про накладення арешту на майно
15 вересня 2025 рокуСправа № 495/7058/25
Номер провадження 1-кс/495/1885/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання т.в.о. слідчого відділення СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12025162240001266 від 12.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про накладення арешту на майно,
встановив:
12.09.2025 до суду надійшло вказане клопотання.
Клопотання мотивоване тим, що 11.09.2025 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що 02.07.2025 невстановлена особа заволоділа мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi 14C», чорного кольору, чим спричинила останній матеріальну шкоду.
В ході проведення досудового розслідування 10.09.2025 надійшла заява від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що добровільно видає для проведення огляду мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C», чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
В ході проведення огляду 12.09.2025 в період часу з 09 годин 30 хвилин до 09 годин 50 хвилин встановлено, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C», чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , без сім-карти, який добровільно виданий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено та поміщено до полімерного сейф-пакету за №ICR 0151843.
Враховуючи вищевикладене, під час проведення досудового розслідування виникла необхідність в забезпеченні кримінального провадження шляхом арешту вилученого для створення збереженості тих об'єктів які на думку органу слідства мають статус речового доказу, й збереження таких речових доказів необхідне з самого початку встановлення їх наявності, для запобігання змінам, знищенню та відчуженню.
12.09.2025 постановою слідчого вилучені предмети долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
В судове засідання слідчий, прокурор нез'явились, про дату, час та місце судовго засідання повідмолені.
Власник майна у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, про причини неявки або про відкладення розгляду справи суду не заявив.
Фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
Частиною другою ст.167 КПК України встановлюється, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігали на собі його сліди.
Як вбачається з матеріалів справи в ході проведення огляду 12.09.2025 в період часу з 09 годин 30 хвилин до 09 годин 50 хвилин встановлено, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C», чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , без сім-карти, який добровільно виданий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено та поміщено до полімерного сейф-пакету за №ICR 0151843.
12.09.2025 постановою слідчого вилучені предмети долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами статей 131, 132 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п.1 ч. 2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
В силу ст. 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати зокрема правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Згідно з матеріалами провадження вилучений під час огляду місця події транспортний засіб, інші предмети, речі є майном, що відповідає критеріям речового доказу. Збереження речового доказу у незмінному стані є необхідним до встановлення обставин, які підлягають доказуванню у даній категорії справ.
Наведені слідчим мотиви арешту є виправданим втручанням у право власності особи з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування.
Слідчий суддя звертає увагу, що правоохоронні органи повинні діяти оперативно, особливо коли мова йде про обмеження прав особи.
З огляду на викладене, вилучені речі відповідають критеріям тимчасового вилученого майна, здобуті у встановленому законом порядку, існує обґрунтована необхідність у їх збереженні, а тому слідчим, прокурором доведені підстави для його арешту із забороною ними користуватись, розпоряджатись та відчужувати.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя
постановив:
клопотання слідчого задовольнити частково.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C», чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , без сім-карти, упакований до полімерного сейф-пакету за № ICR 0151843.
На підставі частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня постановлення.
Повний текст ухвали складено 15.09.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1