Справа № 490/7585/25
нп 6/490/194/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
16 вересня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні №68416943, відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса №47580, виданого 02.12.2021 року,заінтересовані особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО», ОСОБА_1 , приватний виконавець Булахевіч Степан Вікторович,-
ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ», в особі свого представника, звернулося до суду з заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні №68416943, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 кредитної заборгованості, відкритому 31.01.2022 року на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса №47580, виданого 02.12.2021 року.
Відповідно до матеріалів заяви предметом спору є вимога про заміну стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", яка має назву "Місце виконання рішення", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Тобто законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця/нотаріуса, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника, яким може бути його місце проживання, місцем роботи, місцем отримання пенсії та/або місцем знаходження його майна.
Керуючись ч.6 ст.187 ЦПК України судом направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що, згідно адміністративної карти міста Миколаєва, є територією Заводського району м. Миколаєва, а отже не відноситься до територіальної юрисдикції Центрального районного суду м. Миколаєва.
При цьому, визначаючи підсудність Центральному районному суду м.Миколаєва, жодних доказів виконання оспорюваного виконавчого напису на території Центрального району м.Миколаєва заявником до позову не додано.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, є підставою для скасування навіть правильного за суттю рішення суду.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень», застосування практики Європейського суду з прав людини , інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд , тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно ч.1 ст.379 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції /підсудності/.
За таких обставин, враховуючи те, що боржник не зареєстрований на території Центрального району м.Миколаєва, а також те, що виконавчий напис на території такого району не виконується, суддя вважає, що заява подана з порушенням правил підсудності, а отже, матеріали заяви слід передати на розгляд Заводському районному суду м.Миколаєва.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 27, ст. 31 ЦПК України, суддя, -
Матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні №68416943, відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса №47580, виданого 02.12.2021 року,заінтересовані особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО», ОСОБА_1 , приватний виконавець Булахевіч Степан Вікторович - передати за підсудністю до Заводського районного суду м.Миколаєва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова