справа № 691/1249/25
провадження № 2/691/933/25
11 вересня 2025 року м. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., вивчивши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,-
встановив :
позивач ОСОБА_1 звернулася в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Згідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2025 року цивільну справу №691/1249/25 провадження №2/691/933/25 передано для розгляду судді Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М..
При отриманні позовної заяви, відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя зобов'язаний перевірити дотримання позивачем вимог ст.175-177 ЦПК України.
Опрацювавши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 , вбачаю підстави звернути увагу на наступне та залишити її без руху.
Так, за змістом ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Подання позовної заяви до суду має відбуватися із дотриманням певних умов визначених ЦПК України.
Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Згідно з рішень Європейського Суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним Процесуальним Кодексом України.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі і при цьому особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно глави 2 розділу III ЦПК України «Відкриття провадження у справі» вбачається, що питання про залишення позовної заяви без руху вирішується на стадії відкриття провадження у справі.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України «Позовна заява» та вимогам статті 177 цього Кодексу «Документи, що додаються до позовної заяви».
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач ОСОБА_1 не зазначила вищезазначеної інформації в повному обсязі ні щодо себе, як позивача, так і відповідача ОСОБА_2 , що потребує додаткового опрацювання змісту позовної заяви.
Згідно п.5.21 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ. Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.
Відповідно до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського Суду з прав людини, вимоги до поданих копій - текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, до неї, як додатки, долучені нечитабельні копії: електронного рецепту, копії паспорту, що унеможливлює їх вивчення судом, остільки для належної роботи з документами, які подані позивачем в якості доказів, вони повинні мати належний вигляд та давати можливість встановити їх зміст без сумнівів, що в даному випадку є неможливим, зважаючи на якість таких документів. Позивачу, слід опрацювати, додатково копії документів, остільки при виготовленні їх ксерокопій не відображається частини тексту, що унеможливлює і підшивання аркушів для формування судової справи. Слід врахувати у зв'язку з цим, що позовна заява з додатками має бути подана до суду у відповідній кількості сторін у справі в скріпленому вигляді для вручення та надіслання всім учасникам процесу, якщо подається не через електронний кабінет.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
З вище наведеного встановлено, що копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів. Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Позивачем додані до позовної заяви документи, всупереч вимог ч.2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином в копії і на це також звертається увага позивача.
Згідно із ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом позовної заяви ОСОБА_1 та додатків до неї, слід вбачати, що позивач при зверненні до суду не сплачувала судовий збір остільки такі витрати є для неї значним фінансовим тягарем, і вказує на реальну необхідність відстрочити сплату судового збору до моменту ухвалення рішення по цій справі, та посилається на застосування судом ст.5 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено звільнення від сплати судового збору у справах про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, дійсно, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Ставки судового збору, пільги щодо його сплати та можливість відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати встановлені Законом України "Про судовий збір". Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Згідно правил ч.2ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Особа, яка подає відповідну заяву, повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а такі доводи у позовній заяві ОСОБА_1 , як і сама заява, відсутні, окрім посилання, що має складний фінансовий стан. В додатку до документів позовної заяви є лише ксерокопії смс повідомлення про зарахування пенсії 05 вересня 2025 року та копія пенсійного посвідчення, без належного посвідчення копій, що не вказує на відсутність доходів у позивача. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. На переконання Європейського суду з прав людини при оцінюванні розміру судового збору, слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.
Враховуючи те, що позивач не інформувала суд при зверненні з позовною заявою про отримані доходи в цілому, а лише вказала про розмір таких у вересні 2025 року, в той час як повинна отримувати пенсію системно, то суд не вбачає підстав без перевірки і вивчення цієї обставини для прийняття рішення про підстави для відстроченння сплати судового зборуОСОБА_1 .
Також не надано суду і документи, які б підтверджували наявність правової підстави для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено звільнення від сплати судового збору у справах про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 - 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульованої, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Та, враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).
Відповідно до ч.8 ст.14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву з додатками в електронному вигляді сформовані в системі «Електронний суд», але до суду на виконання вимог ст. 177 ЦПК України не додала до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що подаються до неї, відповідно до кількості відповідачів, і також не надіслала таких в електронній формі через електронний кабінет іншим учасникам справи, обравши відповідну форму звернення, тобто відповідачу, не надавши до суду доказу надсилання таких, з урахуванням положень ст.43 ЦПК України.
Наявність недоліків позовної заяви перешкоджає прийняттю позовної заяви з додатками до розгляду та вони мають бути усунені.
З огляду на вище зазначене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків 3 (три) дні з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст.175 - 177, 185, 498, 499 ЦПК України, суддя,-
постановив :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Позивачу ОСОБА_1 усунути недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі Городищенського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2025 року:
- відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві зазначити повне найменування сторін - ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету,
- надати до суду повні, читабельні, належно засвідчені, ксерокопії документів в додатку до позовної заяви,
- виготовити ксерокопії на односторонньому аркуші паперу з можливістю прошивання цивільної справи;
- навести доводи і надати докази на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі,
- на виконання вимог ст. 177 ЦПК України відповідно до кількості відповідачів, надіслати в електронній формі через електронний кабінет копію позовної заяви з додаткамиу, надавши до суду докази надсилання таких, з урахуванням положень ст.43 ЦПК України.
Встановити позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Городищенського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2025 року - 3 (три) дні з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Повідомити позивача ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали, протягом трьох днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що у разі не виконання ухвали суду в зазначений судом строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута з додатками позивачу.
Копію ухвали суду, для відому та виконання, направити позивачу.
Ухвала суду оскарженню, в апеляційному порядку, не підлягає.
Суддя О.М.Савенко