Справа № 650/5062/24
провадження № 3/650/113/25
16 вересня 2025 року в селищі Велика Олександрівка Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Сікори О.О., секретаря - Завістовської Л.А., адвоката Маркової С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 04 жовтня 2024 року о 16.11 год., будучи особою, яка керувала транспортним засобом марки BMW, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Енергетична, 100 в смт. Високопілля Херсонської області, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, при тому, що у нього уповноваженою особою були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 на судове засідання не з'явився, його інтереси були представлені адвокатом Марковою С.В.
На судовому засіданні адвокат Маркова С.В. заявила клопотання про закриття провадження у справі на підставі того, що дії працівників поліції, вчинені щодо документування правопорушення, були незаконними та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Так, ОСОБА_1 було зупинено без наявності будь-яких законних підстав. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що зупинка транспортного засобу відбулася у випадках, прямо передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Крім того, після зупинки транспортного засобу працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки, чим порушили вимоги статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також статті 63 Конституції України. Невиконання цього обов'язку є істотним порушенням процесуального порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності та позбавляє особу можливості реалізувати право на захист.
Також працівник поліції не навів конкретних ознак алкогольного сп'яніння, які, за його твердженням, були наявні у ОСОБА_1 . Це свідчить про те, що дії поліцейських не мали під собою правового обґрунтування.
Безпосередньо при ОСОБА_1 не було складено протокол про адміністративне правопорушення. Це підтверджує відсутність належної процесуальної форми фіксації події, що ставиться йому у вину.
У зв'язку з наведеним, захисник вважає, що всі дії поліцейських, вчинені під час документування нібито вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, були незаконними, а зібрані матеріали не можуть бути покладені в основу рішення суду. Таким чином, у справі відсутні докази, які б свідчили про наявність складу адміністративного правопорушення, і провадження підлягає закриттю.
Заслухавши адвоката та перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Встановлені судом обставини виявленого правопорушення свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а її дії слід кваліфікувати як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому, підтверджується:
протоколом про адміністративне правопорушення від 04 жовтня 2024 року серії ААД № 192367 відповідно до якого уповноваженою особою було вказано дату, час та місце керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності транспортним засобом та її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку, наявність у неї ознак алкогольного сп'яніння тощо;
рапортом складеним ст. інспектором СРПП ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області лейтенантом поліції Палічуком О. відповідно до якого інспектор зазначив про: зупинення вказаного транспортного засобу під керуванням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виявлення у останньої ознак алкогольного сп'яніння, складення стосовно неї протоколу;
відеозаписом з нагрудної камери поліцейського від 04 жовтня 2024 року, відповідно до якого вбачається факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності транспортним засобом, виявлення у неї ознак алкогольного сп'яніння, висловлення нею відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення усіх обставин, що підлягають з'ясуванню.
Поліцейським дотримано вимоги щодо їх збирання та оформлення, а також проведено усі необхідні дії у точній відповідності до вимог закону, якими врегульований порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, а саме: статті 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395; Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 № 1452/735.
Аналізуючи доводи представника щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, суд не знаходить їх обґрунтованими.
Так, доводи представника про незаконність зупинки вказаного транспортного засобу, а отже незаконність усіх отриманих в подальшому доказів за принципом «плодів отруєного дерева» суд вважає неспроможними, оскільки обставини щодо підстав зупинення транспортного засобу не охоплюються об'єктивною стороною інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, та не відносяться до процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а відтак окремій перевірці не підлягають.
Крім того, представник не зазначає про оскарження дій поліцейських з підстави незаконного зупинення ОСОБА_1 та не наводить обставин, які б свідчили про можливість впливу причин зупинки транспортного засобу на належність та допустимість доказів отриманих поліцейським після такої зупинки.
Разом з цим, в цьому контексті суд зазначає, що з наданих суду матеріалів, а також відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 крім того, що вчинив і був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 121, частиною другою статті 122, частиною першою статті 126, статтею 125 КУпАП, тобто за правопорушення, які є підставою для зупинки транспортного засобу, він ще не виконав вимогу працівників поліції про зупинку та намагався від них втекти, змусивши вчиняти погоню та застосовувати спеціальні звукові сигнали.
Такі дії ОСОБА_1 , які об'єктивно мали місце і не заперечувались адвокатом, жодним чином не можуть свідчити про його правомірну поведінку перед зупинкою транспортного засобу та вказувати на явні неправомірні дії поліцейських, які навпаки забезпечуючи правопорядок на дорозі змушені були реагувати на відповідну зухвалу поведінку водія, який при цьому наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху.
Про зухвалу поведінку ОСОБА_1 свідчить і те, що він будучи особою, яка керувала відповідним транспортним засобом вийшовши із-за керма (підтверджено відеозаписом) заперечував факт керування ним, розуміючи, що поліцейські це особисто бачили. Саме це і було підставою, на яку він покликався відмовляюсь від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Що стосується виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння суд визнає цю обставину встановленою, оскільки про відповідні ознаки вказано у протоколі і рапорті, а також вони чітко вбачаються із відеозапису на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 має нестійку ходу, поводить себе як особа, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а працівник поліції, який був на місці, однозначно вказує на це.
Крім того, ОСОБА_1 не заперечує факт перебування його з ознаками алкогольного сп'яніння, лише наполягаючи на тому, що він не був водієм зупиненого транспортного засобу.
Стаття 251 КУпАП визначає цілий перелік доказів, який не є вичерпним, а стаття 252 КУпАП залишає саме за суддею право оцінювати наявні докази.
З дослідженого судом відеозапису поза розумним сумнівом встановлено те, що ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом та поліцейським у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а позиція адвоката у цій частині ґрунтується на тенденційній оцінці змісту вказаного відеозапису, що не відповідає його дійсному змісту.
Що стосується доводів адвоката про те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, суд зазначає, що відсутність відповідної відмітки у протоколі може бути наслідком відмови особи від його підписання. Разом із тим суд вважає, що в ході розгляду справи права ОСОБА_1 не були обмежені, оскільки він був забезпечений можливістю реалізувати свої процесуальні гарантії, зокрема шляхом участі захисника, який міг висловлювати позицію, заявляти клопотання та надавати пояснення. Таким чином, суд не вбачає підстав вважати, що можливі недоліки під час складання протоколу призвели до істотного порушення прав особи, передбачених статтею 268 КУпАП.
Таким чином, наведені докази та обставини, що ними підтверджені свідчать про необґрунтованість заявлених представником підстав для закриття провадження у справі, у зв'язку з чим у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Зважаючи на заборону врахування обставин визначених частиною другою статті 33 КУпАП при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також враховуючи безальтернативність санкції частини першої статті 130 КУпАП, суд при визначенні виду стягнення виходив із єдиного можливого визначеного законом виду стягнення.
Таким чином, зважаючи на те, що під час судового розгляду встановлені обставини, які свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознак складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, останню слід визнати винною та піддати адміністративному стягненню визначеному санкцією вказаного положення закону.
Крім того, відповідно до статті 40-1 КУпАП, частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 0,2 частин прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому вчинено правопорушення.
Керуючись статтями 24, 27, 32, 33 - 35, 283, 284 КУпАП, а також іншими наведеними положеннями законодавства, суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати стосовно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області.
Суддя: _______________ О.О. Сікора