Справа № 569/15198/25
12 вересня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 28 квітня 2025 року та закрити провадженні у справі.
В обґрунтування позову посилається на те, що постанова є незаконною, необгрунтованою та підлягає скасуванню. Вказує, що йому не було відомо про дату, час і місце розгляду справи.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
28 липня 2025 року від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позову. У відзиві вказує, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючого військово-облікового документу військовозобов'язаного не має, правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у відповідності до норм статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не користується.
Позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки під час особливого періоду не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних у встановлені строки, що є його обов'язком.
У відповіді на відзив від 01.08.2025 позивач вказує, що відповідачем у відзиві не доведено, що вручення повістки, якщо таке відбувалося, здійснювалось саме уповноваженою на те особою із складу групи оповіщення, не надано відповідних підтвердних документів, наказу керівника, копії службового посвідчення, посвідчення офіцера тощо.
Дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 28 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 4/1416, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп.
Згідно з даною постановою громадянин ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки, під час особливого періоду не прибув за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановлені строки, що є його обов'язком.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення такого порушення в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише в разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не був повідомлений про дату, час і місце складання протоколу про адміністративне правопорушення, а відтак або протокол складено з порушенням приписів ст. 268, 256 КУпАП, або протокол не складався, всупереч приписам ст. 254, 258 КУпАП.
Крім того, відповідачем не додано відеозапису вручення повістки аозивачу, не додано фотофіксації вручення повістки позивачу, не додано відеозапису доведення Акта відмови від отримання повістки.
Наведене свідчить, що відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та під час винесення постанови були порушені норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об'єктивний та справедливий розгляд справи.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неповно досліджено матеріали справи при винесенні оскаржуваної постанови, що є безумовною підставою для скасування ухваленої постанови в такій справі, втім суд у даній справі не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем. При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку ст. 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи те, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення складання постанови та процедури розгляду справи відповідачем, а саме відсутні дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, що в свою чергу позбавило його можливості реалізувати права, передбачені ч.1 ст.268 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять особистого підпису ОСОБА_1 на жодному документі про отримання повістки, тому належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови про накладання адміністративного стягнення та направлення справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак позов необхідно задоволити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами, відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385, введено в дію Постановою ВР № 2233-XII від 25.03.92, ВВР, 1992, № 27, ст.386) положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 судових витрат у розмірі 484 грн. 48 коп.
Керуючись ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення № 4/1416 від 28.04.2025, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати та направити справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484 грн. 48 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Н. Г. Кучина