під час підготовчого судового засідання просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, зазначив про відповідність обвинувального акту вимогам КПК України та дотримання правил територіальної підсудності при його направленні до Святошинського районного суду м. Києва.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слід призначити судовий розгляд з огляду на наступне.
Судом встановлено, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України. При затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.
Дане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Святошинським районним судом м. Києва.
Підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, відсутні.
Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні, оскільки обмежень, передбачених положеннями ч.2 ст.27 КПК України, судом не встановлено.
Згідно вимог ст. 31 КПК України кримінальне провадження підлягає розгляду суддею одноособово.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 318 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.
Також прокурор в підготовчому судовому засіданні подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, вказавши на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та наразі наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, водночас згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) , пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86).
Так, ОСОБА_3 висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, що надійшов до суду.
Суд враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини.Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Згідно ст.181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні клопотання прокурора суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого та передбачає покарання на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, обвинувачений неодружений, утриманців не має,раніше несудимий, має постійне місце проживання та місце роботи (працює експедитором).
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину, відомості про особу обвинуваченого, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання за інкримінований злочин, може з метою уникнення покарання переховуватись від суду, оскільки у останнього відсутні достатні стримуючі фактори. Також до обставини, яка збільшує ризик втечі, безумовно належить військова агресія рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Разом з тим, ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, заявлений прокурором у клопотанні, з огляду на відомості про особу обвинуваченого, не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду клопотання.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що прокурором доведено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який не зменшився та є триваючим, з огляду на стадію судового провадженн, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194КПК, відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.27, ч. 5 ст. 28, ст.177,ст.178, ст. 181, ст. ст. 314-316, ст.331,ст.ст. 369, 372 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, на 15 год.00 хв. 22 вересня 2025 року в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва у відкритому судовому засіданні.
Справу розглядати суддею одноособово.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити за участю прокурора, обвинуваченого, захисника.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, строком на два місяці, тобто до 12 листопада 2025 року, заборонивши йому без дозволу суду залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із м.Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Виконання ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 17.09.2025.
Суддя ОСОБА_1