Справа № 569/8955/25
10 вересня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати за ним право власності на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 05 липня 1999 року між ним та ОСОБА_3 укладено шлюб. 24 листопада 1994 року укладено договір міни, відповідно до якого квартира АДРЕСА_2 стала належати на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла одна із співвласниць ОСОБА_6 . Після її смерті видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я її дочки ОСОБА_7 , дочки ОСОБА_3 , чоловіка ОСОБА_8 на 1/3 частку 1/4 частини квартири (по 1/12 частини квартири кожному). ІНФОРМАЦІЯ_3 помер один із співвласників квартири ОСОБА_8 . Після його смерті видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я його дочки ОСОБА_7 , дочки ОСОБА_3 на 1/2 частку 1/3 частини квартири (по 1/6 частки квартири). На ім'я ОСОБА_7 видано витяг з Державного реєстру речвих прав на 1/4 частину квартири. Отже, ОСОБА_3 стало належати 1/2 частина квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина за законом на майно, зокрема частку квартири АДРЕСА_1 . Як чоловік, є спадкоємцем першої черги після смерті дружини. Своєчасно прийняв спадщину відповідно до ст.1268 ЦК України, так як постійно проживав з дружиною на момент її смерті. Окрім того, ним подано заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса. Не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки частки всіх співвласників не виділені. З моменту обміну квартири частки всіх чотирьох співвласників були рівними, тобто по 1/4 частини квартири.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Заперечення проти позову мотивує тим, що відповідно до договору міни від 24 листопада 1994 року квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Оскільки частки між співвласниками не були виділені, подальший поділ часток після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 не є можливим. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Позивач вказує в позовній заяві на відмову нотаріуса у відкритті спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини, але це твердження не підкріплене ніякими доказами. Відмову нотаріус зобов'язаний викласти у письмовій формі. позивач тільки ж додає відповідь на заяву, в якій немає відмови нотаріуса, лише вказано норми законодавства та роз'яснено питання звернення. Роз'яснення нотаріуса про звернення до суду із заявою про визнання права власності на спадкове майно має форму рекомендаційного характеру, документ має неналежну форму.
Ухвалою від 07 травня 2025 року позовну заяву суд залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 22 травня 2025 року суд продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивач усунув.
Ухвалою від 10 червня 225 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.
В підготовчому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позов визнала та не заперечує проти його задоволення.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 з 05 липня 1991 року перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим відділом загс м.Рівне.
24 листопада 1994 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 набули у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору міни квартири, поосвідченого П'ятою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, про що свідчить дублікат договору міни від 21 січня 2020 року, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 198076978 від 29 січня 2020 року, № 198074965 від 29 січня 2020 року, № 198076123 від 29 січня 2020 року, № 198074208 від 29 січня 2020 року.
18 липня 2024 року державний нотаріус Здолбунівської державної нотаріальної контори Рева Л.Л. видала ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку 1/4 частки (1/12 частку) квартири АДРЕСА_1 , як спадкоємцю майна ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У вказаному свідоцтві також зазначено, що спадкоємцями майна ОСОБА_6 , окрім дочки ОСОБА_7 , є її дочка ОСОБА_3 - в розмірі 1/3 частки у спадщині та її чоловік ОСОБА_8 - в розмірі 1/3 частки у спадщині.
Отже, після смерті ОСОБА_6 дружина позивача ОСОБА_3 успадкувала 1/12 частку спірної квартири.
18 липня 2024 року державний нотаріус Здолбунівської державної нотаріальної контори Рева Л.Л. видала ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку 1/3 частки (1/6 частку) квартири АДРЕСА_1 , як спадкоємцю майна ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У свідоцтві зазначено, що спадкоємцем майна ОСОБА_8 , окрім дочки ОСОБА_7 , є його дочка ОСОБА_3 - в розмірі 1/2 частки у спадщині.
Отже, після смерті ОСОБА_8 дружина позивача ОСОБА_3 успадкувала 1/6 частку квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_1 дружина позивача ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 11 травня 2018 року Виконавчим комітетом Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Грабар О.А. із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після дружини.
Листом № 72/02-14 від 28 лютого 2025 року приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Грабар О.А. відмовила у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкове майно (спірна квартира) є спільною сумісною власністю померлої ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за законом і проведення державної реєстрації.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За положеннями ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Згідно зі ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За приписами ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної сумісної власності (спільне майно).
За приписами ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власності двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Аналогічні положення містить і стаття 370 ЦК України щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом майна дружини ОСОБА_3 та прийняв спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України.
До спадкового майна спадкодавця ОСОБА_3 належить частина квартири АДРЕСА_1 .
Отримати свідоцтво про право на спадщину на частину спірної квартири в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості, оскільки його та дружини частки у спільній сумісній власністі на квартиру залишились не визначені, у зв'язку з чим нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Докази, що між співвласниками квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 існувала будь-яка домовленість щодо розміру часток у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру, у справі відсутні, а тому частки кожного співвласника у праві спільної власності є рівними та становлять частку для кожного.
Оскільки дружині позивача ОСОБА_3 належала 1/4 частка у праві спільної власності на спірну квартиру і за життя вона успадкувала 1/12 частку спірної квартири після смерті матері та 1/6 частку - після смерті батька, до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 .
З огляду на вказані обставини, наявні підстави для визнання за позивачем права власності на спадкове майно.
Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позов належить задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 200, 206, 258, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі :
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - Рівненська міська рада, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Соборна, буд.12А; код ЄДРПОУ 34847334.
Суддя