СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16913/25
пр. № 1-кп/759/1749/25
09 вересня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12025105080000739, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, яка офіційно не працює, неодружена, пільг та утриманців не має, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима: вироком Святошинського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,
встановив:
ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 11 липня 2025 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку в подальшому заховала у власну сумку чорного кольору, тим самим почала незаконно зберігати вказану психотропну речовину без мети збуту.
В подальшому, 11 липня 2025 року за адресою: м. Київ, вул. Булгакова, 18-а ОСОБА_3 було зупинено працівниками поліції, у якої в присутності двох понятих, під час особистого обшуку, у чорній сумці чорного кольору виявлено та вилучено пластикову ємність, з кристалоподібною речовиною, що містять в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,209 г, яку ОСОБА_3 , умисно незаконно придбала та зберігала для власного вживання без мети збуту.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 винною себе визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася та суду показала, що дійсно, при обставинах, викладених у мотивувальній частині вироку, вона, 11 липня 2025 року в денну пору доби через мобільний додаток «Telegram» на каналі «TipTop» домовилася щодо придбання психотропної речовини PVP масою 1 г за 609 грн. Після того, як нею було перераховано раніше обумовлену грошову суму вона пішла до вказаного місця закладки за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 1-Б та забрала «солі», але не встигла їх вжити шляхом паління, так як була затримана працівниками поліції, яким вона добровільно видала придбану психотропну речовину та повідомила про обставини її придбання та зберігання. Зазначила що є наркозалежною та хоче пройти лікування.
Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченої, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Отже, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, вважає доведеною вину ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, обставину, яка пом'якшує її покарання та відсутність обставин, які обтяжують її покарання, дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона має постійне місце реєстрації та проживання, має середню спеціальну освіту, працездатна, але офіційно не працює, не одружена, має дитину, але позбавлена рішенням суду батьківських прав, пільг та утриманців не має, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судима за вчинення аналогічного злочину у сфері обігу наркотичних засобів.
З огляду на викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченою так і іншими особами можливо тільки в умовах ізоляції обвинуваченої від суспільства і тому обирає покарання у виді позбавлення волі у межах, встановлених для даного виду покарання санкцією частини статті, не вбачаючи підстав для можливості її виправлення без реального відбування покарання або застосування більш м'якого виду покарання.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинила дане кримінальне правопорушення після постановлення вироку Святошинським районним судом м. Києва від 24 квітня 2025 року, але до повного відбуття покарання, остаточне покарання слід призначити на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків. З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченої суд вважає за необхідне частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки 1 (один) місяць.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня її затримання в порядку виконання вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи від 21 липня 2025 року №СЕ-19/111-25/43611-НЗПРАП у сумі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп.
Речовий доказ по справі: психотропну речовину PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою PVP 0,209 г, яка зберігається у камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП України в м. Києві (квітанція № 5817) - знищити.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1