Справа № 758/4687/25
(ЗАОЧНЕ)
04 вересня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Левицької Я.К.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитки від інфляції та 3 % річних,
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» звернулось до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 15 511,00 грн, яка складається з суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 13 935,92 грн, збитків від інфляції - 1 332,73 грн та трьох процентів річних - 242,35 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою компанією, яка здійснює обслуговування будинку
АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та інженерних мереж. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 в зазначеному будинку та споживачем житлово-комунальних послуг. Порушення відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг за період з 01.08.2024 по 28.02.2025, які надавав позивач відповідачу, обумовило виникнення у останнього заборгованості в загальному розмірі 15 511,00 грн, з яких: 13 935,92 грн - сума боргу за спожиті житлово-комунальні послуги, 1 332,73 грн - збитки від інфляції, 242,35 грн - 3% річних. У зв'язку із викладеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою судді від 08.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав та не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань та відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою компанією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1.9 Статуту ТОВ «ЖБК «Управдом» предметом діяльності товариства є здійснення господарської діяльності направленої на задоволення потреб фізичних, юридичних осіб, інших суб'єктів господарювання, у продукції, товарах або послугах Товариства, та отримання прибутку.
З метою забезпечення споживачів житлово-комунальними послугами, 18.04.2023 між позивачем та ТОВ «Варшавський-Буд», забудовником житлового комплексу, було укладено договір № 18/04/23-0/5 на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та інженерних мереж.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав № 419259998 від 24.03.2025 року право власності на квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2995219180000) зареєстровано за ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі - Закон) учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно з статтею 9 Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отримання ним до укладення відповідного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Наказом №12 «Про встановлення тарифів, у зв'язку із підвищенням вартості електроенергії» від 31.05.2024 внесено зміни до розрахунку складових тарифу у відповідності до Постанови КМУ №632 від 31.05.2024 та з 01.06.2024 введено в дію нові тарифи на послугу з утримання будинку та прибудинкової території, яка надається товариством, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено тариф в розмірі 19,23 грн/м2.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 24.01.2006 власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно сплачував житлово-комунальні послуги, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість.
Відповідно до обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, заборгованість відповідача перед ТОВ «ЖБК «Управдом» складає 15 511,00 грн.
Даний розрахунок відповідачем не оспорювався, заперечень не надходило, а відтак є чинним та приймається судом до уваги.
Враховуючи викладене, суд вбачає наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 15 511,00 грн.
Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 дійшла висновку щодо можливості застосування положень статті 625 ЦК України до будь-яких грошових зобов'язань незалежно від підстав виникнення.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежать від основного зоб'язання і поділяє його долю.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Подібний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.02.2018 по справі № 910/11249/17.
З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, на наявну суму заборгованості позивачем, у відповідності до ст. 625 ЦК України, за період з 01.08.2024 року по 28.02.2025 року нараховано суму інфляційних втрат у розмірі 1 332,73 грн та суму трьох процентів річних у розмірі 242,35 грн.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1,7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
З прохальної частин позовної заяви встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Судом встановлено, що 01.01.2023 між ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ», в особі директора Себрюка К.В., та АО «ЛІГАЛ КЕЙС», в особі партнера Безсмертного О.О., укладено Договір № 2 про надання правової допомоги.
В Акті надання послуг № 26 від 26.03.2025 зазначено, що вартість виконаних робіт (послуг) складає 2 000,00 грн/1 год роботи. Загальна вартість виконаних робіт складає 7 000,00 грн (3,5 год роботи х 2 000,00 грн).
Відповідно до детального опису наданих правових послуг адвокатами Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ КЕЙС», пов'язаних із зверненням до Подільського районному суду м. Києва, адвокатським об'єднанням було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: вивчення судової практики у справах про відшкодування вартості за надані житлово-комунальні послуги - 1 год, підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за позовом до ОСОБА_1. (включаючи формування та друк додатків до позовної заяви, розрахунок штрафних санкцій) - 2 год, подача позовної заяви в канцелярію Подільського районного суду м. Києва - 0,5 год.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн.
При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 136146 від 27.02.2025, який відповідно до
ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача
Керуючись ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-284, 289 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитки від інфляції та 3 % річних - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги в сумі 15 511 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот одинадцять) грн, яка складається із: 13 935 грн 92 коп. - сума боргу за спожиті житлово-комунальні послуги, 1 332 грн 73 коп. - збитки від інфляції, 242 грн 35 коп. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.
У задоволенні решти судових витрат - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом», код ЄДРПОУ 38139151, юридична адреса: 04078, м. Київ, вул. Замковецька, буд. 102-А, н/п 37;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення суду складено 04.09.2025 року.
Суддя Я.К. Левицька