справа № 492/848/25
Провадження № 2/492/816/25
15 вересня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області в складі:
Головуючого - судді Череватої В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Деде К.В.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в порядку загального провадження в м. Арцизі в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Представник позивача - адвокат Бабенко В.В.,
Представник відповідача - адвокат Пудлінська Л.І.
встановив:
В провадженні Арцизького районного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 492/848/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.
Ухвалою суду від 02 липня 2025 року, провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.
До суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у цивільній справі № 492/848/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 492/1073/23.
Представник позивача в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення поданої відповідачем заяви, оскільки вважає, що відсутні правові підстави для задоволення, просив відмовити в задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у даній справі.
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача підтримала заяву відповідачки про зупинення провадження у даній справі та просила її задовольнити.
Суд, вислухавши думки учасників справи, розглянувши матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність відмови в зупиненні провадження у справі, з наступних підстав.
Так в судовому засіданні, судом встановлено, що у провадженні Арцизького районного суду Одеської області перебувала цивільна справа № 492/1073/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, оформленим за письмовою розпискою від 25.11.2019 року. Заочним рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 09.12.2024 року позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 25 листопада 2019 року у розмірі 298908 гривень 92 копійки. 28 липня 2025 року до суду від відповідачки ОСОБА_3 надійшла заява про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, яка передана судді Гусєвій Н.Д.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, положення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України застосовуються лише у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи та суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що визначаючи наявність передбачених Цивільним процесуальним кодексом України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
За змістом вказаної норми зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, викликається необхідністю встановлення у судовому рішенні по іншій справі фактів, які мають значення для даної справи.
Сторони не позбавлені можливості надати у даній справі докази, що дозволять встановити фактичні обставини у справі.
Враховуючи вищезазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Окрім того, неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, мають безпосередній зв'язок з даною справою та не можуть бути встановлені судом самостійно.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Судом встановлено, що матеріали справи № 492/848/25 дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, доказів протилежного суду не надано. Крім того, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Як зазначалось п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Так, відповідачем та представником відповідача не наведено суду переконливих доводів на підтвердження необхідності зупинення провадження у справі, не наведено обґрунтування, що між справами, що розглядаються, існує тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та вважає, що зупинення провадження призведе до затягування строків розгляду справи і є процесуально недоцільним, оскільки обставин, які унеможливлюють розгляд даної цивільної справи, не встановлено.
Підстав, які б вказували на об'єктивну неможливість розгляду даного питання до вирішення іншої справи у заяві не наведено, клопотання та міркування щодо зупинення носять формальний характер, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 251, 260, 261 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у цивільній справі № 492/848/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 492/1073/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 17 вересня 2025 року.
Суддя В.І. Черевата