ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19134/25
провадження № 1-кп/753/2153/25
"17" вересня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12025100020003192 від 25.08.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Переяслав, Київська область, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 11 вересня 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020003192 від 25.08.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Висунуте обвинувачення суд вважає доведеним та відповідно до якого ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 25 серпня 2025 року, приблизно о 21 год. 15 хв., працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві у складі екіпажу «Рубін-202», а саме: інспектора першого взводу першої роти третього батальйону другого полку «З обслуговування лівого берега УПП у м. Києві ДПП» молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 (спеціальний жетон НОМЕР_2) та інспектора першого взводу першої роти третього батальйону другого полку «З обслуговування лівого берега УПП у м. Києві ДПП» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 (спеціальний жетон НОМЕР_3), виконуючи свої службові обов'язки, передбачені Законом України «Про Національну поліцію», під час здійснення патрулювання Дарницького району м. Києва, за адресою: вул. Здолбунівська, 17, було виявлено транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався з пошкодженими зовнішніми світловими приладами, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 121 КУпАП.
У зв'язку з викладеними обставинами працівниками патрульної поліції було здійснено зупинку транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом зазначеного транспортного засобу перебував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В ході встановлення обставин події працівники патрульної поліції виявили у водія ОСОБА_5 очевидні ознаки алкогольного сп'яніння, що проявлялися у стійкому запаху алкоголю з ротової порожнини та вираженому тремтінні рук. Під час подальшого спілкування із поліцейськими ОСОБА_5 висловив пропозицію щодо надання неправомірної вигоди службовій особі - працівнику патрульної поліції, яка спрямована на уникнення адміністративної відповідальності за керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на що працівник поліції роз'яснив ОСОБА_5 положення ст. 369 КК України, які полягають у кримінальній відповідальності за пропозицію, надання чи обіцянку надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надалі, ОСОБА_5 , розуміючи незаконність своїх дій, діючи умисно та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі за невчинення будь-яких дій в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, з використанням наданої їй влади чи службового становища, з метою уникнення відповідальності, усвідомлюючи настання для себе негативних правових наслідків за вчинене адміністративне правопорушення, незважаючи на попередження, повторно запропонував поліцейському ОСОБА_7 , який відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України є особою, яка постійно здійснює функції представника Національної поліції України - центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, у зв'язку з чим він є службовою особою, неправомірну вигоду у сумі 50 000 грн, за нескладення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, та непритягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, у зв'язку з чим був знову попереджений про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі.
Разом з тим, ОСОБА_5 незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на уникнення адміністративної відповідальності, поклав до службового автомобіля працівників поліції «Renault Duster» грошові кошти в сумі 53 000 грн як неправомірну вигоду за невчинення ними дій, що входять у їх службові обов'язки, а саме за нескладання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
У той же час поліцейські відмовилися від отримання неправомірної вигоди, після чого було викликано слідчо-оперативну групу з метою документування факту кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе за ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 25 серпня 2025 року, приблизно о 21 год. 15 хв., працівниками патрульної поліції було виявлено транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався з пошкодженими зовнішніми світловими приладами, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 121 КУпАП. В ході встановлення обставин події працівники патрульної поліції виявили у нього очевидні ознаки алкогольного сп'яніння. Під час подальшого спілкування із поліцейськими він висловив пропозицію щодо надання неправомірної вигоди службовій особі - працівнику патрульної поліції, яка спрямована на уникнення адміністративної відповідальності за керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на що працівник поліції роз'яснив йому положення ст. 369 КК України, які полягають у кримінальній відповідальності за пропозицію, надання чи обіцянку надання неправомірної вигоди службовій особі. Надалі, розуміючи незаконність своїх дій, діючи умисно та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі за невчинення будь-яких дій в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, з використанням наданої їй влади чи службового становища, з метою уникнення відповідальності, усвідомлюючи настання для себе негативних правових наслідків за вчинене адміністративне правопорушення, незважаючи на попередження, повторно запропонував поліцейському неправомірну вигоду у сумі 50 000 грн, за нескладення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, та непритягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, у зв'язку з чим був знову попереджений про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі. Разом з тим, він незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на уникнення адміністративної відповідальності, поклав до службового автомобіля працівників поліції «Renault Duster» грошові кошти в сумі 53 000 грн як неправомірну вигоду за невчинення ними дій, що входять у їх службові обов'язки, а саме за нескладання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Про вчинене щиро шкодує.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.
Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, з середньо-спеціальною освітою, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює не офіційно, має постійне місце проживання та сім'ю, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Обставинами, які пом'якшують покарання, у висунутому обвинуваченні визнані наступні: визнання вини, щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Отже, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд погоджується із запропонованим стороною обвинувачення позицією щодо призначення покарання обвинуваченому у мінімальних межах санкції статті, а саме у виді штрафу.
Під час досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Під час досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Після набрання вироком законної сили, речові докази у провадженні, а саме: скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2025 року, на грошові кошти в сумі 53 000 грн, а саме 35 купюр номіналом 1 000 грн, 36 купюр номіналом 500 грн, що зберігаються у матеріалах кримінального провадження, та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію, тобто примусово безоплатно вилучити вказані грошові кошти у власність держави.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1