Справа № 569/15966/23
08 вересня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Гордійчук І.О.
секретар судового засідання Баланович М.В.
за участі представника приватного виконавця Дяденчука А.І.
представника стягувача Приходько Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівне скаргу ОСОБА_1 , стягувач AT КБ "ПРИВАТБАНК" на бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренко Сергія Петровича,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області зі скаргою на дії приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження. Просить поновити строк для подачі скарги, визнати неправомірною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренко Сергія Петровича щодо незняття арешту з грошових коштів, що обліковуються на поточному рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», накладеного в межах виконавчого провадження №75397714; зобов"язати Приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренко Сергія Петровича зняти арешт з грошових коштів, що обліковуються на поточному рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк».
Ухвалою суду від 20.08.2025 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні представник приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П.- адвокат Дяденчук А.І. заперечував щодо задоволення скарги, вважає скаргу безпідставною та необгрунтованою.
В судовому засіданні представник стягувача Приходько Л.О. заперечувала щодо задоволення скарги, вважає скаргу безпідставною.
Саржник у судове засідання не з'явився, про розгляд справи сповіщався належним чином. В скарзі вказував, що на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , а поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» використовується ним виключно для надходження коштів грошового забезпечення військовослужбовця.
Відповідно до ч. 2ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши письмові матеріали скарги, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимогст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25.10.2023 року позовну заяву Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь AT КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість у сумі 49129,82 грн. та судовий збір у розмірі 223,96 грн.
11.06.2024 року Рівненським міським судом Рівненської області видано виконавчий лист по справі №569/15966/23.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П. від 26.06.2024 відкрито виконавче провадження ВП №75397714 з виконання рішення у справі №569/15966/23.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П. від 26.06.2024 у виконавчому провадженні ВП №75397714 накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П. від 06.08.2025 у ЗВП №76649181 звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_2 .
Згідно довідки виданої АТ КБ «ПриватБанк» від 14.06.2025 року, ОСОБА_1 має в АТ КБ "Приватбанк" картку НОМЕР_3 , на яку отримує зарплатні виплати. Також, на вказану картку може бути зарахована будь-яка виплата.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження'виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.
В ч.2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження'наведено перелік коштів та рахунків, на які забороняється звернення стягнення та накладення арешту, зокрема на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно ст.56 Закону України «Про виконавче провадження'арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Згідно з ч. 3ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження'не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з п. 1 ч. 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження'підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Зазначене рішення приватного виконавця про накладення арешту на грошові кошти прийнято на підставі та в межах повноважень, наданих приватному виконавцеві.
Тобто приватний виконавець, виконуючи свої професійні обов'язки та діючи в межах чинного законодавства вчинив дії, щодо виконання боржником рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 вказаного Закону, виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першоїстатті 34 цього Закону.
У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою (стипендією, пенсією тощо) боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
У цій постанові також вказано, що Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц, який полягає у тому, що зарахування коштів заробітної плати на картковий рахунок змінює їх правову природу і в зв'язку з чим, на ці кошти можливе накладання арешту у виконавчому провадженні.
Разом з тим, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю на своєчасне одержання соціальних (пенсійних) виплат.
Відповідно до ч.1 ст. 2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати - заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї. Також слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободзаробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає такий документ.
Крім того, Перехідними положеннями Закону України «Про виконавче провадження» п.10-2 визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
Отже, з наданих суду доказів, а саме виписки по картці АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що арешт було накладено також на кошти, які є грошовим забезпеченням військовослужбовця, однак виконавець в порушення пункту 1 ч. 4ст. 59 Закону № 1404-VIIIарешту з грошових коштів не зняв.
Тому доводи приватного виконавця про те, що рахунок, на якому знаходились кошти, не є такими, на який заборонено законом накладення арешту, суперечать положенням закону, адже арешт може накладатись на кошти, а не на рахунок (абзац перший ч. 2ст. 48 Закону № 1404-VIII); обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки "кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом" (абзац другий ч. 2ст. 48 Закону № 1404-VIII).
Тому суд вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, зокрема в частині щодо зобов'язання приватного виконавця вжити заходів для зняття арешту саме з грошових коштів, які є грошовим забезпеченням, що обліковуються на рахунку НОМЕР_1 в AT КБ "ПРИВАТБАНК", спеціальний режим використання якого не доведений.
Правильність застосування наведених норм права та висновків підтверджується постановою Верховного Суду від 17 червня 2022 року в справі № 203/4803/21 (провадження № 61-3603св22).
Щодо пропуску боржником строку звернення до суду зі скаргою на постанову про арешт коштів боржника суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.449 ЦПК України, пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
ОСОБА_1 просив поновити йому строк для подання скарги, оскільки він у заяві від 14.06.2025 р. просив приватного виконавця зняти арешт на грошові кошти на вказаному банківському рахунку, вважає що така бездіяльність набула триваючого характеру.
Суд вважає що наявні всі підстави для поновлення строку звернення до суду зі скаргою, оскільки його пропущено з поважних причин.
Керуючись ст. ст.258,260,447-451 ЦПК України, суд,
Поновити строк для подання скарги та частково задовольнити скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича.
Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича щодо незняття арешту з грошових коштів, які є заробітною платою (грошовим забезпеченням, грошовою винагородою військовослужбовця), що обліковуються на поточному рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 в AT КБ "ПРИВАТБАНК" накладеного в межах виконавчого провадження №75397714.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича зняти арешт з грошових коштів, які є заробітною платою (грошовим забезпеченням, грошовою винагородою військовослужбовця), що обліковуються на поточному рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 в AT КБ "ПРИВАТБАНК".
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 15.09.2025 року.
Суддя І.О.Гордійчук