Справа№591/6640/25
Провадження №2/592/2536/25
16 вересня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом представника позивача Тараненка Артема Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом, який обґрунтовують тим, що 11.02.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №141889931 на суму 11300 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 11300 грн. 11.02.2024 на банківську картку № НОМЕР_1 відповідача, яку він вказав в заявці при укладенні кредитного договору. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно яким первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №278 від 02.04.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі визначеному у реєстрі прав вимоги. 10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2024 до Договору факторингу 2, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі визначеному у реєстрі прав вимоги. 29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 29.05.2025 за договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 50002,50 грн. Загальна сума заборгованості становить 50002,50 грн., яка складається з: 11300 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 38702,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь заборгованість за кредитним договором №141889931 від 11.02.2024 в розмірі 50002,50 грн. та судові витрати, які складаються з судового збору сумі 2422,40 грн, і витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» в позовні заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позов не надав.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 11.02.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №141889931, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 11300 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.2.1 договору) (а.с.91 зворот - 102).
Відповідно до п.7.2 договору в обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї за наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 договору; 7.2.2 дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2 або п.9.1.1.7 договору; п.7.3 договору, кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 13.03.2029.
Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору (п.2.5 договору).
Згідно п.8.3 договору №141889931 сторони погодили, що на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процента ставка складає 2,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 912,50 відсотків річних.
Договір підписаний відповідачем 11.02.2024 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MZPX (а.с.102, 29 зворот - 30).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання п.2.1 Договору №141889931 від 11.02.2024, виконав свої зобов'язання, зокрема передав ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 11300 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням (а.с.44 зворот).
Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що відповідачем здійснено відповідний алгоритм дій, спрямованих на укладення Кредитного договору №141889931 від 11.02.2024. Підписавши кредитний договір у наданій редакції, відповідач погодився з умовами кредитування, у тому числі і щодо порядку та строку користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 10-15).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 15 зворот).
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої продовжено строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції (а.с. 16-19). Згодом строк дії договору неодноразово продовжувався додатковими угодами. Останній раз 31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с. 20-21).
Відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 за договором №141889931 від 11.02.2024 станом на 02.04.2024 складається з: 11300 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14407,50 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом (а.с.56 зворот - 57).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 278 від 02.04.2024, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до останнього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №141889931 від 11.02.2024, загальна сума заборгованості 25707,50 грн., з яких: 11300 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 14407,50 грн.- заборгованість за відсотками (а.с. 43).
10.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 10/1024-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 38 зворот - 42).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору).
Відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за договором №141889931 від 11.02.2024 станом на 10.10.2024 складається з: 11300 грн. заборгованість за тілом кредиту, 38702,50 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом (а.с.34-35).
У реєстрі прав вимоги № 1 від 10.10.2024, підписаного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», вказано, що заборгованість ОСОБА_1 по основному боргу складає 50002,50 грн, з яких: 11300 грн. заборгованість за тілом кредиту, 38702,50 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом (а.с. 74 зворот - 75).
29.05.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід'ємною частиною договору (а.с. 50 зворот - 53).
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).
Відповідно виписки з особового рахунку, сформованого ТОВ «ФК «ЕЙС», заборгованість ОСОБА_1 за договором №141889931 від 11.02.2024 станом на 05.06.2025 становить 50002,50 грн. та складається з: 11300 грн. заборгованість за тілом кредиту, 38702,50 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом (а.с.47 зворот).
У додатку № 1 до вказаного договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступила право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», в т.ч. до ОСОБА_1 заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) складає 11300 грн., заборгованість по процентам - 38702,50 грн., всього 50002,50 грн. (а.с. 66 зворот - 67).
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг, а також відсотки.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідачем рішення суду про визнання договорів факторингу недійсними, суду не надано.
Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФК «ЕЙС» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту №141889931 від 11.02.2024, що був укладений між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
ОСОБА_1 , скориставшись кредитними коштами, не виконав належним чином умови договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість по несплаченому кредиту, відсотками за користування кредитом та штрафними санкціями.
Враховуючи зазначені норми права та надані докази, суд вважає, що позивачем доведено факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором №141889931 від 11.02.2024, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором в розмірі 50002,50 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч.4-6 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «ЕЙС» надало суду: договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 укладений між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с.45 зворот - 47); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.8 зворот); акт прийому - передачі наданих послуг від 05.06.2025, який є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» на суму 7000 грн (а.с.9).
Суд враховує те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір, що сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. (а.с.29) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-83, 137, 141, 264, 265, 280, 284 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги представника позивача Тараненка Артема Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №141889931 від 11.02.2024 в розмірі 50002 грн. 50 коп., а також 2422 грн. 40 коп. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»: м.Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Катрич