Справа № 712/9416/25
Номер провадження 3/711/2167/25
04 вересня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суд м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ВАВ № 024091), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживає за адресою:АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 184 КУпАП,
Згідно з протоколом серії ВАВ № 024091 від 03.07.2025 ОСОБА_1 , 22.06.2025, близько 19:30 години, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків, внаслідок чого його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час конфлікту поліцейських із невідомим підібрав нагрудну камеру, яка випала у працівника поліції, та зник із нею у невідомому напрямку.
Адміністративна справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси 18.07.2025. Постановою суду від 28.07.2025 матеріали повернуті до ЧРУП ГУНП в Черкаській області для належного дооформлення, за результатами якого повторно надійшли до суду 18.08.2025.
ОСОБА_1 в судовому засіданні розповів, що зі слів сина ОСОБА_2 йому стало відомо, що той 22.06.2025, близько 19:30 години, побачив на вулиці компанію, серед яких були троє знайомих йому дівчат на ім'я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Інших осіб у компанії (близько шести дівчат та восьми хлопців) син не знав. Компанія відпочивала у дворі неподалік будинку АДРЕСА_2 та, зі слів сина, розпивала алкогольні напої. Син зазначив, що сам алкоголь не вживав і був тверезий. Через деякий час до компанії підійшли двоє невідомих дорослих чоловіків, з якими у кількох хлопців виникла сварка. У зв'язку з цим, близько 20:30 години на місце події прибули поліцейські, які почали затримувати одного з хлопців із компанії, ОСОБА_6 . У момент затримання син перебував поблизу цього хлопця і через конфлікт, що виник, та присутність поліції перебував у стресовому стані, однак жодних протиправних дій не вчиняв. Під час затримання ОСОБА_7 син мав намір відбігти від місця конфлікту, аж раптом побачив, що на землю біля його ніг щось упало. Вважаючи, що це його телефон, він швидко підняв предмет та втік з місця події. Лише відбігши неподалік, син зрозумів, що в руках тримає не телефон, а бодікамеру одного з працівників поліції. Після цього він повернувся назад, але не підходив, побоюючись поліції, а побачив поблизу кількох підлітків, яких попросив повернути камеру поліцейським, що ті і зробили. Згодом поліцейські помітили сина, затримали його, взяли у нього номер ОСОБА_1 і подзвонили та повідомили, що про затримання останнього. ОСОБА_1 відразу прибув на місце, син очікував у машині поліції та одразу зізнався, що підібрав камеру. Під час спілкування поліцейські цікавилися навіщо син її узяв, на що син пояснив, що випадково переплутав її зі своїм телефоном. Загалом претензій до сина поліцейські не мали, камера пошкоджена не була, вони її перевірили.
ОСОБА_1 наголосив, що його син не мав наміру вчиняти будь-яких незаконних дій. Після інциденту він провів із сином декілька профілактичних бесід та застеріг його від проведення дозвілля із малознайомими компаніями. Також ОСОБА_1 висловив здивування як син взагалі міг потрапити до тієї компанії, оскільки до кола його спілкування входять зовсім інші діти, яких батько досить добре знає.
Суд під час судового розгляду заслухав особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідив матеріали справи, і дійшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Особою, уповноваженою на складання протоколу, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 024091 від 03.07.2025;
- рапорт старшого інспектора СЮП ВП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції Є. Капустяна від 03.07.2025, в якому зазначено, що 22.06.2025 між працівниками поліції та невідомими особами виник конфлікт, в ході якого у одного з поліцейських випала нагрудна камера, яку підібрав неповнолітній ОСОБА_2 , після чого зник у невідому напрямку, у зв'язку з чим на батька ОСОБА_2 - ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч. 3 ст. 184 КУпАП;
- копії паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- копію письмового пояснення ОСОБА_1 від 22.06.2025, за змістом ідентичного поясненню, наданому у судовому засіданні;
- копію письмового пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 від 22.06.2025, з якого вбачається, що він, перебуваючи в малознайомій молодіжній компанії, яка вживала алкоголь, став свідком подальшого конфлікту з дорослими чоловіками. Після прибуття поліції та фізичного затримання одного з хлопців ОСОБА_2 випадково підібрав нагрудну камеру поліцейського, що впала під час затримання одного з учасників конфлікту. Камеру він сприйняв за власний телефон, перебуваючи у стресовому стані. Усвідомивши помилку, самостійно повернути камеру побоявся та передав її через іншого підлітка, що був поблизу. Неправомірних дій він вчиняти наміру не мав, камеру не пошкоджував і майже одразу повернув.
За результатами дооформлення справи уповноваженою особою також долучено до матеріалів: копію протоколу огляду місця події від 22.06.2025; копію довідки про результати розгляду звернення від 04.07.2025; копію письмового пояснення працівника поліції ОСОБА_8 від 22.06.2025, з якого вбачається, що в ході опрацювання виклику поліцейськими було виявлено групу осіб які розпивали алкогольні напої, та не реагували на зауваження. Одну з невідомих осіб, яка продовжувала вчиняти адміністративне правопорушення, було затримано та доставлено до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області для встановлення особи та складання адміністративних матеріалів. У ході затримання внаслідок фізичної протидії у поліцейського випала нагрудна відеокамера №?472048, яку підібрав один з учасників компанії та втік. На вимогу повернути пристрій особа не реагувала. Приблизно через 10 хвилин інша невідома особа повернула камеру. Згодом було встановлено, що її підібрав неповнолітній ОСОБА_2 .
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 024091 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Зі змісту складеного щодо ОСОБА_1 протоколу вбачається, що його неповнолітній син ОСОБА_2 під час конфлікту поліцейських із невідомим підібрав нагрудну камеру, яка випала у працівника поліції, та зник із нею у невідомому напрямку.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, полягає у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Відтак для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3
ст. 184 КУпАП необхідно встановити наявність у діях неповнолітнього ОСОБА_2 ознак конкретного адміністративного правопорушення.
Однак, у протоколі не вказане конкретне правопорушення, вчинене неповнолітнім ОСОБА_2 , відповідальність за яке передбачено КУпАП, зокрема, статтю, частину статті КУпАП; натомість зазначено про ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання неповнолітнього ОСОБА_2 .
Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП при описі об'єктивної сторони правопорушення не передбачає ухилення батьків від виконання обов'язків щодо виховання дитини, а пов'язує настання адміністративної відповідальності батьків лише з фактом вчинення дитиною у віці від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.
Отже, суть правопорушення, викладена в протоколі, не відповідає правовій кваліфікації ч. 3 ст. 184 КУпАП.
У той же час, матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_2 22.06.2025 підібрав нагрудну камеру, яка випала у працівника поліції, та зник із нею у невідомому напрямку; відомостей про складання щодо нього адміністративного протоколу за цим фактом; доказів повернення нагрудної камери, а також відеозаписів із загубленої камери, що могли б відтворити хід подій.
Статтею 62 Конституції України закріплено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд наголошує, що не має повноважень на самостійне відшукання доказів винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За таких обставин, через порушення порядку складання адміністративного протоколу у частині зазначення суті адміністративного правопорушення і кваліфікації дій особи, вважаю, що вина ОСОБА_1 не підтверджена належними та достатніми доказами, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП не містить твердження про діяння, які становлять об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, що виключає встановлення його вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, і є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 247, 254, 256, 279, 283 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко