Справа № 564/3869/25
17 вересня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в особі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Костопіль клопотання слідчого СВ ВП №2 Рівненського РУП Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт.Мар'янівка Горохівського району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, старшого водія 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 4-ї механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , слідчого - ОСОБА_6 підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_7 ,
Слідча СВ відділення поліції №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_3 , звернулася до суд із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_5 .
В обгрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу на посаді старшого водія 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 4-ї механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності поважних причин, перебуваючи за місцем свого проживання у селі Золотолин Рівненського району Рівненської області, близько 08 год. 00 хв. 02 травня 2024 року не з'явився на службу із щорічної відпустки до розташування військової частини НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , а натомість залишився за місцем свого проживання у селі Золотолин Рівненського району Рівненської області, де почав проводити службовий час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.
У зв'язку із викладеним, 15.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, а саме: дезертирстві, тобто нез'явлення на службу з відпустки, з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Слідчий зазначає, що факт вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.4 ст.408 КК України, підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженню доказами.
Також, вказує, що у відповідності до положень ст.177 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховування від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджанні кримінальному правопорушенні іншим чином, недопущення вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, необхідно обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також докази обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні,
Прокурор в судовому засіданні підримав подане слідчим клопотання в повному обсязі та просив його здоволити з підстав зазначених у ньому.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання про вияття ОСОБА_5 під варту та просив слідчого суддю його здоволити з підстав зазначених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки бажає продовжити військову службу.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , та просила слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки її підзахисний бажає продовжити військову службу.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Слідчим судею встановлено, що СВ ВП № 2 РРУП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024100130001758 від 16.07.2024 за ч.4 ст.408 КПК України.
Також, встановлено, що 15.09.2025 року ОСОБА_5 , обгрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
Встановлено, що ОСОБА_5 15.09.2025 о 13 год. 44 хв. було затримано уповноваженою особою без ухвали слідчого судді за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
Згідно ст.210 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Положенням ст.211 КПК України передбачено, що строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 в межах 60 годин, як це передбачено ч.2 ст.211 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, що підтверджується, а саме: повідомленням про кримінальне правопорушення від 04.07.2024, доповіддю ТВО командира в/ч НОМЕР_2 , наказом №363 від 22.12.2023; наказом №117 від 20.04.2021, наказом №132 від 04.05.2024, показаннями ОСОБА_8 від 04.09.2025, показаннями ОСОБА_9 від 04.09.2025, показаннями ОСОБА_10 від 04.09.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.09.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 05.09.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 05.09.2025, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 15.09.2025.
Слідчим та прокурором також належно обґрунтовано та доведено наявність достатніх даних, що у разі незастосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує ймовірність настання ризику того, що останній спробує:
- переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.408 КК України за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, що дає підстави вважати, що ОСОБА_5 у разі не обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, тим самим затягуючи досудове розслідування чи судовий розгляд даного кримінального провадження;
- підозрюваний ОСОБА_5 зможе незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, оскільки перебуваючи на волі зможе впливати на них, шляхом домовленостей на свідків в цьому кримінальному провадженні, одні з яких є його односельчанами, а інші військовослужбовцями його військової частини;
- підозрюваний ОСОБА_5 зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки перебуваючи на волі, розуміючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення, з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хвороби, підробивши для цього відповідні документи, оформлювати документи щодо набуття ним інвалідності або опікунства над непрацездатними особами, щоб не перебувати в умовах ізоляції від суспільства.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_5 , не одружений, на утриманні дітей не має, проживає з матір'ю, що свідчить про недостатню міцність його соціальних зв'язків.
Окрім того, за період ухилення від служби ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, у зв'язку з чим, 01.08.2025 йому було вручено повідомлення про підозру.
У справі «Ілійко проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
З урахуванням обставин справи, та враховуючи вказані вище ризики суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
Відповідно до положень ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначання розміру застави.
Згідно ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Враховуючи, що підозрюваного ОСОБА_5 було затримано 15.09.2025 о 13 год. 44 хв., то саме з цього часу необхідно рахувати строк тримання його під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 21, 31, 35, 75, 80-82, 177, 197, 208-211, 314, 315 КПК України, суд,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Мар'янівна, Горохівського району Волинської області, громадянина України, українця, не одруженого, із середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, старшого водія 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 4-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , солдата, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 листопада 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Слідчий суддяОСОБА_1