Справа № 591/10171/25 Провадження № 3/591/2976/25
16 вересня 2025 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Ковтун О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Водій ОСОБА_1 30.08.2025 о 23:22 год у м. Суми по вул. Холодноярської бригади, 12, керував т/з Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №438998 від 30.08.2025.
Водій ОСОБА_1 30.08.2025 о 23:22 год у м. Суми по вул. Холодноярської бригади, 12, керував т/з Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду відповідно до встановленого порядку у найближчому закладі охорони здоров'я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» відмовився, що зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi CAR DVR. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №438993 від 30.08.2025.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи не надходило.
Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 липня1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник (зацікавлена особа) зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.
За таких обставин, та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог статті 268 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Враховуючи, що у провадженні Зарічного районного суду знаходиться кілька справ про вчинення адміністративного правопорушення однією особою, перебувають у провадженні одного судді, призначені на один день та стосуються однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зобов'язаний об'єднати їх в одне провадження під одним номером: справа №591/10171/25, провадження №3/591/2976/25.
Дослідивши матеріали справи, слід зробити наступні висновки.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Огляд на стан сп'яніння - це один із заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, порядок застосування та наслідки порушення якого встановлені ст.266 КУпАП.
Зокрема, згідно ч. 3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У даному випадку, надіслані суду протоколи про адміністративне правопорушення складені уповноваженою на те особою - поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Сумській області ст. лейтенантом поліції Багликом Д.С., із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП (а.с. 1, 12).
Крім того, зазначені в протоколі обставини підтверджуються також матеріалами справи, що додані до протоколу:
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4);
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4575972 від 24.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.126 КУпАП (а.с. 17).
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису на оптичних носіях даних переконливо та в достатній мірі підтверджені обставини, викладені в протоколі, виконання працівниками поліції вимог КУпАП при їх складанні та дотримання процедури при виявленні у водія ознак сп'яніння та керування т/з саме ОСОБА_1 (а.с. 8, 19).
Таким чином, матеріалами підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно довідок старшого інспектора з ОД відділу АП УПП в Сумській області Западні О. від 03.09.2025 ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до відомостей інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» інформація про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобами відсутня, а відомості щодо належності транспортного засобу, яким він керував, не встановлено (а.с. 6, 16).
При цьому, слід зазначити, що у Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, ОП ККС ВС зазначила, що особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, об'єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286,286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання.
Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст.40-1, ч.5 ст. 126, ст. 283, ст.284 КУпАП суддя
Об'єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення №591/10171/25, провадження №3/591/2976/25 зі справою №591/10201/25, провадження №3/591/2998/25, присвоївши справі номер справи №591/10171/25, провадження №3/591/2976/25.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя О.М. Ковтун