ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18789/25
провадження № 2/753/11903/25
"11" вересня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення гарантійної суми та неустойки,
05.09.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє представник ОСОБА_4 , звернулись до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення гарантійної суми та неустойки.
За результатами вивчення позовної заяви та доданих до неї документів суддя дійшов висновку про непідсудність даної справи Дарницькому районному суду міста Києва з таких підстав.
Змістом позовних вимог у цій справі є вимоги про стягнення гарантійної суми та неустойки у зв'язку з невиконанням попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
З наведених у позовній заяві правових обґрунтувань убачається, що позов пред'явлено за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна (квартири) за правилом виключної підсудності позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, що передбачено нормою частини першої статті 30 ЦПК України.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Отже за змістом наведених правових норм правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо.
Прикладами таких позовів є позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, які відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Вимоги розглядуваної позовної заяви обґрунтовані тим, що відповідач як продавець не виконав умови попереднього договору щодо укладення з позивачами як покупцями основного договору купівлі-продажу квартири до 10.07.2025, при цьому ввів позивачів в оману щодо правового статусу майна (приховав факт перебування квартири в іпотеці), а тому відповідно до умов попереднього договору зобов'язаний повернути позивачам сплачену ними гарантійну суму та сплатити штраф у розмірі гарантійної суми.
Відтак з огляду на зміст позовних вимог та наведені у позовній заяві обґрунтування підстав позову суддя дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів не пов'язані із вирішенням спору щодо правового статусу нерухомого майна чи будь-яких прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Зважаючи на викладене, правові підстави для розгляду справи в Дарницькому районному суді м. Києва відсутні та у даному випадку повинно діяти правило загальної підсудності, встановлене статтею 27 ЦПК України. Згідно з цією нормою позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За відомостями Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить до територіальної підсудності Бориспільського міськрайонного суду Київської області, на розгляд якого і слід передати справу відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України
Керуючись статтями 27, 31, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення гарантійної суми та неустойкипередати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Роз'яснити позивачеві, що передача справи до іншого суду здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги, не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя:
Ухвала підписана суддею 11.09.2025.