Справа № 694/457/23
Провадження № 2/700/9/25
10 вересня 2025 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого - судді: Пічкура С.Д., за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О., представника позивачки - адвоката: Горстки Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лисянка, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Петренко Марія Геннадіївна до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, вчиненої внаслідок адміністративного правопорушення в порядку ст.124 КУпАП,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, вчиненої внаслідок адміністративного правопорушення в порядку ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказує, що 22.05.2020 року внаслідок ДТП за участю відповідача її майну, яке належить їй на праві власності було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 70 905, 60 грн. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №247890 від 22.05.2020 року, 22.05.2020 року о 20 год. 15 хв. в с. Козацьке по вул. Центральній, 48, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на будівлю. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
Внаслідок адміністративного правопорушення в порядку ст.124 КУпАП був здійснений наїзд на будівлю магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_1 , чим завдано пошкодження будівлі магазину.
Згідно з висновком експертного будівельно - технічного дослідження № 45/20/буд вартість ремонтно -будівельних робіт нежитлової будівлі, розташованої: АДРЕСА_1 , пов'язаного з транспортною аварією, станом на вересень 2020 року становить 70905,60 грн, у зв'язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідача.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 повністю підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення за таких підстав.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 22.05.2020 року внаслідок ДТП за участю ОСОБА_2 майну ОСОБА_1 , яке належить їй на праві власності було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 70905,60 грн.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №247890 від 22.05.2020 року, 22.05.2020 року о 20 год.15 хв. в с.Козацьке по вул.Центральній,48, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на будівлю. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.12.1ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність заст.124 КУпАП.
ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних розмірів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень (постанова Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.07.2020 року у справі № 694/732/20).
Згідно витягу про реєстрацію права власності №7428520 від 03.06.20005 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з висновком експертного будівельно - технічного дослідження №45/20/буд вартість ремонтно - будівельних робіт нежитлової будівлі, розташованої АДРЕСА_1 , пов'язаного з транспортною аваріє, станом на вересень 2020 рок, становить 70905,60 грн.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 додатково підтвердили, що саме відповідач в'їхав у приміщення магазину позивачки заподіявши значні пошкодження, до того ж за кермом перебував у нетрверезому стані.
Згідно статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст.1188 ЦК України).
Згідно ч. 5 статті 1187 цього Кодексу особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до роз'яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 8 його постанові від 01 березня 2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, що її завдала, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Шкоду потерпілому було завдано саме джерелом підвищеної небезпеки, а не внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого.
“Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела, а завдана ним шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, у тому числі якщо шкоду завданої здоров'ю особи» (постанови Верховного Суду у справах: №751/8121/17 від 14 січня 2019 року; №500/2095/15-ц від 10 січня 2019 року; №757/59802/16-ц від 05 грудня 2018 року; №126/1439/17 від 01 лютого 2018 року).
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Оскільки судом встановлено вина ОСОБА_2 у спричиненні дорожньо-транспортної пригод, то з нього підлягає стягненню відшкодування заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 70905, 60 грн.
Товаринй чек на придбання дверей, наданий до справи відповідачем не підтверджує факт часткового відшкодування шкоди, оскільки не надано доказів прийняття позивачкою вказаного майна в рахунок відшкодування шкоди заподіяної ДТП.
Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збірв розмірі 1073 грн.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 70 905 (сімдесят тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 60 коп. матеріальної шкоди та 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 15 вересня 2025 року.
Суддя С. Д. Пічкур