Справа №705/3311/25
1-кп/705/891/25
16.09.2025 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, з середню-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні будь яких осіб не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 357 КК України,
ОСОБА_4 19.05.2025 близько 21.21 години в м. Умань Черкаської області, перебуваючи по вулиці Європейській, а саме поблизу ломбарду «Благо», що розташований в буд. № 7/1, виявив на тротуарі гаманець чорного кольору, в якому знаходились грошові кошти у розмірі 21 тисячі гривень, 100 доларів США та 50 Євро, а також посвідчення водія та дві банківські картки, які належать ОСОБА_5 та які останній безпосередньо перед цим втратив з власної необережності, після чого, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, під час дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023, Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-IX від 27.07.2023, Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023, Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024, Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом України № 3684-IX від 08.05.2024, Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024, затвердженим Законом України № 3891-IX від 23.07.2024, Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024, затвердженим Законом України № 4024-IX від 29.10.2024, Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025, затвердженим Законом України № 4220-IX від 15.01.2025, який в подальшому продовжений Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, затвердженим Законом України № 4356-IX від 16.04.2025, шляхом вільного доступу, таємно викрав (привласнив) гаманець в якому знаходилися окрім іншого грошові кошти, а саме:
- 21000 (двадцять одна тисяча) гривень;
- 100 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 19.05.2025 становить 4149 (чотири тисячі сто сорок дев'ять) гривень 83 копійки, виходячи з розрахунку 41,4983 грн. за 1 долар США;
- 50 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 19.05.2025 становить 2322 (дві тисячі триста двадцять дві) гривні 45 копійок, виходячи з розрахунку 46,4490 грн. за 1 Євро, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 27472 (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 28 копійок, при цьому, достовірно розуміючи, що вказаний гаманець з грошовими коштами та документами належить сторонній особі, яка його випадково втратила, залишив місце вчинення злочину, позбавивши таким чином власника можливості відшукати своє майно, не вживав жодних заходів по поверненню гаманця з коштами та документами законному власнику та викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Він же, 19.05.2025 близько 21.21 години в м. Умань Черкаської області, перебуваючи по вулиці Європейській, а саме поблизу ломбарду «Благо», що розташований в буд. № 7/1, виявив на тротуарі гаманець чорного кольору, який викрав та в подальшому, відкривши та перевіривши вміст гаманця, виявив, що в ньому знаходяться грошові кошти, посвідчення водія та банківські картки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , видані на ім'я ОСОБА_5 , які були ним втрачені, та встановивши, що дані картки мають електронний чіп доступу і не потребують додаткового підтвердження паролем, не вживаючи будь-яких заходів для повернення виявлених ним карток, а також достовірно розуміючи, що вказані картки є офіційними документами та належать сторонній особі, з метою приховування офіційного документу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, привласнив вказані картки, які згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1.27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є офіційними документами, оскільки містять зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видані повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містять передбачені законом реквізити, шляхом приховування заволодів вказанимиофіційними документами - банківськими картками АТ КБ «Приватбанк» - та став їх зберігати при собі, перемістивши таким чином зазначені картки в невідоме ОСОБА_5 місце та позбавивши останнього можливості використовувати їх за призначенням та зберігав їх до вилучення працівниками поліції 26.05.2025.
Він же, 19.05.2025 близько 21.21 години в м. Умань Черкаської області, перебуваючи по вулиці Європейській, а саме поблизу ломбарду «Благо», що розташований в буд. № 7/1, виявив на тротуарі гаманець чорного кольору, який викрав та в подальшому, відкривши та перевіривши вміст гаманця, виявив, що в ньому знаходяться грошові кошти, дві банківські картки АТ КБ «Приватбанк» та посвідчення водія НОМЕР_3 видане 06.09.2023 року на ім'я ОСОБА_5 , які були ним втрачені, не вживаючи будь-яких заходів для повернення виявленого ним посвідчення, а також достовірно розуміючи, що вказане посвідчення є важливим особистим документом та належить сторонній особі, втрата якого істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів, з метою приховування важливого особистого документу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, привласнив посвідчення водія, яке є важливим особистим документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видане повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, став його зберігати при собі, перемістивши таким чином зазначене посвідчення в невідоме ОСОБА_5 місце та позбавивши останнього можливості використовувати його за призначенням та зберігав його до вилучення працівниками поліції 26.05.2025
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним обставинам вчинення кримінальних правопорушень. Пояснив, що 19 травня 2025 року близько дев'ятої години вечора проходив біля ломбарду «Благо» по вул. Європейській в м. Умані, де на тротуарі побачив чорний гаманець. Зрозумівши, що цей гаманець хтось втратив, пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає, вирішив забрати його собі, а тому підібрав та відійшов далі на 10 метрів. Відкривши гаманець, побачив у ньому гроші: купюри українських гривень, 100 доларів США та 50 Євро, а також банківські картки та посвідчення водія. Після чого з даним гаманцем пішов додому. Викрадені гроші витратив на власний розсуд, а сам гаманець, посвідчення водія та банківські картки залишив вдома. Будь яких дій щоб знайти власника гаманця не вчиняв. У подальшому його викрили працівники поліції, яким він видав залишене вдома майно, а також відшкодував потерпілому матеріальну шкоду. Розуміє тяжкість вчиненого, щиро розкаюється, зобов'язується в подальшому ніколи не вчиняти ніяких кримінальних правопорушень та просить суд суворо його не карати та не позбавляти його волі.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють та не оспорюють зміст обставин вчинених кримінальних правопорушень, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_4 , його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, повністю підтверджується доказами, добутими на досудовому розслідуванні та перевіреними в суді у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, що перевірені та оцінені судом у відповідності до вимог КПК України, суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану; та за ч. 1 ст. 357 КК України, як приховування офіційного документу, вчиненого в інших особистих інтересах та за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом іншим важливим документом.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи вид та розмір покарання ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином та кримінальними проступками, дані, що характеризують особу винного, обставини, які пом'якшують та які обтяжують покарання.
Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 має вік 21 рік, осудний, не одружений, не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та не має судимості.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи дані про особу обвинуваченого, відшкодування ним завданої шкоди та відсутність претензій до обвинуваченого зі сторони потерпілого, а також інші обставини справи, виходячи з принципів розумності покарання, суд вважає за необхідне в даному випадку призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 року пробаційного нагляду; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді 1 року пробаційного нагляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, вважає за необхідне шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Разом з цим, враховуючи обставини цього кримінального провадження, поведінку обвинуваченого, позицію сторони обвинувачення, особу винного та його ставлення до вчиненого, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання та без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Визначене покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався та під час судового розгляду сторонами кримінального провадження клопотання про обрання запобіжного заходу не заявлялись, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для його застосування щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 349, 368-370, 373, 374, 393 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік;
- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Покласти на засудженого ОСОБА_4 на підставі ст. 76 КК України такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази:
- гаманець чорного кольору марки «Boss», посвідчення водія, банківська картка Юніора «Приватбанку» № НОМЕР_1 , банківська картка «Приватбанку» НОМЕР_4 , грошові кошти в сумі 7000 грн. (7 купюр номіналом тисяча гривень) - повернути потерпілому ОСОБА_5 ;
- відеозапис з камер відеоспостереження магазину «Flori Anna» на DVD-R диску - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1