Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7778/23
Провадження № 2/711/53/25
16 вересня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кошубінської Л.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
25.10.2023 представниця ПАТ «СК «АРКС» Бутенко М.О., діючи на підставі довіреності № 923/18 від 12.12.2022, звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «АРКС» завдані збитки у розмірі 20 079,03 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 05.02.2021 між ПАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 15914а1чр. Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування. 02.07.2021 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda», державний номерний знак « НОМЕР_2 », допустив зіткнення з транспортним «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 711/4266/21 відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Після ДТП Страхувальник звернувся до ПАТ «СК «АРКС» із заявою про виплату страхового відшкодування та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів АТ «СК «АРКС» склало страховий акт та здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 69 880,79 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ТОВ «СК «Гардіан», остання, керуючись статтями 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодувала ПАТ «СК «АРКС» страхове відшкодування в розмірі 49 801,76 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 20 079,03 грн. Таким чином, позивач вважає, що згідно зі статтями 993, 1187, 1194 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати ПАТ «СК «АРКС» завдані збитки в межах суми, виплаченої Страхувальнику.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2023 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
13.12.2023 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на виплату позивачем страхового відшкодування всупереч умов Договору, а також недоведення належними, достовірними та допустимими доказами розміру збитку. Зазначив, що відповідно до пунктів 21.1.3 та 22.1.1.5 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 15914а1чр Страхувальник зобов'язаний протягом трьох робочих днів подати письмову заяву про подію. Проте, надана позивачем заява не має ні підпису Страхувальника, ні дати її складання, що свідчить про невиконання Страхувальником свого обов'язку на подання заяви про подію та на виплату відшкодування на протязі 3-ох робочих днів з моменту ДТП та підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Згідно з пунктом 24.5.17 Договору Страховик має право відмовити у виплаті, якщо Страхувальник не пройшов медичний огляд на стан сп'яніння за вимогою поліції. В матеріалах справи відсутня інформація щодо проходження/не проходження Страхувальником огляду на стан сп'яніння, а також інформація щодо наявності/відсутності з боку працівників Національної поліції України вимоги щодо проходження такого огляду, що, на думку відповідача, свідчить про неповноту розслідування обставин страхового випадку. Враховуючи зазначені обставини, відповідач вважає, що АТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування всупереч умов договору, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні, достовірні та допустимі докази, які б підтверджували правильність розрахунку страхового відшкодування, яке було сплачено Страхувальнику. Акт огляду автомобіля складений ОСОБА_3 , який, за твердженням відповідача, не був уповноваженим представником АТ «СК «АРКС» і не мав права складати цей документ. Позивач обґрунтовує розмір збитків рахунком СТО ФОП « ОСОБА_4 », що суперечить пункту 22.2 договору. Більше того, ремонтна калькуляція складена з порушенням Національного стандарту № 1, оскільки в ній використано ціни станом на 08.07.2023, а не на дату ДТП. Відповідач також зазначає, що в калькуляції відсутня інформація про особу, яка здійснювала розрахунки. Крім того, у матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт, які б підтверджували факт ремонту автомобіля. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог. У разі, якщо суд все ж таки задовольнить позовні вимоги, відповідач просив розглянути питання про передачу йому пошкоджених частин автомобіля, вартість яких він має відшкодувати.
01.01.2024 від представниці позивача за довіреністю Бутенко М.О. надійшла відповідь на відзив, в якій вона виклала свої аргументи щодо наведених відповідачем заперечень та мотиви їх відхилення. Зазначила, що згідно з пунктом 22.1.1 Договору Страхувальник міг повідомити про подію телефоном або через офіційний сайт, і таке повідомлення вважається належним без додаткового письмового підтвердження, якщо інше не передбачено пунктом 22.1.1.5. У пункті 22.1.1.5 Договору перераховані лише три випадки, коли потрібна письмова заява: викрадення, повна загибель авто, незгода з рішенням страховика про відмову або вимога страховика. Жоден з цих випадків у даній ситуації не настав. Крім того, наголосила, що ОСОБА_1 не є стороною договору страхування і не має права трактувати його умови. Щодо неналежності доказів, наданих для обґрунтування розміру збитків, представниця позивача зазначила, що ОСОБА_3 , який складав акт огляду, є уповноваженим працівником АТ «СК «АРКС» відповідно до внутрішніх домовленостей. Відповідач не надав жодних доказів на спростування цього факту. Таким чином, акт огляду, рахунок СТО та платіжне доручення є належними та достатніми доказами, що підтверджують факт, характер і вартість пошкоджень, а також виплату коштів. Щодо клопотання відповідача про передачу йому пошкоджених частин автомобіля, АТ «СК «АРКС» вважає, що ОСОБА_1 не надав жодних доказів їхньої цінності. Крім того, частину збитків відшкодувала ТДВ «СК «Гардіан», тому повернення деталей повинно здійснюватися пропорційно до суми, сплаченої кожним відповідальним суб'єктом.
03.01.2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він наполягав на необґрунтованості та недоведеності позовних вимог. Зазначив, що згідно з постановами Верховного Суду тягар доведення обґрунтованості позовних вимог лежить на позивачеві. АТ «СК «АРКС» стверджує, що Страхувальник повідомив про страховий випадок телефоном, що з врахуванням п. 22.1.1.5. Договору є допустимим, оскільки жодних вимог для надання письмової заяви не виникло. Однак, такі твердження абсурдні, оскільки позивач надав суду заяву Страхувальника, як доказ звернення останнього за виплатою. На підставі цієї заяви страховиком було сплачено страхове відшкодування, а отже підстави для надання такої заяви, які визначені п. 22.1.1.5. Договору були наявні. Проте, надана позивачем заява не має ні підпису Страхувальника, ні дати її складання, що свідчить про неналежне виконання умов Договору страхування, а тому позивач був зобов'язаний відмовити в виплаті страхового відшкодування. Крім того, ОСОБА_1 повторно звернув увагу на порушення пункту 21.1.6 Договору, згідно з яким Страхувальник був зобов'язаний при ДТП пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу працівника Національної поліції України або іншої уповноваженої особи в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Відсутність доказів проходження такого огляду є порушенням умов договору, що, на думку відповідача, позбавляє страховика обов'язку здійснювати виплату. Щодо доказів, наданих для підтвердження розміру збитків, відповідач зазначив, що АТ «СК «АРКС» не надало жодних доказів того, що ОСОБА_3 , який склав акт огляду, є їхнім працівником чи має повноваження на такі дії, тому вказаний акт є належним та допустимим доказом. Рахунок-фактура № ША-0000028 від 14.07.2021, що складена за ремонтною калькуляцією № 1.003.21.0 від 14.07.2021 також не може слугувати доказом в даній справі, що підтверджує розмір понесених матеріальних збитків, оскільки вона не підтверджує того факту, що вказані роботи проведенні для усунення пошкоджень майна, отриманих саме в ДТП, яке відбулось з його вини. На підставі вищевикладеного, відповідач наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.01.2024 по справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Черкаському НДЕКЦ МВС України. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
27.05.2025 від Черкаського НДЕКЦ МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.06.2025 поновлено провадження у справі.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача та представник третьої особи не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви представниця позивача за довіреністю Бутенко М.О. просила розглядати справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.07.2021 о 17 год. 45 хв. в м. Черкаси по вул. Добровольського, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Skoda», д.р.н. НОМЕР_3 , при виїзді з двору не надав переваги в русі автомобілю «Volkswagen», д.р.н. НОМЕР_4 , та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.07.2021 по справі № 711/4266/21, яка набрала законної сили 06.08.2021, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
На момент ДТП автомобіль «Volkswagen», д.р.н. НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ «СК «АРКС» за договором добровільного страхування наземного транспорту № 15914а1чр від 05.02.2021.
02.07.2021 власник пошкодженого автомобіля «Volkswagen», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Volkswagen», д.р.н. НОМЕР_1 , було проведено його огляд, про що складено акт огляду транспортного засобу від 02.07.2021 та ремонтну калькуляцію № 1.003.21.0 від 14.07.2021.
Згідно рахунку-фактури № ША-0000028 від 14.07.2021, виданої ФОП ОСОБА_4 , вартість ремонту автомобіля «Volkswagen», д.р.н. НОМЕР_1 , становить 69 880,79 грн. без ПДВ.
15.07.2021 на підставі акту огляду транспортного засобу від 02.07.2021, рахунку-фактури № ША-0000028 від 14.07.2021, страхового акту № ARX2821481 від 14.07.2021 та розрахунку страхового відшкодування ПрАТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ФОП ОСОБА_4 у розмірі 69 880,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 799377 від 15.07.2021.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як водія автомобіля «Skoda», д.р.н. НОМЕР_3 , була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР813816.
06.01.2022 ТДВ «СК «Гардіан» в порядку регресу перерахувало на рахунок ПрАТ «СК «АРКС» страхове відшкодування у розмірі 49 801,76 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 29451 від 06.01.2022.
Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди, яка була виплачена ПрАТ «СК «АРКС» на відновлювальний ремонт транспортного засобу (69 880,79 грн.) та сумою страхового відшкодування, відшкодованою ТДВ «СК «Гардіан» (49 801,76 грн.) становить 20 079,03 грн.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
При цьому, згідно з положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 993 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як встановлено судом, АТ «СК «АРКС» виконало свої зобов'язання за договором добровільного страхування, відшкодувавши потерпілому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 69 880,79 грн, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_4 .
Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан», останнє в порядку регресу виплатило АТ «СК «АРКС» страхове відшкодування у розмірі 49 801,76 грн. Відтак, АТ «СК «АРКС» має право вимагати від відповідача відшкодування різниці між фактично виплаченою сумою та отриманим регресним відшкодуванням.
Щодо доводів відповідача про те, що АТ «СК «АРКС» не мало законних підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки Страхувальник не виконав умов договору страхування щодо своєчасного повідомлення про страховий випадок та проходження медичного огляду на стан сп'яніння, суд зазначає наступне.
Пунктом 21.1., 21.1.3. Договору добровільного страхування наземного транспорту «Прямий захист» № 15914а1чр від 05.02.2021 передбачено, що в разі настання передбаченої у п. 19.1 Договору події Страхувальник зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання події сповістити про це Страховика шляхом надання Заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування. Якщо виконання вказаних вимог було неможливим Страхувальник повинен довести це документально.
Заява про подію та на виплату надається Страхувальником шляхом телефонного звернення до контакт - центру Страховика за телефоном 0 800 30 27 23 (при настанні страхового випадку на території України) або шляхом подання заяви через офіціальний сайт Страховика (https//myarx.com.ua). Сторони погодили, що належне виконання Страхувальником цього пункту є повідомленням про настання страхової події, що має ознаки страхового випадку, та не потребує додаткового письмового підтвердження, окрім випадків передбачених п. 26.1.1.5. Договору (пункт 22.1.1.1. Договору).
Як встановлено судом, у встановленому умовами договору добровільного страхування порядку та формою, власник пошкодженого автомобіля «Volkswagen», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 повідомив ПрАТ «СК «АРКС» про настання страхового випадку. Вказаний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією заяви про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (а.с. 6), в якій зазначена дата фіксації звернення - 02.07.2021, час фіксації звернення - 18:02. Оскільки звернення було здійснено телефоном, тому заява не містить підпису Страхувальника.
Відповідно до пункту 21.1.6. Договорув разі настання передбаченої у п. 19.1 Договору події Страхувальник зобов'язаний при ДТП пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу працівника Національної поліції України або іншої уповноваженої особи в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 24.5.17. Договору Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування якщо Страхувальник (водій застрахованого ТЗ) не виконав обов'язок пройти медичний огляд на стан сп'яніння в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Підстави та порядок направлення на проведення огляду регламентовано Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015).
Суд звертає увагу, що чинним законодавством передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
При скоєнні даного ДТП у його учасників були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, а тому їх медичний огляд на ознаки алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння працівниками поліції не проводився.
Тобто відсутні підстави вважати порушеними умови договору страхування.
Більш того, суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є суброгаційні вимоги страховика потерпілої особи до винуватця ДТП у частині невідшкодованих збитків його страховою компанією. Спір не стосується договірних правовідносин та встановлення належного/неналежного виконання умов Договору добровільного страхування наземного транспорту «Прямий захист» № 15914а1чр від 05.02.2021.
Щодо доводів відповідача про те, що АТ «СК «АРКС» не доведено належними, достовірними та допустимими доказами розміру збитків та правильність розрахунку страхового відшкодування, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1статті 77 ЦПК України).
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина 2 статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.
Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 02.09.2019 у справі № 545/425/17, від 11.03.2020 у справі № 754/5129/15-ц та від 19.07.2021 року у справі № 206/3219/15-ц.
Подібні за змістом висновки, зокрема щодо застосування положень частини 2 статті 1192 ЦК України, викладено у постановах Верховного Суду від 26.04.2022 у справі № 265/5388/20, від 18.05.2022 у справі № 761/11792/16-ц та від 20.06.2022 у справі № 156/1162/20.
У постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 649/384/16-ц зазначено, що «положеннями Закону України «Про страхування» та ЦК України не встановлено обов'язку страховика при розрахунку розміру страхового відшкодування застосовувати коефіцієнт фізичного зносу щодо вартості пошкоджених деталей, які підлягають заміні. При цьому, предметом спору у цій справі є не стягнення матеріального збитку, визначеного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, який завдано особі, а саме відшкодування шкоди у вигляді понесених витрат на відновлення транспортного засобу, які були перераховані, тобто реальних збитків, які відповідно до вимог ч. 2 ст. 1192 ЦК України підлягають відшкодуванню у повному обсязі. Законодавець розмежовує поняття «вартість відновлювального ремонту» та «матеріальний збиток, завданий унаслідок ДТП». Відповідальність винуватця ДТП за завдану шкоду обмежується реальним розміром збитків та у випадку відновлення транспортного засобу можуть відповідати вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу».
Як вбачається з матеріалів справи, з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Volkswagen», д.р.н. НОМЕР_1 , 02.07.2021 уповноваженим представником АТ «СК «АРКС» Демченком В.М. було проведено його огляд, про що складено акт огляду транспортного засобу від 02.07.2021.
У подальшому, на підставі рахунку-фактури № ША-0000028 від 14.07.2021, виданого ФОП ОСОБА_4 , позивачем було визначено розмір страхового відшкодування у сумі 69 880,79 грн.
Відповідач не надав доказів, які б спростували розрахунок суми страхового відшкодування, наданий позивачем. Суд сприяв відповідачу у реалізації його процесуальних прав, спрямованих на отримання необхідних доказів, зокрема ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.01.2024 було призначено судову автотоварознавчу експертизу. Однак експертиза проведена не була, оскільки відповідач не оплатив рахунок.
Таким чином, суд вважає надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на відновлення застрахованого транспортного засобу належними та допустимими.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем у порядку та в межах визначених законом було виплачене страхове відшкодування, а також те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, виплаченого страхового відшкодування від страховика відповідача недостатньо для повного відшкодування завданої ним шкоди, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача різниці між фактично виплаченою сумою та отриманим регресним відшкодуванням.
Щодо заяви відповідача про передачу пошкоджених запчастин, що не можуть використовуватись за призначенням, але мають певну цінність, суд зазначає наступне.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України викладених в пункту 9 постанови № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
До аналогічного висновку також прийшов Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 у справі № 761/14285/16.
В даній справі позов до відповідача пред'явлено страховою компанією, а не потерпілою особою, яка не є учасником справи.
Тому заява відповідача про передачу йому пошкоджених в результаті дорожньо-транспортної пригоди запчастин є такою, що заявлена поза межами предмета спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 3, 6, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912, місцезнаходження юридичної особи: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ) завдані збитки у розмірі 20 079,03 грн. та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., а всього 22 763,03 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: Г. В. Булгакова