Справа № 592/14312/25
Провадження № 1-кс/592/5944/25
16 вересня 2025 року м.Суми
Слідча суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 погоджено прокурором Окружної прокуратури м.Суми ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025202510000119 від 18.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України,
03.09.2025 року до Ковпаківського районного суду м.Суми поштою надійшло слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 погоджено прокурором Окружної прокуратури м.Суми ОСОБА_5 про арешт майна, яке мотивується тим, що слідчим відділом Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом незаконного відчуження автомобіля Subaru 2020, на який ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.02.2024 накладено арешт з забороною відчуження.
З клопотання вбачається, що відповідно до ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.02.2024 в кримінальному провадженні № 42024202510000001 від 03.01.2024 за ч. 2 ст. 190 КК України накладено арешт на автомобіль марки «Subaru» модель «Outback» (VIN НОМЕР_1 ), 2020 року випуску, заборонивши його відчуження. Відповідно до даної ухвали, вищезазначений транспортний засіб віддано під відповідальне зберігання, заборонивши його відчуження ОСОБА_6 . В підтвердження отримання даного транспортного засобу ОСОБА_6 була написана розписка, відповідно до якої останній попереджений про кримінальну відповідальність за порушення норм ст. 388 КК України. В подальшому, як стало відомо в ході досудового розслідування, вищезазначений автомобіль був виставлений на продаж, за допомогою сайту спеціалізованим під продаж транспортних засобів «Avtodeaier.sumy». У зв'язку з цим направлено запит до РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, в результаті відповіді якого стало відомо, що 02.04.2025 даний автомобіль був перереєстрований на нового власника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перереєстрація відбулась за попередньо укладеним договором купівлі - продажу та відповідно оформленою через ТСЦ. Після переоформлення даному транспортному засобу був присвоєний новий державний номерний знак НОМЕР_2 .
Слідчий зазначає, що з метою збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо, шляхом позбавлення власника права на відчуження, розпорядження виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль марки «Subaru» модель «Outback» (VIN 4S4BTACC2L3269630), 2020 року, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який на даний час належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
У судовому засіданні власник майна ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у накладенні арешту на автомобіль, зазначивши, що немає підстав для його застосування, оскільки він добросовісно набув право власності на вказаний транспортний засіб на підставі договору-купівлі продажу від 02.04.2025 року.
Заслухавши пояснення слідчого та власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла такого висновку.
Слідчою суддею встановлено, що Сумський РУП ГУНП в Сумській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025202510000119 від 18.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України.
Як передбачено ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Тобто, вказаною нормою процесуального закону передбачений обов'язок прокурора або слідчого довести певні підстави.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Під час розгляду клопотання встановлено, що автомобіль марки «Subaru» модель «Outback» (VIN 4S4BTACC2L3269630), 2020 року, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_4 на підставі договору-купівлі продажу від 02.04.2025 року.
Натомість матеріали клопотання слідчого не містять переконливих доказів того, що саме арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження є необхідним. Крім того, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.
Наведені обставини вказують, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання в права власника майна шляхом накладення арешту на транспортний засіб.
Враховуючи вищевказане, слідча суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні зазначеного клопотання слідчого.
Керуючись ст. 170-173 КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на автомобіль марки «Subaru» модель «Outback» (VIN 4S4BTACC2L3269630), 2020 року, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який на даний час належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дана ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідча суддя ОСОБА_1