Справа № 591/8407/24
Провадження № 1-кп/591/292/24
17 вересня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024200480002196 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, мешканця АДРЕСА_1 (проживає: АДРЕСА_2 ), гр-на України, не працюючого, не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
18 липня 2024 року близько 23.30 год. ОСОБА_5 , маючи намір на таємне, з корисливих спонукань викрадення чужого майна, діючи таємно від оточуючих, в умовах введеного в країні воєнного стану, шляхом розбиття скла, проник до магазину «Світ моди» за адресою: м. Суми, пр. Сурогінський, 13, звідки викрав 11 пар кросівок, дві сумки, шорти, 3 спортивних костюми, майстерку, спортивні брюки, труси 3 шт., рюкзак, загальною вартістю 20000,21 гривень та грошові кошти в сумі 2000 гривень, які належали ОСОБА_6 , чим завдав потерпілому матеріальних збитків на суму 22000,21 гривень, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення лише формально визнав частково, а від дачі показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.
Проте, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується доказами, поданими стороною обвинувачення, які узгоджуються між собою та переконливих підстав для недовіри яким, чи щодо неналежності та недопустимості яких, суду наведено не було.
Так, потерпілий ОСОБА_7 в своїх показах суду підтвердив вчинення відносно нього згаданого діяння саме при наведених в обвинуваченні обставинах.
Свідок ОСОБА_8 , яка в зазначений період працювала у вказаному магазині, в показаннях суду підтвердила, виявлення крадіжки згаданого майна та грошей, коли зранку прийшла на роботу.
Свідок ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , показав, що в наведений в обвинуваченні період в квартирі проживав також і ОСОБА_5 , а одного разу, коли він зранку прокинувся, то виявив квартирі речі (кросівки, спортивні костюми тощо), про походження яких ОСОБА_5 нічого йому не повідомив (інший мешканець квартири в той час був в лікарні).
Покази потерпілого та свідків є послідовними, логічними, та підтверджуються іншими доказами в справі, які підтверджують провину обвинуваченого, зокрема:
-протоколом прийняття заяви від потерпілого та протоколом огляду місця вчинення кримінального правопорушення, якими зафіксовані ознаки викраденого майна та обстановка в місці діяння та вилучені сліди, в тому числі сліди крові (т. 1 а.с. 183-210);
-копіями документів, стосовно здійснення діяльності потерпілим за вказаною адресою (т. 1 а.с. 220-227);
-протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкав ОСОБА_5 (в його присутності), дозвіл на проведення якого наданий в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, під час якого виявлено та вилучено в тому числі викрадене майно, про яке йде мова в обвинуваченні (т. 2 а.с. 228-238) та протоколом огляду вилучених речей, які співпадають з ознаками викраденого у потерпілого в магазині майна (т. 2 а.с. 19-23);
-висновком товарознавчої експертизи, яким визначено вартість викраденого майна (т. 2 а.с. 25-51);
-протоколом затримання ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 52), здійсненого одразу після проведення згаданого обшуку;
-протоколом слідчого експерименту, проведеного за участю ОСОБА_5 та в присутності захисника (з відеозаписом), під час якого ОСОБА_5 на місці розповідає та демонструє обставини вчинення ним згаданого в обвинуваченні діяння, а інформація повідомлена ним під час цієї слідчої дії цілком співпадає зі слідовою картиною, зафіксованою при огляді місця події та з обставинами обвинувачення (т. 2 а.с. 59-61);
-протоколом отримання зразків у ОСОБА_5 - букального епітелію та висновком молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого виявлені сліди крові на цеглині з місця події та з магазину, з якого вчинено зазначену крадіжку, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 86-105).
Таким чином, суд вважає зазначені обставини вчиненого діяння встановленими, факт скоєння ОСОБА_5 цього кримінального правопорушення доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він, своїми умисними протиправними діями, поєднаними з проникненням до іншого приміщення, в умовах воєнного стану, вчинив таємне, з корисливих спонукань викрадення чужого майна, тобто скоїв крадіжку, кваліфікуючими ознакою якої є проникнення до іншого приміщення та вчинення в умовах воєнного стану.
Пом'якшуючих покарання обставин ОСОБА_5 суд не вбачає, з огляду на наступне.
Відсутньою на переконання суду є така пом'якшуюча обставина як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки з доказів наданих суду вбачається, що викриті дії ОСОБА_5 були правоохоронцями, а ним лише під час слідчого експерименту надавались покази по вже фактично розкритому кримінальному правопорушенню, як і вилучення викраденого майна відбулось внаслідок встановлення особи ОСОБА_5 , як причетного до вчинення згаданого кримінального правопорушення.
Суд також приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_5 і такої пом'якшуючої покарання обставини, яка щире каяття, що узгоджується з роз'ясненнями Верховного Суду, наданими в постанові від 22.03.2018 року у справі № 759/7784/15-к, про те, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Тому, хоча ОСОБА_5 під час досудового розслідування і давав визнавальні покази, проте під час судового розгляду він лише формально зазначав про часткове визнання провини, не навівши зрозумілого пояснення суду, а від дачі показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України (як і в судових дебатах лише формально зазначив про визнання провини), тобто фактично не переконав суд в щирості каяття та вимушено визнав провину, усвідомлюючи характер доказів, які зібрані стороною обвинувачення, тобто визнання провини та щире каяття носить формальний характер.
Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він є не судимою особою, не працює.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує особу обвинуваченого, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним діяння.
Враховуючи викладене та негативну репутацію обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, легальних джерел доходів, щирого каяття та щирого осуду вчиненого, беручи до уваги корисливий характер вчиненого в умовах війни кримінального правопорушення, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе лише з призначенням покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, що відповідатиме в достатній мірі досягненню мети провадження, а також сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним або іншими особами кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати, підтверджені прокурором, пов'язані з проведенням експертних досліджень, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання щодо долі речових доказів вирішується згідно вимог закону.
Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, з огляду на наявність ризиків переховування та продовження неправомірних дій.
На підставі ч. 4 ст. 185 КК України, керуючись ст.ст. 368, 374, 375 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Строк відбування покарання обраховувати з 17 вересня 2025 року та зарахувати в строк відбування покарання попереднє ув'язнення з 19 липня 2024 року по 16 вересня 2025 року включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати в сумі 26627,55 гривень.
Речові докази: вирізи, коробок з плямами, бейсболку, цеглу, змиви, контрольні змиви, аркуш, кришку, рукавичку, пакети, засіб по догляду за нігтями, стерилізатор з плямами - знищити, а взуття - повернути ОСОБА_5 (квитанції №№ 05030, 05021, 05020, 05024, 05089, 05098); кросівки, сумки, шорти, майстерку, брюки, труси, бірки, рюкзак (квитанція № 05065) - повернути ОСОБА_6 , зі скасуванням накладеного на них арешту.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили залишити без змін, але не більше чим до 15 листопада 2025 року включно.
На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення; особою, що не була присутня при цьому - з дня отримання копії судового рішення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яка негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1