печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13437/25-ц
пр. № 2-5612/25
15 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвинової І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Позиція сторін у справі.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 10.03.2023-100001989 від 10 березня 2023 року у розмірі 9540,00 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10.03.2023-100001989, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 4500,00 грн. строком на 42 дні.
ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та у межах встановленого кредитного ліміту.
Від відповідача відзив на позов не надходив до суду.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
21 березня 2025 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 25 березня 2025 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
07 квітня 2025 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи.
09 квітня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження та призначено справу до розгляду у спрощеному провадженні з викликом сторін у судове засідання. /а.с. 37-38/.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти постановлення заочного рішення у справі, позов підтримує і просить задовольнити.
Відповідач не з'явився у судове засідання, повідомлявся належним чином за останньою відомою адресою задекларованого / зареєстрованого місця проживання. Заяви по суті або з процесуальних питань не надходили до суду.
За пунктом 2 частини сьомої ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Таким чином, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд даної справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення у справі рішення та задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
10 березня 2023 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 10.03.2023-100001989 від 10 березня 2023 (оферта), відповідно до якого кредитодавець зобов'язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до заявки, яка є невідємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, сума кредиту становить 4500,00 грн, строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання /а. с. 22-27/.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору .
Згідно з розрахунком банку, заборгованість позичальника становить 9 540,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням становить 4500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 5040,00 грн. /а. с. 7/.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абз. 2 частини другої ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Отже, вказаний кредитний договір укладений у формі електронного документу, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов вищезазначеного договору.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.
Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, враховуючи, що відповідачем порушувалося зобов'язання з повернення коштів та сплати процентів за користування ними, що встановлені умовами договору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі - 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 24, 55, 61, 129-1 Конституції України, ст. ст. 1-16, 509, 525, 526, 530, 536, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032) заборгованість за кредитним договором № 10.03.2023-100001989 від 10 березня 2023 року у розмірі 9540,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032) судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І. В. Литвинова