справа № 732/1157/24
провадження № 1-кп/732/16/25
17.09.2025 року місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого: судді ОСОБА_1 , секретар - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Городня кримінальне провадження № 12024270460000102 від 22.06.2024 по обвинуваченню за ч.1 ст. 369 КК України
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тупичів, Городнянського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, на момент завершення судового розгляду кримінального провадження є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ,-
за участі учасників кримінального провадження:
прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади.
У відповідності до наказу начальника Головного управління національної поліції в Чернігівській області № 654 о/с від 28 грудня 2023 року ОСОБА_8 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області.
У відповідності до посадової інструкції поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 , його завданнями, обов'язками та повноваженнями, серед іншого є: своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення або події, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, у випадках, визначених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до абзацу першого п.1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Таким чином, поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 є представником влади та службовою особою.
22.06.2024 відповідно до дислокації нарядів поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області на 22.06.2024 поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 заступив у форменому одязі на чергування по обслуговуванню Городнянської та Тупичівської об'єднаних територіальних громад Чернігівського району Чернігівської області з 08 години 00 хвилин 22.06.2024 до 08 год. 00 хв 23.06.2024 на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» д.н.з НОМЕР_2 .
22.06.2024 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_8 було зупинено мопед марки «Honda Dio» чорного кольору без реєстраційного номеру під керуванням ОСОБА_3 , який за зовнішніми ознаками знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
22.06.2024 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_3 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи біля свого мопеда марки ««Honda Dio», що знаходився біля будівлі, що за адресою: с. Тупичів, Чернігівського району, Чернігівської області, вул. Чернігівська,8, будучи достовірно обізнаним про те, що ОСОБА_8 являється представником влади та службовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, шляхом усного висловлювання намірів надати неправомірну вигоду, неодноразово здійснив пропозицію неправомірної вигоди ОСОБА_8 в сумі 2000 гривень та згодом в сумі 3000 гривень шляхом передачі готівкових коштів після їх зняття з банківського рахунку в банкоматі за не складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, однак той від отримання неправомірної вигоди відмовився.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину не визнав. У своїх показаннях зазначив, що на момент інкримінованого діяння працював водієм вантажного автомобіля, їздив у смт. Ріпки і що заробітна плата від такої роботи була єдиним джерелом його існування. Він свідомо ставився до виконання обов'язків водія. 22.06.2024 близько 14:50 їхав у с. Тупичів на власному скутері марки «Honda Dio» без реєстрації і захисного шолому, не бажав у такій ситуації зустрітися із поліцейськими. Однак на службовому автомобілі поліцейські їздили по селу Тупичів. Усвідомлюючи, що вчора вживав алкогольні напої, а зранку випив безалкогольного пива, міг залишитися запах алкоголю, тому пришвидшив свій рух. Поліцейські його наздогнали. Спочатку прибіг ОСОБА_8 майже одразу за ним ОСОБА_9 , обидва були агресивні. Одразу ОСОБА_8 промовив: "Або проходиш огляд на місці на стан сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер», або проходиш в лікарні, або відмовляєшся на місці від проходження огляду". Зі слів ОСОБА_3 він обрав лікарню, однак поліцейські сказали, що лікарня у м. Городня і що вони назад у с. Тупичів його не повезуть. Оцінивши, що відстань від м. Городня до с. Тупичів 40 км і що повертатися йому пішки, ОСОБА_3 , як стверджував у судовому засідання, вимушено під тиском поліцейських відступив від попередньо обраної позиції пройти огляд у лікарні, що не відповідало його дійсному волевиявленню. Коли втрьох підійшли до заднього бамперу поліцейського автомобіля, у той момент ОСОБА_9 віддав ОСОБА_8 бодікамеру, яка у них була, і ОСОБА_9 покликав ОСОБА_3 сісти з ним у автомобіль. У цей час свідок ОСОБА_8 перебував з іншого боку автомобіля, умисно, щоб його пропозиція була чутна тільки ОСОБА_3 , як стверджував обвинувачений ОСОБА_3 , ОСОБА_9 сказав «10000 і все». Далі ОСОБА_3 покликав ОСОБА_8 , який, звертаючись до ОСОБА_3 , запитав «Що Ви маєте на увазі, пропонуючи гроші?». Однак, після провокації ОСОБА_9 , за твердженням ОСОБА_3 , він, будучи наляканим, що заберуть водійське посвідчення, сказав, що загубив телефон, а так мав на рахунку 2000-3000 гривень і міг би їх зняти. Надалі ОСОБА_8 ще
кілька разів перепитав, щоб зафіксувати ці слова ОСОБА_3 на камеру, а далі приїхав слідчий, надав йому підписати заздалегідь заготовлені документи. Потім слідчий вмовив його на угоду, захисник при цьому не був присутній, він бачив його тільки у коридорі. Обвинувачення було фактично змодельоване правоохоронними органами. Сам ОСОБА_3 , хоч і витратив на розмову із поліцейськими майже дві години, однак у порядку ст.. 208 КПК України затриманий не був, відповідний протокол на нього не складали, після цього від керування транспортним засобом не відсторонювали та відпустили разом із мопедом. Просив суд його виправдати.
Сторона захисту в особі захисника ОСОБА_10 , посилаючись на те, що докази, отримані обвинуваченням із істотним порушенням вимог КПК України, не можуть бути покладені в основу обвинувачення, а інформація із цих джерел не може використовуватися для обґрунтування висновків суду про винуватість особи. Неконкретність обвинувачення грубо порушило право ОСОБА_3 на захист. Хронологія подій не відображена безперервним фіксуванням, оскільки ОСОБА_9 передав бодікамеру ОСОБА_8 і у цей момент спровокував злочин, сам першим висловивши, що потрібно 10000 гривень. Здійснення провокації злочину зробило очевидно недопустимими всі докази сторони обвинувачення, у тому числі і запис, проведений ОСОБА_8 . Сам складений протокол за ч.1 статті 130 КУпАП не доводить перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння. Після повернення матеріалів справи судом поліцейський ОСОБА_9 не мав права вносити зміни до протоколу. Відсутні об'єктивні обставини вважати доведеним суть правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки були порушені вимоги Інструкції № 1376. Наданий прокурором диск не може вважатися доказом. При винесенні постанови за ч.1 ст. 130 КУпАП суд проігнорував положення ч. 5 статті 266 КУпАП, при притягненні ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності суд 1-шої інстанції та апеляційний суд порушив конституційні та конвенційні права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Надані суду докази обвинувачення не доводять висунуте неконкретне обвинувачення, яке є недостовірним, а показання свідків обвинувачення є суперечливими. Оскільки, призначаючи експертизу, суд не витребував бодікамеру із райвідділу, проведену фоноскопічну експертизу слід вважати нікчемною, такою що не усунула сумніви, а ще більше їх створила. Оскільки сторона обвинувачення не виконала свій обов'язок, визначений у статті 91,92 КПК України щодо доведення винуватості поза розумним сумнівом, у справі має бути ухвалений виправдувальний вирок одразу із двох підстав, зазначених у статті 373 КПК України, тобто захисник стверджує і про відсутність події правопорушення, і про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Дослідивши заявлені докази обвинувачення і захисту, з'ясувавши фактичні дані, що містяться у показаннях обвинуваченого, свідків, а також ті, які відображені у протоколах слідчих дій і висновку експерта, у тому числі у письмових доказах, зібраних захистом, даних відтворених на «DVD» диску, оцінивши такі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст. 368 КПК України, суд дійшов висновку, що обвинувачення пред'явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.
Так, згідно рапорту від 22.06.2024 у відділенні поліції № 3 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області на службу 102 о 15:10 надійшло повідомлення від заявника ОСОБА_8 про те, що зупинений нарядом поліції водій ОСОБА_3 пропонував працівникам поліції неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень. На місце події виїхала слідча оперативна група (а.с. 131 том 1).
Із змісту протоколу огляду місця події з фотоілюстраціями (а.с. 135-137 том 1) вбачається, що цього числа у період із 16-30 по 17-00 проведено огляд ділянки місцевості, яка знаходиться біля недобудованої будівлі за адресою: с Тупичів, вул. Чернігівська,8. На даній ділянці місцевості знаходиться стежка, яка веде до ділянки, вкритої густою рослинністю. Збоку такої стежки знаходиться мопед марки «Honda Dio» чорного кольору без реєстраційного номеру. Біля вказаного мопеду присутній ОСОБА_3 , ідентифікований як водій. На відстані 1 метра від мопеду знаходиться службовий автомобіль поліції марки Mitsubishi Outlander» д.н.з НОМЕР_2 . Наведене місце ідентифіковане як місце зупинки водія мопеду ОСОБА_3 .
У відповідності до копій наказів (а.с.138-139 том 1) від 12.01.2024 № 22 о/с та від 28.12.2023 № 654 о/с призначено старшого сержанта поліції ОСОБА_9 поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП та сержанта поліції ОСОБА_8 призначено поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП.
Згідно копій їх посадових інструкцій (а.с. 140-143 том 1) їх завданнями, обов'язками та повноваженнями, серед іншого є: своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, у випадках, визначених законом, складення протоколів про адміністративні правопорушення, приймання рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання, вживання заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень. Відповідно до абзацу першого п.1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Із копії розстановки нарядів ВП № 3 (м. Городня) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, дислокації нарядів поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області станом на 22.06.2024 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на добу (із 08:00 по 08:00) чергували в наряді у зоні обслуговування Тупичівська ОТГ на автомобілі марки Mitsubishi Outlander» д.н.з НОМЕР_2 .
За даними протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів (а.с.147-149 том 1), на підставі якого досліджено файли попередньо збережені на DVD-диск 4,7 GB, вилучені із нагрудної камери поліцейського за час виконання службових обов'язків у добовому наряді 22.06.2024 встановлено, що ОСОБА_3 говорить ОСОБА_8 «Я мопед поставлю і не знаю по чем сейчас ставка, но тысяч две сейчас найду, только надо телефон сейчас найти» Поліцейський запитує: «Це за що?», Чміль відповідає: «За то, что долбодятел сел пьяный за руль», далі вказує: «тысяч две на карточке есть, созвонимся я остачу отдам», «за пьянку будут ругать, хана на работе, прийдеться йти служить».
За висновком експертів за результатами проведення судової експертизи відео-звуко-записів (а.с.214-223 том 1) відеофайл з назвою «0000000_0000002024062214512_0049. МР4», який міститься на компакт диску DVD-R марки «МуМЕDІА», серійний номер MFP041BK10083992 (№ 4270-1) є копією, по копії відеофайлу неможливо встановити, чи проводився наведений запис безперервно, чи є на вказаному файлі елементи монтажу чи видалення частини відеозапису, або ознаки вибіркової фіксації, чи інших змін, привнесених у процесі або після запису відеоматеріалу. Дослівний зміст досліджуваної розмови наведений у додатку до висновку експерта. У зазначеному відеофайлі, зокрема на часовому відрізку 15:00:00 - 15:01:11, зафіксовані голос і мовлення ОСОБА_3 . Його слова та висловлювання позначені у додатку до цього висновку символом «Ч1».
Згідно додатку до висновку експерта № 4270/25-35 за результатами проведення судової експертизи у справі № 732/1157/24 (а.с.221-222) ідентифіковане мовлення ОСОБА_3 , який під час фіксації правопорушення при спілкуванні із поліцейськими промовляв таке. «Я випив, вообще питань нема». « Ну я подпішу, що я випив». «Ну я випивав, дак а куди мнє» «Скажите по деньгам, по деньгам усе, мгм, я мопед поставлю і-і…» «Я не знаю почьом ставка, но там ну тисяч двє щас найду. Только надо телефон щас найті».
Показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтверджено, що вони вдвох о 08:00 22.06.2024 заступили на добове чергування (із 08:00 по 08:00) в наряді у зоні обслуговування Тупичівська ОТГ на автомобілі марки Mitsubishi Outlander» д.н.з НОМЕР_2 . Розподіл обов'язків між ними не був проведений. Кожен із них діяв самостійно. Старшого групи не обирали, і перший, і другий поліцейські мали право складати протоколи. Бланки видавалися спільні. 22.06.2024
близько 15 год. 00 хв. першим ОСОБА_8 було зуинено мопед марки «Honda Dio» чорного кольору без реєстраційного номеру під керуванням ОСОБА_3 , який за зовнішніми ознаками знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи біля свого мопеда марки ««Honda Dio», ОСОБА_3 , вказуючи, що за пьянку влетить на роботі, запропонував ОСОБА_8 неправомірну вигоду, таку вигоду пропонував неодноразово в сумі 2000 гривень та згодом більше (точно не пригадають, але припускають в сумі 3000 гривень) шляхом передачі їх після зняття в банкоматі за не складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
За показаннями свідка ОСОБА_8 сам він кілька разів уточнював, що саме має на увазі ОСОБА_3 і декілька разів роз'яснив про кримінальну відповідальність, однак ОСОБА_3 , незважаючи на ці неодноразові попередження продовжував пропонувати неправомірну вигоду, а тому ОСОБА_8 було здійснено повідомлення на лінію 102. Свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що водія ОСОБА_3 зупиняли поданням звукових та світлових сигналів. Водій зупинився, але спочатку ігнорував їх. Першим до ОСОБА_3 підійшов ОСОБА_8 . Виявив у цього водія ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів та його поведінка не відповідала обстановці. ОСОБА_3 не заперечував, що вживав алкоголь, що похмелився, що напередодні пили коньяк. Від огляду ухилявся. Вперше пропозиція неправомірної вигоди була озвучена, коли ОСОБА_3 залишився із ОСОБА_9 біля автомобіля. Він сказав «Що по грошам». Тоді свідок ОСОБА_8 перепитав у нього, що він має на увазі, а коли, зрозумів, що ОСОБА_3 пропонує неправомірну вигоду, попередив одразу ОСОБА_3 про кримінальну відповідальнісь. Чув про пропозицію 3000 гривень. Пропонував декілька разів. Свідок ОСОБА_8 доповів керівництву, уточнив чи достатньо такої суми для кваліфікації злочину з метою подальшої реєстрації такого факту. Вказував, що працює в поліції із 2021 року, а у Городнянській ОТГ із жовтня 2022 року, від поліцейських не вимагають показників розкриття злочинів за ст. 369 КК України, про всі випадки пропозиції неправомірної вигоди він має повідомляти на лінію 102, кількість особисто повідомлених ним випадків не пригадує. Жодна посадова особа не вимагала від нього показників розкриття злочинів за статтею 369 КК України Після зупинки водія ОСОБА_3 він одразу роз'яснив його права і право на захист. Чи визначали старшого наряду свідок не пам'ятає. ОСОБА_3 на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння спочатку взагалі не відповідав, потім ухилявся, далі сказав, що відмовляється від проходження огляду, Свідок ОСОБА_8 розповів, що не пам'ятає, щоб ОСОБА_3 наполягав на лікарні, бо якщо б він виявив таке бажання його б доставили до лікарні у м. Городня.
Свідок ОСОБА_8 розповів, що адміністративних матеріалів по статті 130 КУпАП він особисто не складав, як і направлення про проходження огляду в лікарню. На момент фіксації правопорушення працювала одна камера, а інша камера було розряджена.
Свідок ОСОБА_9 у суді розповів, що першопричиною зупинки водія ОСОБА_3 стало те, що 22.06.2024 він керував мопедом без мотошолому. Коли вже наздогнали ОСОБА_3 , то виявили що мопед не зареєстрований, і що водій має явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук). Коли той відмовився пройти огляд на стан сп'яніння, то у салоні автомобіля ОСОБА_9 почав оформлювати протокол про адміністративне правопорушення, тоді почув, що ОСОБА_3 пропонує неправомірну вигоду ОСОБА_8 . ОСОБА_8 зробив реєстрацію кримінального правопорушення і викликав слідчо-оперативну групу. Особисто ОСОБА_9 пропозицію неправомірної вигоди ніхто не висловлював, у розмові ОСОБА_3 та ОСОБА_8 чув, що ОСОБА_3 казав про три тисячі гривень, щоб не складати протокол. У цей час свідок ОСОБА_9 займався своєю справою та вже оформлював протокол. Старшим патруля ніхто не призначався, бо займали однакові посади. Мали дві камери, але чому ОСОБА_8 не включав свою не пам'ятає, запис вели на камеру ОСОБА_9 . Коли ОСОБА_9 писав протокол, він камеру передав ОСОБА_8 . Свідок ОСОБА_9 запевнив, що сам ні про які розцінки ОСОБА_3 не казав, не пропонував вирішити питання, пропозицію чув як її промовляв ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_9 розповів, що в поліції працює з 2006 року, із 2008 року патрульним, далі у Беркуті, потім конвоїром у СІЗО до всіх ІТТ в Чернігівській області, потім виключно до Козелецького ІТТ, а із 2023 року патрульним у ВП № 3. Це перший випадок, коли при несенні ним служби довелося документувати факт пропозиції неправомірної вигоди. Протокол про адміністративне правопорушення по статті 130 КУпАП повертався суддею ОСОБА_13 на доопрацювання, ОСОБА_3 до відділу поліції повторно не викликали.
Свідок ОСОБА_14 у суді повідомив, що працює слідчим у відділення поліції № 3 , у наведеному кримінальному провадженні був старшим групи слідчих, оскільки камерою було зафіксовано пропозицію неправомірної вигоди, висловлену кілька разів ОСОБА_3 саме при зверненні до ОСОБА_8 , то у підозрі та в обвинувальному акті ОСОБА_9 не згадував, процесуального рішення щодо факту відносно ОСОБА_9 не приймав На той момент, перебуваючи у статусі підозрюваного ОСОБА_3 всі обставини вчиненого кримінального правопорушення визнавав і ініціював укладення угоди. Про те, що ОСОБА_9 першим озвучив вимогу про 10000 гривень, ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування не згадував. Допитувався у присутності захисника і всі присутні поставили свої підписи у протоколі. Оскільки пропозиція неправомірної вигоди виникла раніше моменту завершення складення протоколу про адміністративне правопорушення, а про відповідальність роз'яснив кілька разів ОСОБА_8 і свої слова ОСОБА_3 про гроші адресував саме ОСОБА_8 , то у підозрі і в обвинувальному акті вказано тільки про ОСОБА_8 .
При цьому, як вбачається із обґрунтувань сторони захисту підставою для виправдання ОСОБА_3 є посилання на те, що при кваліфікації його дій за ч. 1 ст.369 КК України стороною обвинувачення не розкрито об'єктивну сторону кримінального правопорушення, оскільки зазначено як пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища та не відображено за що він пропонував неправомірну вигоду Не враховано, хто склав протокол, хто отримував під розпис камеру тощо.
За змістом отриманих стороною захисту на адвокатський запит документів, долучених у подальшому до матеріалів кримінального провадження, як докази захисту (а..с.36-59 том 1), вбачається що у журналі обліку видачі і повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації ВП № 3 (м. Городня) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області проставлена відмітка, що 22.06.2024 камера видана і отримана саме ОСОБА_9 і здана 23.06.2024 ним же, а у журналі обліку видачі і повернення приладів вимірювання вмісту алкоголю в повітрі, що видихається проставлена відмітка, що 22.06.2024 такий прилад виданий ОСОБА_8 . Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 671940 випливає, що протокол відносно ОСОБА_3 складено саме ОСОБА_9 , а не поліцейським ОСОБА_8 .
Судом враховується, що за змістом диспозиції ч 1 статті 369 КК України об'єктивна сторона цього кримінального правопорушення полягає, зокрема, у зверненні до службової особи з таким повідомленням, яке з достатньою очевидністю свідчить про бажання і готовність винного дати неправомірну вигоду. Таке повідомлення може бути здійснено особисто у будь-якій формі, в тому числі в усній. Вчинення злочину, передбаченого ст.369 КК України, вичерпується самим фактом пропозиції неправомірної вигоди. Для кваліфікації правопорушення за ст.369 КК України достатнім є мотив впливу суб'єктом вчинення цього правопорушення на виконання службових обов'язків особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Судом враховується, що обидва поліцейські працювали в одному патрулі згідно плану дислокації, тобто не самовільно, а були направлені для виконання покладених посадовою інструкцією повноважень, тому навіть без попереднього розподілу таких повноважень обидва діяли відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_8 на момент висловлення ОСОБА_3 пропозиції неправомірної вигоди сприймався ОСОБА_3 саме як представник влади та службова особа правоохоронного органу. Про те, що ОСОБА_15 вже безвідворотно завершує складення
протокол ОСОБА_3 ігнорував, оскільки обох поліцейських сприймав як таких, що можуть запобігти його звільненню із роботи внаслідок не фіксації факту виявлення його п'яним за кермом і сприяти уникненню відповідальності за статтею 130 КУпАП.
Верховний Суд роз'яснив один із ключових аспектів кваліфікації корупційних правопорушень: яким чином сприйняття повноважень службової особи впливає на встановлення складу злочину за ст. 369 КК України. Суд звернув увагу на те, що під час оцінки пропозиції або обіцянки неправомірної вигоди враховується не лише реальне коло повноважень службової особи, але й те, як ці повноваження сприймалися особою, яка пропонувала вигоду. Важливими критеріями є вагомість посади в розумінні тієї особи, яка пропонувала вигоду, мета, яку переслідувала ця особа та впевненість у можливості досягнення мети завдяки службовому становищу особи, якій пропонувалася вигода (постанова ККС ВС від 8 червня 2023 року у справі № 398/1278/22). Верховний суд неодноразово зазначав, що документи, які розмежовують повноваження лише слугують правовим підґрунтям для оцінки повноважень, але самі по собі не є доказами. У кожній справі важливо враховувати контекст і фактичні обставини, навіть якщо формальні повноваження особи є обмеженими або відсутніми.
За встановлених у провадженні вище вказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати дії поліцейських по оформленню матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП такими, що суперечать Конституції та законам України. У даному випадку працівники поліції діяли відповідно до вимог ч.1 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
Постановою судді Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_13 від 29.10.2024 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Наведена постанова набрала законної сили після винесення постанови 14 квітня 2025 року Чернігівським апеляційним судом під головуванням судді ОСОБА_16 (а.с.28-40 том 2)
Надання пріоритету постанові у справі про адміністративне правопорушення суперечить принципам оцінки доказів, закладеним у положеннях ч.2 ст.93 КПК, згідно якої жоден доказ не має наперед встановленої сили. Взяти до уваги висновки, що викладені у постанові судді за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП можливо у сукупності з іншими дослідженими у провадженні доказами.
Суд у розглянутому провадженні згідно ст.94 КПК України керувався своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Визнання доказів недопустимими із наведених стороною захисту підстав суперечить положенням ст.ст. 86,87 КПК, оскільки не встановлено обставин щодо істотного порушення конкретних вимог КПК чи прав та свобод людини при отриманні органом досудового розслідування поданих у судовому засіданні прокурором доказів.
Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к, відповідно до яких, вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК до наданих сторонами доказів, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.
Голослівним є твердження захисника про порушення права на захист, захисник був допущений для захисту прав та інтересів ОСОБА_3 з моменту заяви про це. Заміна захисника відбувалася у присутності першого захисника, а у затвердженні угоди, від якої ОСОБА_3 відмовився, суд відмовив, чим забезпечив повний судовий розгляд у змагальному процесі.
Із матеріалів провадження (письмових доказів) слідує, що копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення підтверджують факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП відносно обвинуваченого ОСОБА_3 . Зміст цих матеріалів повністю узгоджується із даними досліджених в ході судового розгляду копій відеозаписів із нагрудної камери працівника поліції і не має підстав для сумнівів у достовірності цих копій, які були отримані слідчим на його запит і є електронним документом - додатком до протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів (а.с.147-149 том 1),, відкритим стороні обвинувачення у встановленому процесуальним законом порядку.
Керуючись положеннями ч.2 ст.93 КПК України, суд відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість як доказу «DVD» диску з відеозаписом,
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 100 КПК України сторона кримінального провадження, якій надано документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Таким чином, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ може бути надано стороні кримінального провадження добровільно або на підставі судового рішення.
Як убачається з матеріалів провадження, наявний у справі DVD-R диск з відеозаписом обставин події з камери поліцейського був добровільно наданий органом поліції, яким камера використовується та зберігається за інвентарним номером, такий доказ наданий і прокурору, і захиснику, а записані на них файли не різняться. Застосований добровільний порядок видачі копії запису, не суперечить вимогам КПК України. Щодо незаконності копії запису та «протизаконного», на думку захисника, не отримання судом камери із поліцейського відділу, суд керується практикою Верховного Суду, зокрема, такою, що викладена у Постанові від 10.09.2020 по справі 751/6069/19, де зазначається, що матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть оцінюватися у рівній мірі як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Долучений слідчим до матеріалів провадження DVD-R диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв'язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на носії - нагрудній камері.
Згідно із п. 9 ч. 1 ст 31 Закону України "Про Національну поліцію" один із превентивних заходів, що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно із пунктом 4 розділу ІІ наказу № 1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.
У випадках, пов'язаних із необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до розділу 8 Наказу № 1026 строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб; з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб; у стаціонарних системах,
Таким чином, відомчими нормативними актами визначено, що з метою збереження інформації із портативного пристрою у визначений строк копіюється інформація, а вилучення самого портативного пристрою неодмінно призведе до зупинки роботи поліцейського. Строк розгляду кримінального провадження внаслідок численних клопотань захисника і призначеної експертизи був тривалим, а тому вилучення портативного засобу суперечило б та перешкоджало виконанню завдань, визначених у Законі «Про національну поліцію».
DVD-R диск із відеозаписом був оглянутий слідчим, про що складено відповідний протокол огляду. Докази були відкриті іншій стороні. І сам захисник, звертаючись до суду, просив долучити диск із аналогічним відеозаписом, отриманим ним із матеріалів адміністративного провадження, де він також був захисником.
При цьому учасники події не заперечували, що на відеозаписі зображений ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував фактично, що пропонував гроші, однак стверджує, що був спровокований поліцейськими.
У випадку заяви про провокацію, суд зобов'язаний, по-перше, встановити чи мала місце провокація (змістовний критерій провокації («substantive test of incitement»). У випадку, якщо висновки суду за змістовним критерієм не є переконливими (у зв'язку із відсутністю інформації в матеріалах справи, відсутність розкриття чи суперечності в тлумаченні сторонами подій), тоді в якості наступного кроку, суд застосовує процесуальний критерій («the procedural test of incitement»).
Доводи сторони захисту про те, що працівники поліції навмисно ставили ОСОБА_3 уточнюючі питання і таким чином підвели його до висловлення пропозиції про гроші 2000-3000 гривень, спростовуються цілеспрямованою поведінкою ОСОБА_3 і що він такої своєї позиції дотримується тривалий проміжок часу, неодноразово повторює, наполягає, висловлює мотив (уникнути позбавлення права керування транспортними засобами), у тому числі, після того, як поліцейським тричі роз'яснено про кримінальну відповідальність . У даному випадку ОСОБА_3 намагався уникнути адміністративної відповідальності, пропонуючи неправомірну вигоду. Верховний Суд наголосив, що якщо йдеться про реалізацію незаконного інтересу, а не про захист законного права, неможливо стверджувати про кваліфікацію як вимагання (постанова ККС ВС від 15 жовтня 2024 року у справі № 404/8115/20). Основним критерієм для кваліфікації дій ОСОБА_3 стало розуміння ним, що пропонована ним неправомірна вигода стосувалася не захисту його законного інтересу, а мала на меті домогтися реалізації незаконного інтересу ОСОБА_3 .. Це визначення є вирішальним для кваліфікації його дій за відповідною статтею КК України.
Працівники поліції, хоч і були виставлені захистом, у світлі ініціатора розмови про неправомірну вигоду, однак такими не були. ОСОБА_8 тільки ставилися уточнюючі питання з приводу самостійно висловлених пропозицій обвинуваченого ОСОБА_3 , який говорив уривчасто, однак наполегливо, багато разів пропонував неправомірну вигоду у завуальованій формі, висловлюючись розмовною мовою.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення нею в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 369 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого діяння, зокрема, належність до нетяжких злочинів ; сукупність всіх важливих обставин провадження; наслідки, що настали; особу винного: його сімейний стан, загальний стан здоров'я, матеріальний стан, позитивну характеристику за місцем проживання, зміст досудової доповіді згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства оцінюється як середній, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також виконання ним обов'язку військової служби.
Покарання слід обрати ОСОБА_3 у виді штрафу. Підстав для застосування такого штрафу у максимальній його межі суд не вбачає. Суд оцінює невизнання вини як комплексну ознаку відсутності щирого каяття, однак невизнання вини саме по собі не є критерієм для призначення покарання, Покарання не має на меті розправу за вчинений злочин. Штраф у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для особи яка вперше є судимою, достатній для досягнення мети, визначеної у статті 50 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Клопотань про обрання запобіжного заходу не надходило.
Згідно частини 2 статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Диск DVD-R марки «МуМЕDІА», серійний номер MFP041BK10083992 слід зберігати в матеріалах кримінального провадження у суді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,371,373,374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину за ч.1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 27565,20 гривень.
Диск DVD-R марки «МуМЕDІА», серійний номер MFP041BK10083992 зберігати в матеріалах кримінального провадження у суді.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому.
На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1