15 вересня 2025 рокуСправа № 495/2430/25
Номер провадження 2/495/1801/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Мишка В.В.,
секретаря судового засідання: Федоровій Л.А.,
у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
09.04.2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» ( далі - ТОВ «ФК «Сіті Фінанс») звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» заборгованість за кредитним договором №010/2151/82/1281102 від 10.11.2021 в розмірі 32 541,49 гривень, а також стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1400,00 грн.
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1.1. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.11.2021 між АТ «Райфайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері кредитування №010/2151/82/1281102, відповідно до умов якої Кредитодавець встановив Поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 10 000,00 грн. з максимальним розміром Кредиту за Договором складає 500 000,00 грн. В межах Максимального ліміту встановлюється поточний ліміт Кредиту. Поточний ліміт діє в межах календарного місяця в якому він встановлений.
Відповідно до умов Кредитного договору, з дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов'язаний за умови відсутності грошових коштів на КР надати клієнту в межах Поточного ліміту грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених у розділі 1 та 3 Договору.
Кредит надається шляхом зарахування грошових коштів на КР одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних операцій з КР. Строк, протягом якого Клієнт користується та здійснює погашення Кредиту 48 місяців, починається з 10.11.2021 року та закінчується 10.11.2025 року.
Без укладення додаткових угод до Договору, Банк має право продовжити Строк користування Кредитом на той самий строк, за умови, що на останній робочий день Строку користування Кредитом Банк не отримав листа Клієнта про відмову від продовження Строку користування Кредитом. Використання Клієнтом за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів після продовження Строку користування Кредитом, розглядається Сторонами як згода Клієнта на продовження Строку користування Кредитом.
Відповідно до вищевикладеного Датою початку кредитування є 10.11.2021 р., з кінцевим терміном повного погашення кредиту до 10.11.2025 року.
Процентна ставка за користуванням Кредитом фіксована 42,0 % річних.
Факт надання Банком Позичальнику кредитних грошових коштів відповідно до умов Кредитного договору №010/2151/82/1281102 від 10.11.2021 року підтверджується копією Виписки по рахунку, що підтверджує початок користування Кредитом.
Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання перед Позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених Кредитним Договором. Проте, всупереч умовам Кредитного договору, Позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.
20.12.2022 року Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-57-F у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до п.2.4. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі(відступлення) Портфеля заборгованості за цим Договором, Новий кредитор замінює Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній.
Відповідно до Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги зарядом кредитних договорів, у т. ч. і за Кредитним договором №010/2151/82/1281102 від 10.11.2021ьроку, укладеним між Позичальником та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк», сума заборгованості за яким, становить: 32 541,49 грн, з яких: 28 627 гривень - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 2 933,94 гривень - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом; 980,55 гривень сума заборгованості за відсотками.
Після відступлення Позивачу права грошової вимого до Відповідача, останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунок Первісного кредитора, ні на рахунок Нового Кредитора.
Оскільки Відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до умов Договору зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, позивач був вимушений з вказаним позовом звернутися до суду.
1.2. Правом подачі відзиву на позов відповідач не скористався.
2. Рух справи у суді.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської Області від 09.04.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився. В позовній заяві зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача та просить розглянути справу за його відсутністю. Не заперечує щодо розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.
Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
4. Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Суд, дослідивши та перевіривши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.11.2021 між АТ «Райфайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері кредитування №010/2151/82/1281102, відповідно до умов якої Кредитодавець встановив Поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 10 000,00 грн. з максимальним розміром Кредиту за Договором складає 500 000,00 грн. Строк Кредиту становить 48 місяців, що починається з 10.11.2021 року та закінчується 10.11.2025 року.
Без укладення додаткових угод до Договору, Банк має право продовжити Строк користування Кредитом на той самий строк, за умови, що на останній робочий день Строку користування Кредитом Банк не отримав листа Клієнта про відмову від продовження Строку користування Кредитом. Використання Клієнтом за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів після продовження Строку користування Кредитом, розглядається Сторонами як згода Клієнта на продовження Строку користування Кредитом.
Відповідно до вищевикладеного Датою початку кредитування є 10.11.2021 р., з кінцевим терміном повного погашення кредиту до 10.11.2025 року.
Факт надання Позичальнику кредитних коштів, відповідно умов Кредитного договору №010/2151/82/1281102 від 10.11.2021 року підтверджується копією Виписки по рахунку, що підтверджує початок користування Кредитом.
Відповідно до умов Кредитного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання повернути Кредит та сплатити проценти за його користування, в порядку та умовах, визначених договором.
Однак, відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого, згідно наданого розрахунку станом на 22.02.2023, утворилась заборгованість в розмірі 32 541,49 грн, з яких: 28 627 гривень - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 2 933,94 гривень - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом; 980,55 гривень сума заборгованості за відсотками.
20.12.2022 року Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-57-F у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому й числі за кредитним договором №010/2151/82/1281102 від 10.11.2021 року.
Відповідно до п.2.4. Договору відступлення права вимоги, новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах, та набуває прав грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами.
Відповідно до ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України (ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання - (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Згідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Пунктом 1 ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цейстрок (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежного виконання).
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплатити відсотки.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконання свого грошового зобов'язання.
12.11.2024 позивач направив відповідачу досудову вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, проте, вказана досудова вимога відповідачем не виконана, доказів сплати заборгованості за кредитним договором не надано.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що на підставі наданих стороною позивача доказів встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за укладеним з банком договором щодо повернення отриманих коштів належним чином не виконує, відповідачем доводи позову не спростовані та не надано суду докази належного виконання кредитних зобов'язань, то суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
5. Розподіл судових витрат.
5.1 Щодо судового збору
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір у сумі 3028 гривень.
5.2. Щодо витрат на правничу допомогу
Відповідно до ч. 1статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, заяви про зменшення витрат на правничу допомогу матеріали справи не містять.
У ч.3ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок міститься постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).
Представник позивача Титаренко В.В. як доказ понесення останнім витрат на послуги адвоката подала копію договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023, укладений між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та адвокатом Титоренко В.В., додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року №14/06/2023; замовлення №1053 до Договору про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року №14/06/2023; акт виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення №1053 до Договору про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року №14/06/2023; платіжною інструкцією №554 від 03.03.2025 року.
Таким чином, розмір суми наданої адвокатом професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи складає 1400 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, від відповідача ОСОБА_1 заперечень щодо розміру понесених судових витрат до суду надано не було та не доведено неспівмірності даних витрат.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.ч.1, 2ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що стороною відповідача не подані заперечення щодо заявленого стороною позивача розміру витрат на правову допомогу, суд вважає, що понесені позивачем ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, у вигляді витрат за надання правничої допомоги у розмірі 1400 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №010/2151/82/1281102 від 10.11.2021 року у сумі 32 541,49 грн, з яких: 28 627 гривень - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 2 933,94 гривень - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом; 980,55 гривень сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 1400,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.09.2025 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, код ЄДРПОУ: 39508708.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Віталій МИШКО