Справа № 766/5411/20
н/п 2/766/6254/25
29 серпня 2025 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
секретар судового засідання Царенко Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсон в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Херсонській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-
встановив:
Позивач начальник ГУНП в Херсонській області звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, у якій просив стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування завданої шкоди 18435,24 грн., та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 26.11.2019 ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області підозрюваному у кримінальному провадженні №12019230040003716 ОСОБА_1 , обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для забезпечення кримінального провадження, за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , з обов'язком носіння електронного засобу контролю. 25.12.2015 відповідачу були встановлені електронні засоби контролю: електронний браслет із серійним номером 078CЕ28768, мобільний термінал 5458232, підзарядний пристрій. Протоколом від 25.12.2019 року відповідачу було оголошено ухвалу слідчого судді і роз'яснено обов'язки прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, носити електронні засоби контролю та не залишати місця постійного оживання без дозволу слідчого, прокурора, суду цілодобово, роз'яснені правила користування електронними засобами контролю, щодо обов'язку носити електронні засоби контролю, заборони зняття або неправомірного втручання в роботу пристрою, з метою ухилення від контролю. Під час встановлення електронних засобів контролю відповідачу було вручено пам'ятку з експлуатації вказаних пристроїв. 06.01.2020 на пульт моніторингу ГУНП в Херсонській області надійшло повідомлення «порушення зони контролю» та «порушення контакту з тілом» за електронною електронній картці на ім?я ОСОБА_1 . Цього ж дня на місце події виїхала слідчо-оперативна група Корабельного ВП, якою проведено огляд, під час якого встановлено відсутність за місцем проживання ОСОБА_1 та виявлено зарядний пристрій та мобільний термінал. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 порушив умови цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю, залишивши мобільний термінал та зарядний пристрій вдома, зірвав електронний браслет та викинув його у смітник. Після встановлення місцезнаходження позивача, він надав пояснення, що 06.01.2020 року він був викрадений з міста Херсон, мобільний термінал і зарядний пристрій залишив, можливо, вдома, браслет зняв і викинув у смітник. Відповідно до видаткової накладної від 01.03.2016 № 16ЦОП153 та прибуткового ордеру від 01.03.2016 року № 22 вартість 1 електронного браслету складає 18435,24 грн. Таким чином, неправомірними діями відповідача ГУНП в Херсонській області завдано шкоду на вказану суму. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.06.2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 року «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, та проведення інвентаризації, розгляд справи продовжено.
Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що втратив браслет не зі своєї вини, разом з цим не заперечував проти відшкодування шкоди позивачу.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з приписами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до норми ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
За вимогами ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.
Судом встановлено, 26.11.2019 ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області підозрюваному у кримінальному провадженні №12019230040003716 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для забезпечення кримінального провадження, за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , з обов'язком носіння електронного засобу контролю та покладено на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Суд приймає до уваги, що алгоритм виконання слідчими та іншими поліцейськими органів (підрозділів) поліції ухвал слідчого судді, суду в частині застосування до підозрюваних, обвинувачених ЕЗК, організації діяльності органів (підрозділів) поліції щодо забезпечення контролю за місцезнаходженням осіб, які в установленому законом порядку зобов'язані носити ЕЗК, визначає Порядок застосування електронних засобів контролю, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ № 480 від 08.06.2017 року. Вказаним порядком передбачено, що застосування ЕЗК полягає в закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого електронного браслета, який дає змогу відстежувати та фіксувати його місцезнаходження (п. 3 розділу I Порядку № 480).
Згідно Протоколу про застосування ЕЗК від 25.12.2019 року на виконання ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26.11.2019 року у справі № 766/22960/19, ОСОБА_1 було закріплено браслет № 078СЕ28768 (мобільний термінал 35458232), підзарядний пристрій на період з 25.12.2019 року до 21.01.2020 року.
ОСОБА_1 було роз'яснено правила експлуатації ЕЗК, складено Протокол про роз'яснення йому правил користування ЕЗК, ознайомлено з Інструкцією з використання та експлуатації обладнання системи електронного контролю за підконтрольним особами, які були підписані останнім власноруч, що свідчить про роз'яснення вимог, передбачених ст. 195 КПК України, правил користування електронним засобом контролю, а також про те, що відмова від носіння електронного засобу контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в роботу з метою ухилення від контролю є невиконанням обов'язків, покладених слідчим суддею, судом.
Відповідач особисто підписав зобов'язання про те, що він попереджений, що несе повну матеріальну відповідальність за цілісність та збереження встановленого йому обладнання для моніторингу (ЕЗК).
Електронним рапортом 06.01.2020 року о 11 год. 49 хв. на лінію «102» надійшло повідомлення про порушення прописної зони відповідача який носить браслети електронного засобу контролю. В ході проведення перевірки по даному факту здійснено вихід на адресу місця події, за результатами перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 самовільно без попередження працівників поліції полишив своє місце мешкання, та інформація щодо його місця перебування відсутня.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 25.12.2019 року йому було одягнено електронний браслета надано мобільний термінал та зарядний пристрій. 06.01.2020 року він був викрадений з м.Херсона, мобільний термінал та зарядний пристрій залишив у невідомому місці, можливо вдома, браслет він зняв та викинув в смітник.
Відповідно до листа УФЗБОГУНП в Херсонській області від 08.01.2020 року № 6/13/01/-2020, вартість електронного браслету становить 18435 грн. 24 коп.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зав'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
При цьому, суд враховує, позицію викладену у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) від 16.06.2021 року, згідно якої реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.2 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України на відповідача був покладений обов'язок носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 195 КПК України електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України. Слідчий, працівник органу Національної поліції перед застосуванням електронного засобу контролю зобов'язаний під розпис роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для настання деліктної відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦКУ необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювана шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки необхідні для всіх випадків відшкодування шкоди. Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода у зменшенні майнової сфери потерпілого, що, своєю чергою, тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника.
У постанові Верховного Суду від 08.08.2018 року у справі № 761/1604/13-ц вказано, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Відтак, відповідальність настає при існуванні складу правопорушення, що включає: протиправність поведінки, наявність шкоди, причинного зв'язку між ми та вини заподіювана шкоди.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заподіяної матеріальної шкоди.
Приймаючи до уваги вказане, а також доведення перед судом факту належності ЕЗК та його перебування на балансі позивача та за який відповідач ніс повну матеріальну відповідальність, доведення перед судом факту втрати вказаного майна та його вартості, тобто доведення розміру завданих матеріальних збитків позивачу та причинного зв'язку між діями відповідача та завданою матеріальною шкодою, суд вважає позов обґрунтованим належними та допустити доказами, та таким, який підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжного доручення № 98 від 28.01.2020 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн. 60 коп.
З огляду на те, що заявлені позовні вимоги задоволено повністю, то на підставі ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн. 60 коп.
Повний текст рішення складено 08.09.2025 року.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Херсонській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Херсонській області матеріальну шкоду у розмірі 18435 (вісімнадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) гривень 24 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Херсонській області судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Головне управління Національної поліції в Херсонській області, ЄДРПОУ 40108782, місцезнаходження: м.Херсон, вул. Лютеранська, 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.М.Єпішин