Справа № 950/2970/24
Провадження № 2-др/950/6/25
16 вересня 2025 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі головуючого судді - Косолапа В.М., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лебединської міської ради Сумської області, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень та державних актів,
Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 25.08.2025 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лебединської міської ради, ОСОБА_3
01.09.2025 представник позивача звернувся до суду із заявою у якій просив постановити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідачів у рівних частках 63480,92 грн. судових витрат, понесених позивачем. Представник позивача зазначає, що позивач сплатив при зверненні до суду 1937,92 грн. судового збору, 14843,00 грн. склали витрати на проведення експертизи та додатково було сплачено 3500,00 грн. за топографо-геодезичну зйомку. Крім того, позивач поніс витрати на правничу допомогу, розмір яких склав 43200,00 грн.
Ухвалою від 02.09.2023 вищевказана заява призначена до розгляду.
У своїй заяві представник позивача просив заяву розглядати без його участі та участі позивача.
Лебединська міська рада Сумської області направила до суду заперечення на заяву представника позивача, зазначивши, що позивачем було заявлено 5 позовних вимог, а задоволено лише одну. Наведені представником види правничої допомоги не можуть бути стягнуті з відповідачів, оскільки окремі види таких робіт є дії представника щодо усунення недоліків позовної заяви, збирання доказів, та складанням позовної заяви. Участь представника позивача у 9 судових засіданнях не потребувала значних зусиль, а три із них було перенесено.
Представник ОСОБА_3 подала заперечення на заяву представника ОСОБА_1 , зазначила, що справа не є складною, а адвокат витратив на неї мінімальну кількість часу. Позовна заява створена по типовому шаблону, відповідь на відзив не готувалася. Без детального опису робіт у суду відсутня можливість визначити розмір витрат, понесених позивачем. Додатково звернула увагу на те, що нею була подана заява про визнання позову.
Дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
25.08.2025 судом ухвалено рішення яким частково задоволено вимоги позивача, визнано недійсним державний акт Серії СМ № 193555 від 04.12.2006 на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5922989600:01:001:1193 (т. 2 а.с. 131, 132-135).
Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.
На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги представник позивача надав копію ордеру від 20.09.2024 (т. 1 а.с. 11); копію договору про надання правої (правничої) допомоги від 29.07.2024 № 04/29-07-24 (т. 2 а.с. 140-141); додаткові угоди № 1 та № 2 про внесення змін до договору від 29.07.2024 № 04/29-07-24 (т. 2 а.с. 144, 145); акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 29.08.2025 (т. 2 а.с. 146); копію квитанції до платіжної інструкції від 13.05.2025 про оплату судової земельно-технічної експертизи на суму 14843,00 грн. (т. 2 а.с. 148); товарний чек на суму 3500,00 грн. про оплату топографо-геодезичної зйомки (т. 2 а.с. 149).
Як свідчить акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 29.08.2025, адвокатом надано послуги: консультація - 700,00 грн.; вивчення законодавчої бази - 3000,00 грн.; вивчення судової практики - 3000,00 грн.; складання позовної заяви - 8000,00 грн.; складання заяви про усунення недоліків - 1500,00 грн.; складання адвокатського запиту - 2000,00 грн.; участь у підготовчих/судових засіданнях - 25000,00 грн.
Дослідивши надані на підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розміру докази, суд доходить наступного висновку.
Так, при зверненні до суду позивачем сплачено 1937,92 грн. судового збору (т. 1 а.с. 54).
Позивачем заявлено вимоги щодо скасування рішень органу місцевого самоврядування та виданих на їх підставі державних актів про право власності на землю (дві вимоги немайнового характеру щодо двох окремих земельних ділянок), із яких задоволено одну (50 % заявлених вимог).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 968,96 грн. тобто по 322,98 грн. з ОСОБА_2 , Лебединської міської ради та ОСОБА_3 .
Однак, ОСОБА_3 позовні вимоги визнала, а тому за правилами ч. 1 ст. 142 ЦПК України, з неї необхідно стягнути 161,49 грн. судового збору, а решту (161,49 грн.) повернути позивачу з Державного бюджету України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем було сплачено 14843,00 грн. за проведення судової земельно-технічної експертизи, а також 3500,00 грн. витрат на топографо-геодезичну зйомку, всього на суму 18343,00 грн.
Таким чином, з відповідачів на користь позивача слід стягнути 9171,50 грн. витрат (50 %), пов'язаних з розглядом справи, а саме по 3057,16 грн. з кожного.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1-4 ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У додатковій постанові від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 Верховний Суд вказав, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Загальна вартість правничої допомоги, заявлена до відшкодування становить 43200,00 грн. При цьому у перелік наданих послуг включено окремо вивчення законодавчої бази (3000,00 грн.), вивчення судової практики (3000,00 грн.) та складання позовної заяви (8000,00 грн.).
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначені послуги є різновидами адвокатської діяльності, однак як послуги щодо вивчення законодавчої бази так і вивчення судової практики не можуть надаватися окремо від послуги складання позовної заяви, оскільки не можуть існувати самостійно, надаються саме з метою судового захисту (подальшого звернення до суду).
Представник позивача не зазначає час, витрачений ним на підготовку позовної заяви, указуючи, що така послуга надається у фіксованому розмірі. Однак, з огляду на обсяг позову (4 аркуші у системі «Електронний суд»), розмір витрат не відповідає часу, який би міг бути витрачений на її підготовку.
При цьому витрати на складання заяви про усунення недоліків та адвокатського запиту на адресу органу Держгеокадастру з метою виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, не можуть бути додатково покладені на інших учасників справи, оскільки пов'язані перш за все з недоліками позовної заяви, складеної представником.
Щодо участі представника позивача у судових засіданнях та надання у зв'язку із цим послуг на суму 25000,00 грн., суд вважає такі витрати явно завищеними, оскільки судові засідання мали різну тривалість. Так у судовому засіданні 31.01.2025 було вирішено питання про призначення експертизи, яке відповідно до протоколу судового засідання розглядалось 11 хвилин.
07.03.2025 до суду надійшло клопотання експерта, яке було призначено до розгляду на 15.04.2025. Не зважаючи на ознайомлення з клопотанням, представник в судове засідання жодних документів не надав, частину із них просив витребувати суд.
У судових засіданнях 02.05.2025 та 13.05.2025 судом отримано додаткові документи та направлено їх експерту, що не потребувало обов'язкової участі представника, мало здебільшого формальний характер.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу до 15000,00 грн.
З огляду на задоволення судом 50 % позовних вимог, з відповідачів на користь позивача слід стягнути 7500,00 грн. витрат на правничу допомогу, а саме по 2500,00 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 263-265, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Бровко Руслана Миколайовича, про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 322,98 грн. судового збору, 3057,16 грн. витрат на проведення експертизи та 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Стягнути з Лебединської міської ради Сумської області (42200, Сумська область, Сумський район, м. Лебедин, вул. Сумська, 12; код ЄДРПОУ 39449040) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 322,98 грн. судового збору, 3057,16 грн. витрат на проведення експертизи та 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 161,49 грн. судового збору, 3057,16 грн. витрат на проведення експертизи та 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) із Державного бюджету України 50 % судового збору в розмірі 161,49 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.09.2025.
Суддя Вадим КОСОЛАП