Справа № 758/7598/25
(ЗАОЧНЕ)
08 вересня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Левицької Я.К.,
за участю секретаря судового засідання - Новіцької О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Подільського районного суду міста Києва звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Єлісєєв Дмитро Олексійович з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 07 листопада 2018 року Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 834.
В обґрунтування позову зазначено, що 07 листопада 2018 року сторони уклали шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 . Подружні стосунки між сторонами припинені. Сторони не ведуть спільне господарство та проживають окремо. Основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутність взаємопорозуміння і довіри, постійні конфлікти та недомовленності.
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
03 червня 2025 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Разом з позовною заявою подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відправленням листа з рекомендованим повідомленням на адресу вказану у позовній заяві, конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивачка не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 07 листопада 2018 року був укладений шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено відповідний актовий запис № 834, після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_2 , дружині - ОСОБА_2 .
Позивач посилається на те, що подружні стосунки між сторонами припинені. Сторони не ведуть спільне господарство та проживають окремо. Основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутність взаємопорозуміння і довіри, постійні конфлікти та недомовленності.
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки з чоловіком. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд не вбачає підстав для вжиття заходів щодо примирення сторін. Судом враховується позиція Верховного Суду, викладена у постанові КЦС ВС від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18 (61-3235св19), згідно з якою закріплена статтею 111 Сімейного кодексу України норма щодо необхідності вжиття заходів до примирення подружжя є диспозитивною, оскільки суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства. Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
А відтак, з'ясувавши взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, а тому суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Згідно з ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.05.2025 року вбачається, що під час державної реєстрації шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_7 на ОСОБА_2 , яке суд вважає за можливе залишити без змін з огляду на відсутність відповідної вимоги відповідача про відновлення дошлюбного прізвища.
Оскільки позивач не заявила вимогу про стягнення з відповідача на свою користь понесені судові витрати по справі, відповідно суд не вирішує питання щодо їх розподілу.
Керуючись ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 280-283 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 07 листопада 2018 року Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), запис № 834 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.
Після набрання рішенням законної сили направити його копію до Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб від 07 листопада 2018 року № 834, складеному Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено 08.09.2025 року.
Суддя Левицька Я.К.