Справа № 758/13498/25
01 вересня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100070001845, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лисичанськ Луганської області, громадянина України, неодруженого, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого (зі слів),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернулися до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100070001845 від 30.08.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який діє по даний час.
Згідно з ч. 6 ст. 2, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за контрактом осіб рядового складу. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, вважається день зарахування до списків особового складу частини.
Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , відряджений до військової частини НОМЕР_2 , курсант 1 навчальної роти 2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Будучи військовослужбовцем солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових актів ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 30.08.2025 приблизно о 00 год. 15 хв., шляхом вільного доступу зайшов у під'їзд будинку за адресою: АДРЕСА_3 та піднявшись до квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_7 , яку тривалий час винаймає ОСОБА_8 , у зв'язку із неприязними відносинами у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу.
Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 відірвав обшивку вхідних дверей, після чого підпалив її запальничкою, впевнившись, що відбулось загоряння, зник з місця вчинення кримінального правопорушення.
У зв'язку злочинних дій ОСОБА_5 , відбулась пожежа, внаслідок якої пошкоджено майно та спричинено майнову шкоду власнику квартири ОСОБА_7 , розмір якої встановлюється.
30.08.2025, о 11 год 16 хв, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Так 30.08.2025, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється в умисному пошкоджені чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Отже, у вчиненні даного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Луганської обл., м. Лисичанськ громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий (зі слів).
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені частиною першою цієї ж статті.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою, покладається необхідність запобігання вказаним можливостям підозрюваному переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України то сторона обвинувачення вважає що у даному випадку наявні такі ризики, які передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду є те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності шляхом неявки на виклики слідчого, прокурора та суду свідчить те, що останній, усвідомлює невідворотність, тяжкість та реальність, а саме позбавлення волі строком від трьох до десяти років, за вчинений ним злочин, через що може виникнути умисел на вчинення дій спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Окрім цього, 04.02.2025 під час звірки з лікувальними закладами було виявлено відсутність військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , відряджений до військової частини НОМЕР_2 , курсант 1 навчальної роти 2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить про ризик для переховування від органів досудового розслідування та суду.
Інкримінований підозрюваному злочин відноситься до кримінальних правопорушень проти власності, що в сукупності свідчить про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після пред'явлення письмового повідомлення про підозру, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Ризиком того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого.
При встановленні наявності цього ризику необхідно врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Ризик впливу на свідків та потерпілу також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_5 , знайомств, звуків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які су перечитимуть зібраним у справі.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Оскільки свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
Судом необхідно враховати й те, що підозрюваний з деякими свідками особисто знайомий, а також йому відоме їх місце проживання, з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.
Ризиком того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно виходити з встановлених вище ризиків впливу ОСОБА_5 на свідків та потерпілу, що може бути вчинений шляхом примушування їх до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань шляхом вмовлянь, описаний вище вплив містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 , підозрюється у вчинені тяжкого злочину проти власності під час дії воєнного стану, що дає підстави вважати про деформований стан правосвідомості останнього та зневажливе ставлення до норм моралі та закону, підвищує актуальність даного ризику. Та у випадку не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній будучи військовослужбовцем та перебуваючи за місцем несення військової служби, з метою уникнення кримінальної відповідальності вчинити нові кримінальні правопорушення в тому числі і проти встановленого порядку несення служби.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Тобто, підозрюваний не будучи ізольованим від суспільства зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення соціальні зв'язки підозрюваного, із урахуванням його репутації, віку та стану здоров'я.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у межах даного кримінального провадження, сторона обвинувачення також просить суд врахувати тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим.
Сторона обвинувачення також просить суд врахувати, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Вищевказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому, посилаючись на наявність зазначених в клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, вказав, що жодні інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні по суті клопотання заперечив, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею становлено, що в провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУ НП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження №12025100070001845, відомості щодо якого 30.08.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Київською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону.
30 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України долучено: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 30.08.2025; протокол огляду місця події від 30.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 30.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 30.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 30.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 30.08.2025; протокол затримання ОСОБА_5 , за підозрою у вчиненні злочину від 30.08.2025; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 30.08.2025; протокол слідчого експерименту від 30.08.2025; повідомлення про підозру від 30.08.2025.
Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Аналізуючи актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та зазначених прокурором у клопотання, слідчий суддя дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, з огляду на наступне.
Зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілого, та дослідження їх судом.
Надаючи оцінку ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає вказаний ризик доведеним, оскільки, характер та спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, свідчіть про низький рівень правосвідомості та соціальної відповідальності підозрюваного.
Крім цього, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує відомості щодо особи підозрюваного, який є громадянином України, неодружений, має малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий.
Слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя дійшов висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі досудового розслідування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаних ризиків.
При цьому, надаючи оцінку твердженню захисника щодо можливості застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, особливості події кримінальних правопорушень (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), дійшов висновку, що заявлений захисником запобіжний захід не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування. Крім цього, застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначених ризиків.
За таких обставин, враховуючи, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Щодо можливості визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави на підозрювану необхідно покласти обов'язки, визначені частиною 5 вказаної статті.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100070001845, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 днів з моменту фактичного затримання, тобто з 30 серпня 2025 року по 28 вересня 2025 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави. Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: код отримувача - код за ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО - 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покласти наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали визначити по 28.09.2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_13