ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14716/24
провадження № 2/753/6751/25
"11" вересня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Лужецької О.Р.,
при секретарі Григораш Н.М.,
за участю:
представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Садової В.В.,
представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Огородника К.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про право власності, зобов'язання поновити відомості про право власності, витребування майна (квартир) з чужого незаконного володіння,
У липні 2024 року позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 квітня 2019 року між ОСОБА_4 , як позичальником та ОСОБА_3 , як позикодавцем було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_3 надав ОСОБА_4 у власність грошові кошти в сумі 1 931 040,00 гривень, що є еквівалентом суми 71 520,00 доларів США до 16 квітня 2020 року включно.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором позики від 16 квітня 2019 року в той же день були укладені договори іпотеки, згідно яких позивач (іпотекодавець) передала в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
19 березня 2020 року відповідач ОСОБА_3 зареєстрував за собою право власності на вищевказані квартири в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним договором позики.
В подальшому, відповідач ОСОБА_3 продав підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 2020 року квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та на підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 2020 року квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 .
Позивач вважала незаконною реєстрацію за відповідачем права власності на предмети іпотеки та подальший продаж квартир, виходячи з того, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною при зверненні стягнення на майно у позасудовий спосіб та підлягає дослідженню при розгляді спору.
Оцінка нерухомого майна здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із дотриманням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі - Стандарт № 1), та Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442.
Відповідно до п.1 розділу V даного Порядку, звіт про оцінку, не зареєстрований в Єдиній базі, без присвоєного унікального номера є недійсним.
16 травня 2024 року Фондом Державного майна України надано відповідь листом за вих №10-66-13367, в якій повідомлено, що за період з 17.05.2018 року по 16.05.2024 року до Єдиної бази даних були внесені всього 6 (шість) звітів про оцінку вищевказаних квартир та надано відомості щодо них з Єдиної бази даних.
Як вбачається з відомостей, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку - суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «ЦЕНТРЕКСПЕРТ», оцінювач ОСОБА_5 , останні не складали та не вносили звіт у повній формі щодо квартири -1 та квартири АДРЕСА_3 до Єдиної бази даних звітів про оцінку.
Отже, позивачка вважала, що звіти ТОВ «ЦЕНТРЕКСПЕРТ» про ринкову вартість квартири - 1 та квартири-2 від 18.03.2020 року були недійсними на момент їх пред'явлення приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., так як закон забороняє складати звіт про оцінку майна у стислій формі за відсутності звіту про оцінку майна в повній формі (щодо того самого майна), складеного тим самим суб'єктом оціночної діяльності та оцінювачем, враховуючи, що останній є його невід'ємною частиною та те, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною.
Крім цього, згідно відповіді Фонду Державного майна України від 03.05.2024 року за №10-66-12188, Департаментом цифрового розвитку та IT виявлено, що документи в електронній формі, завантажені до Єдиної бази суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «ЦЕНТРЕКСПЕРТ» (оцінювач ОСОБА_5 ) у якості звітів про оцінку майна (паролі для пошуку ВМРПГИ216399 та ИМОХИМ026568) є порожніми файлами, що вказує на те, що звіти суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «ЦЕНТРЕКСПЕРТ» від 18.03.2020 року про ринкову вартість квартири-1 та квартири АДРЕСА_3 , що подавалися нотаріусу для реєстрації права власності за відповідачем - в Єдиній базі даних звітів відсутні.
Крім того, позивач зазначала, що звіт про оцінку майна квартири АДРЕСА_4 був проведений в порушення п.50 Стандарту №1, тобто, без ознайомлення з об'єктом оцінки та вихідних даних про нього, оскільки до неї жодний фахівець стосовно можливості огляду квартир для проведення оцінки не звертався та вартість квартир, визначена у звітах, не відповідає їх ринковий вартості.
Позивач вказувала, що пунктом 1 розділу II Порядок ведення Єдиної бази даних звітів про оцінку майна (в редакції від 28.01.2020 року), суб'єктами Єдиної бази є, у тому числі, нотаріуси або особи, які вчиняють дії щодо операції з відчуження об'єктів рухомого майна, та розділом IV цього Порядку передбачено, що під час посвідчення правочинів, для яких передбачено чинним законодавством України отримання нотаріусом або особою, яка вчиняє дії щодо операції з відчуження об'єктів рухомого майна, звіту про оцінку, такі особи відповідно до цього Порядку перевіряють реєстрацію такого звіту в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального номера.
У порушення вищевказаних норм, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. при реєстрації права власності за відповідачем ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_4 не було здійснено перевірку звітів ТОВ «ЦЕНТРЕКСПЕРТ» від 18.03.2020 року, наданих відповідачем, що підтверджується листом Фонду Державного майна України від 16.05.2024 року за вих №10-66-13367, про відсутність статусу «Перевірено» нотаріусом в Єдиній базі для звітів ВМРПГИ216399, ИМОХИМ026568, тоді як нотаріус без перевірки реєстрації такого звіту в Єдиній базі та наявності присвоєного йому унікального номера не вправі посвідчувати будь-який правочин з відчуження майна.
До того ж, позивач вказувала, що підставою для проведення державної реєстрації є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав, нотаріусу як спеціальному суб'єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, разом із заявою (п.57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обстяжень»). Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів необхідних для відповідної реєстрації (пункт 7 Порядку).
Позивач вважала, що без наявності технічного паспорта на нерухоме майно не можна вчинити будь-яких юридичних дій щодо реєстрації права власності, оскільки він є документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, що характеризує об'єкт нерухомості та його складові.
Отже, при посвідченні договору купівлі-продажу нотаріус повинна була витребувати від відповідача відомості, необхідні для вчинення нотаріальних дій, зокрема, технічний паспорт.
З урахуванням наведеного та тих обставин, що вона 16 травня 2024 року дізналася, що звіти про оцінку майна, що були надані нотаріусу для реєстрації права власності за відповідачами, в силу пункту 58 Стандарту № 1 є недійсними, позивач ОСОБА_4 просила суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51717596 від 20.03.2020, приватного нотаріуса Київського міською нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1794004380000 за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 );
-скасувати запис про право власності №36030492 від 19.03.2020 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1794004380000 за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 );
-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55896420 від 23.12.2020, приватного нотаріуса Київського міською нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1794004380000 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );
-скасувати запис про право власності №39885303 від 23.12.2020, приватного нотаріуса Київського міською нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1794004380000 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );
-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51717174 від 20.03.2020, приватного нотаріуса Київського міською нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 496084580000 за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 );
-скасувати запис про право власності №36030229 від 19.03.2020 приватного нотаріуса Київського міською нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 496084580000 за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 );
-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55896859 від 23.12.2020, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 496084580000 за ОСОБА_2 ;
-скасувати запис про право власності № 39885745 від 23.12.2020 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 496084580000 за ОСОБА_2 ;
-зобов'язати державних реєстраторів поновити відомості про ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно як про власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1794004380000;
-зобов'язати державних реєстраторів поновити відомості про ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно як про власника квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 496084580000;
-витребувати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1794004380000 з чужого незаконного володіння в ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 ;
-витребувати квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 496084580000 з чужого незаконного володіння в ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024 року матеріали позову передано для розгляду судді Коренюк А.М.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.08.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
У підготовчому судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , заявлено клопотання про закриття провадження по справі на підставі пункту третього частини першої статті 255 ЦПК України, вважаючи, що рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 19.10.2023 року вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет спору й з тих же підстав, яким у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколіївна, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання поновити відомості про особу, як про власника нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про право власності, зобов'язання поновити відомості про право власності, витребування майна (квартир) з чужого незаконного володіння, закрито.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_4 адвокат Буцан Оксана Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2025 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 адвоката Буцан Оксани Володимирівни задоволено. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року скасовано.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про право власності, зобов'язання поновити відомості про право власності, витребування майна (квартир) з чужого незаконного володіння, направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на момент вирішення у підготовчому судовому засіданні 19 листопада 2024 року питання про закриття провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України у цій справі №753/14716/24, судове рішення у справі №753/5277/21 законної сили не набрало, не з'ясував зміст позовних вимог щодо кожного з них та усіх обставин, що мають процесуальне значення для прийняття рішення про закриття провадження у справі, що призвело до передчасного застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
01.04.2025 року на адресу Дарницького районного суду м. Києва надійшла вказана цивільна справа.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 року матеріали позову передано для розгляду судді Лужецькій О.Р.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.04.2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про право власності, зобов'язання поновити відомості про право власності, витребування майна (квартир) з чужого незаконного володіння суддею Лужецькою О.Р. прийнято до свого провадження. Призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні, призначеному на 11.09.2025 року представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвокат Садова Валерія Вікторівна звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження, посилаючись на те, що в березні 2021 року ОСОБА_4 була подана аналогічна позовна заява з тим самим предметом та підставами позову і рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 19 жовтня 2023 року, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного суду від 03.06.2025 у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування записів про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання поновити відомості про особу, як про власника нерухомого майна - відмовлено.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 підтримав заявлене клопотання.
Представник позивача ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, направила суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість в іншому судовому засіданні.
Заслухавши думку представників сторін, які заперечували щодо відкладення розгляду справи, враховуючи строки розгляду справи, а також попереднє узгодження дати судового засідання з учасниками справи, в тому числі із представником ОСОБА_4 - ОСОБА_7 суд відмовив у задоволенні клопотання та продовжив розгляд справи.
Перевіривши заяву представника відповідача про закриття провадження, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальним правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Результат аналізу пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить про те, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянутої остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що «за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження№ 12-161гс19)).
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.
Так, правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов'язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2004 року у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, §53).
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No 28342/95, пункт 61).
У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ющенко та інші проти України" (заяви NoNo 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) також констатовано: "... право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No 28342/95, п. 61)"; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.
Європейський суд з справ людини у рішеннях від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» та від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначав, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Судом встановлено, що предметом позову у справі № 753/14716/24 є визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про право власності, зобов'язання поновити відомості про право власності, витребування майна (квартир) з чужого незаконного володіння.
Зі змісту позову вбачається, що підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що Позивач вважала незаконною реєстрацію за відповідачем права власності на предмети іпотеки та подальший продаж квартир, виходячи з того, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною при зверненні стягнення на майно у позасудовий спосіб та підлягає дослідженню при розгляді спору.
Оцінка нерухомого майна здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із дотриманням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі - Стандарт № 1), та Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442.
Відповідно до п.1 розділу V даного Порядку, звіт про оцінку, не зареєстрований в Єдиній базі, без присвоєного унікального номера є недійсним.
Як вбачається з відомостей, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку - суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «ЦЕНТРЕКСПЕРТ», оцінювач ОСОБА_5 , останні не складали та не вносили звіт у повній формі щодо квартири -1 та квартири АДРЕСА_3 до Єдиної бази даних звітів про оцінку.
Отже, позивачка вважала, що звіти ТОВ «ЦЕНТРЕКСПЕРТ» про ринкову вартість квартири - 1 та квартири-2 від 18.03.2020 року були недійсними на момент їх пред'явлення приватному нотаріусу Київського міського нотраіального округу Гамаль І.М., так як закон забороняє складати звіт про оцінку майна у стислій формі за відсутності звіту про оцінку майна в повній формі (щодо того самого майна), складеного тим самим суб'єктом оціночної діяльності та оцінювачем, враховуючи, що останній є його невід'ємною частиною та те, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною.
Крім цього, згідно відповіді Фонду Державного майна України від 03.05.2024 року за вих. №10-66-12188, Департаментом цифрового розвитку та IT виявлено, що документи в електронній формі, завантажені до Єдиної бази суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «ЦЕНТРЕКСПЕРТ» (оцінювач ОСОБА_5 ) у якості звітів про оцінку майна (паролі для пошуку ВМРПГИ216399 та ИМОХИМ026568) є порожніми файлами, що вказує на те, що звіти суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «ЦЕНТРЕКСПЕРТ» від 18.03.2020 року про ринкову вартість квартири-1 та квартири АДРЕСА_3 , що подавалися нотаріусу для реєстрації права власності за відповідачем - в Єдиній базі даних звітів відсутні.
Крім того, позивач зазначала, що звіт про оцінку майна квартири АДРЕСА_4 був проведений в порушення п.50 Стандарту №1, тобто, без ознайомлення з об'єктом оцінки та вихідних даних про нього, оскільки до неї жодний фахівець стосовно можливості огляду квартир для проведення оцінки не звертався та вартість квартир, визначена у звітах, не відповідає їх ринковий вартості.
Позивач вказувала, що пунктом 1 розділу II Порядок ведення Єдиної бази даних звітів про оцінку майна (в редакції від 28.01.2020 року), суб'єктами Єдиної бази є, у тому числі, нотаріуси або особи, які вчиняють дії щодо операції з відчуження об'єктів рухомого майна, та розділом IV цього Порядку передбачено, що під час посвідчення правочинів, для яких передбачено чинним законодавством України отримання нотаріусом або особою, яка вчиняє дії щодо операції з відчуження об'єктів рухомого майна, звіту про оцінку, такі особи відповідно до цього Порядку перевіряють реєстрацію такого звіту в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального номера.
До того ж, позивач вказувала, що підставою для проведення державної реєстрації є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав, нотаріусу як спеціальному суб'єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, разом із заявою (п.57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обстяжень»). Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів необхідних для відповідної реєстрації (пункт 7 Порядку).
Позивач вважала, що без наявності технічного паспорта на нерухоме майно не можна вчинити будь-яких юридичних дій щодо реєстрації права власності, оскільки він є документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, що характеризує об'єкт нерухомості та його складові.
Водночас, з долучених до клопотання копій документів, судом встановлено, що в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 753/5277/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївна, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання поновити відомості про особу, як про власника нерухомого майна.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19.10.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання поновити відомості про особу, як про власника нерухомого майна - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 03.06.2025апеляційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Буцан Оксана Володимирівна, - залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року - залишено без змін.
Аналізуючи підстави закриття провадження у справі, визначені пунктом третім частини першої статті 255 ЦПК України суд приходить до висновку, що рішенням Дарницького районного суду у цивільній справі № 753/5277/21 від 19 жовтня 2023 року, яке набрало законної сили 03 червня 2025 року вже вирішено спір між тими ж сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав. Натомість позивач повторно звертається із відповідним позовом незмінюючи при цьому сторін і предмет позову, однак доповнюючи позов новими обставинами.
Вивчаючи ці додаткові обставини слід зазначити, що звіти ТОВ «ЦЕНТРЕКСПЕРТ» про ринкову вартість квартири за адресою АДРЕСА_2 та копія звіту «ТОВ «ЦЕНТРЕКСПЕРТ» про ринкову вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 вже були предметом дослідження судом при ухваленні рішення у справі №753/5277/21, при чому судом встановлено, що оцінка в цій справі була проведена, що підтверджується висновком про вартість майна, який був чинним на момент переходу права власності. Заперечуючи проти цієї оцінки позивач не надала доказів визнання висновків про оцінку майна в судовому порядку недійсним відповідно до статті 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», про їх оскарження в установленому законом порядку позивач також не заявляв. Отже, суд надав оцінку даній підставі - законності реєстрації переходу права власності спірних квартир від позивача до відповідачів, що також охоплює й законність оцінки звітів про відчуження майна - спірних квартир, про які позивачка була обізнана, проте з будь-якими зауваженнями, запереченнями або клопотаннями не зверталася.
Крім того, залишаючи без змін рішення Дарницького районного суду від 19 жовтня 2023 року, колегія суддів Київського апеляційного суду у постанові від 03 червня 2025 року дійшла до висновку, що головною обставиною, яку має встановити суд при вирішенні питання про повноту документів, поданих для реєстрації права власності на предмет іпотеки є те, чи у повному обсязі на момент проведення відповідної нотаріальної дії були надані необхідні документи. Подання таких документів не одномоментно (одним пакетом документів), а в ході проведення такої нотаріальної справи, не свідчить про порушення законного порядку для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.
Таким чином, у справі № 753/5277/21 та у справі, що розглядається № 753/14716/24 позивачем та відповідачем є та ж самі особи, предметом спору є аналогічна матеріально-правова вимога та позивач обґрунтовує свої вимоги аналогічними та новими обставинами.
Разом з тим, не є новими підставами позову доповнення підстав позову новими обставинами при збереженні в ньому обставин, які були досліджені та оцінені судом під час розгляду тотожної цивільної справи між тими сторонами, про той саме предмет і з тих саме підстав.
Посилання у позовній заяві серед іншого, на лист Фонду державного майна України за вих.№10-66-13367, в якому повідомлено, що за період з 17.05.2018 по 16.05.2024 до Єдиної бази даних були внесені всього 6 звітів про оцінку вищесказаних квартир/та надано відомості щодо них з Єдиної бази даних не є зміною обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, оскільки відбулося лише доповнення новими обставинами при збереженні при цьому підстав позову.
Суд звертає увагу на те, що не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.)
Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на важливість дотримання принципу процесуальної економії (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, провадження № 12-143гс19; пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, провадження № 12-204гс19), відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим.
У цій справі позивач не довів наявності окремого спору, а отже, і наявності свого правомірного інтересу в правовій визначеності. Натомість у діях позивача вбачається прагнення переглянути в межах цієї справи судове рішення, прийняте в іншій справі № 753/5277/21, що є неприпустимим.
Таким чином, встановивши, що вже існує рішення, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, при цьому судове рішення у справі №753/5277/21 є таким, що набрало законної сили, суд приходить до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підстав для закриття провадження у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України,
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про право власності, зобов'язання поновити відомості про право власності, витребування майна (квартир) з чужого незаконного володіння - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА