17.09.2025
Єдиний унікальний № 497/2430/25
Провадження № 1-кс/497/791/25
про арешт вилученого майна
17.09.25 року м. Болград
Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання начальника СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області про арешт вилученого майна,
16.09.2025 року до суду надійшло клопотання начальника СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна в зв'язку з досудовим розслідуванням по кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162270000101, відомості щодо якого 15.09.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за ознаками ч.1 ст.309 КК України за фактом незаконного виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
В обґрунтування клопотання, дізнавач стверджує, що 15.09.2025 до Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що 15.09.2025 приблизно о 15:40 годині напроти будинку № 55 по пр. Соборний в м. Болград Одеської області у військовослужбовця ОСОБА_5 виявлено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору у сухому подрібненому стані, яка зовні схожа на наркотичний засіб канабіс.
За результатами проведеного огляду місця події 15.09.2025 виявлено та вилучено поліетиленовий пакет червоного кольору в якому знаходиться поліетиленовий пакет рожевого кольору з речовиною рослинного походження зеленого кольору у сухому подрібненому стані, яка зовні схожа на наркотичний засіб канабіс, який упаковано у спеціальний сейф - пакет Національної поліції України PSР 1108008.
За вказаним фактом 15.09.2025 сектором дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області розпочато кримінальне провадження за № 12025166270000101 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995, наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, що знаходяться в незаконному обігу, а також обладнання, яке використовується для їх незаконного виготовлення, підлягають вилученню та конфіскації у встановленому законом порядку.
На переконання дізнавача, речовина рослинного походження зеленого кольору у сухому подрібненому стані виявлена та вилучена в ході огляду місця події може являти собою наркотичний засіб - канабіс, в поряду ст. 98 КПК України вилучене майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12025166270000101.
З метою проведення повного, всебічного досудового розслідування, встановлення істини в кримінальному провадженні, дізнавач наполягає на здійсненні арешту вищевказаного вилученого майна.
В судове засідання:
-начальник СД не прибула, подала заяву якою підтримала клопотання та судовий розгляд просила здійснити у її відсутність (а.с.29);
-особа, у якої вилучено майно ОСОБА_5 подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність (а.с.28).
Розглянувши матеріали поданого клопотання, обставини та підстави наведені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що клопотання дізнавача обґрунтоване та підлягає задоволенню на підставі наступного.
Сектором дізнання Болградського РВП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025166270000101 від 15.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за фактом незаконного виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту (а.с.4).
Нагляд за додержанням законності під час досудового розслідування у вигляді процесуального керівництва здійснюється Білгород-Дністровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону (а.с.9-10).
15.09.2025 до Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що 15.09.2025 приблизно о 15:40 годині напроти будинку № 55 по пр. Соборний в м. Болграді Одеської області у військовослужбовця ОСОБА_5 виявлено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору у сухому подрібненому стані, яка зовні схожа на наркотичний засіб канабіс (а.с.5-6).
За результатами проведеного огляду місця події 15.09.2025 виявлено та вилучено поліетиленовий пакет червоного кольору в якому знаходиться поліетиленовий пакет рожевого кольору з речовиною рослинного походження зеленого кольору у сухому подрібненому стані, яка зовні схожа на наркотичний засіб канабіс, який упаковано у спеціальний сейф - пакет Національної поліції України PSР 1108008(а.с.11-14).
Постановою дізнавача від 15.09.2025 року вилучене майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12025166270000101 (а.с.15).
Правове обґрунтування:
Арешт майна є одним із таких заходів забезпечення кримінального провадження - ст. 131 ч.2 п.7 КПК України.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту тимчасово вилученого майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження [...].
За змістом ст. 170 КПК України […] арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Частиною другою даної норми закону передбачена можливість накладення слідчим суддею арешту на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Також системний аналіз положень ст.ст. 167, 170, 172, 174 КПК України дає підстави вважати, що арешт може бути накладений не тільки на майно у вигляді речей підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за завдану ними шкоду, але й інших осіб, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Обмеження права власності на тимчасово вилучені транспортні засоби, є розумною та спів розмірною завданню кримінального провадження, перед усім захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Враховуючи, що накладення арешту на тимчасово вилучений транспортний засіб необхідне задля забезпечення кримінального провадження, а відтак є цілком розумним та спів розмірним засобом забезпечення кримінального провадження його завданню та не порушує права й законні інтереси власника майна.
Щодо строків звернення:
Положеннями частини 5 ст.171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Так згідно протоколу огляду місця події від 15.09.2025 року дізнавачем вилучено майно, перелік якого зазначено у клопотанні (а.с.1-2), та у самому протоколі (а.с.11-14), на яке дізнавач просить накласти арешт.
Клопотання про арешт вилученого майна складено 16.09.2025 року (а.с.1), тоді ж погоджено з прокурором та передано до канцелярії суду, що підтверджується вхідним номером на супровідному листі (а.с.30).
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч.2 ст.170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Так, частиною 11 статті 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.
Аналіз вищенаведеного вказує, що діючим законодавством передбачений обов'язок, а не право слідчого надання доказів та доведення перед судом їх переконливості, оскільки під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються; та застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе наявності трьох необхідних ознак, необхідних для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст.132 ч.3 КПК України).
Статтею 116 КПК України встановлено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти [...].
З огляду на викладене, дізнавачем дотримано вимоги ч.5 ст.171 КПК України.
Таким чином, існують достатні обставини, які підтверджують, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вилучене майно, призведе до приховування та/або зникнення речових доказів, наявних в ньому, що позбавить можливості орган досудового розслідування провести усі необхідні слідчі дії та якомога швидше завершити досудове розслідування.
А відтак, необхідно вжити заходи забезпечення кримінального провадження та здійснити арешт вищевказаного вилученого майна, що відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170, 171, 173, 236 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання начальника Сектору дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене майно 15.09.2025 у ОСОБА_5 в ході огляду місця події навпроти будинку №55 по пр. Соборний в м. Болград Одеської області, та яке має статус речового доказу у кримінальному провадженні №12025166270000101 від 15.09.2025, позбавивши його права відчуження, розпорядження та користування, а саме на поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору у сухому подрібненому стані, яка зовні схожа на наркотичний засіб канабіс, який упаковано у спеціальний сейф - пакет Національної поліції України PSР 1108008.
Вилучене майно передати на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Болградського РВП ГУНП в Одеській області.
Виконання ухвали та відповідальність за збереження вилучено майна покласти на ініціатора даного клопотання - начальника Сектору дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1