Справа № 487/4159/25
Провадження № 1-кс/487/4114/25
15.09.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого СВ Каховського РВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке 08.08.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022232010000241, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовноОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий СВ Каховського РВП ГУНП в Херсонській області лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке 08.08.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022232010000241, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовноОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам. Таким чином, на даний час є достатні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити.
Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що другим слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022232010000241 від 08.08.2022 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який не являється депутатом будь-якого рівня, раніше судимого: 08.05.2025 вироком вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області за ч.5 ст. 111-1 КК України до 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посадив органах державної влади та місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємствах, установах організаціях, що надають публічні послуги строком на 5 років, у колабораційній діяльності, а саме: - добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , не пізніше 07.09.2022 (більш точної дати, часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись у тимчасово окупованому військами рф місті Херсоні, будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту ведення російською федерацією агресивної війни проти України, тобто застосування збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності та політичної незалежності України, захоплення та подальшого утримання рф території Херсонської області, зокрема, обласного центру - м. Херсона, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на реалізацію політики держави-агресора рф, прийняв пропозицію невстановлених досудових розслідуванням представників окупаційної адміністрації та добровільно зайняв посаду у незаконному та підконтрольному окупаційній адміністрації органі виконавчої влади - начальника так званого «Департаменту паливно-енергетичного комплексу Херсонської області військово-цивільної адміністрації Херсонської області», пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Перебуваючи на посаді начальника так званого «Департаменту паливно-енергетичного комплексу Херсонської області військово-цивільної адміністрації Херсонської області», ОСОБА_6 , діючи з метою реалізації політики держави-агресора рф, окупаційних органів влади у сфері організації енергозабезпечення тимчасово окупованої частини Херсонської області відповідно до законодавства російської федерації, у період часу не пізніше з 07.09.2022 по жовтень 2022 року, знаходячись за місцем розташування вказаного незаконно створеного органу влади за адресою: місто Херсон, проспект Незалежності, будинок, № 47 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а саме: забезпечував управління діяльністю департаменту, здійснював набір працівників та загальне керівництво трудовим колективом, визначав напрямки роботи даного незаконного органу та підлеглих працівників у сфері забезпечення функціонування системи енергетики та опалення на тимчасового окупованій території Херсонської області
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто у колабораційній діяльності, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
29.08.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_6 , у зв'язку із неможливістю вручення, здійснено у спосіб для вручення повідомлень, із дотримання вимог ст. 278, Глав 6 та 11 КПК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, викладені та підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема: документами, виданими в порядку ст. 93 КПК України свідком ОСОБА_7 , а саме: листом від 14.10.2022 № 132/1410 від імені «начальника Департамента топливно-энергетического комплекса Херсонской области» ОСОБА_6 на ім'я «начальника ГУП «Херсоноблэнерго»» ОСОБА_8 , листом від 28.09.2022 № 99/2809 від імені «начальника департамента ТЭК» ОСОБА_6 на ім'я «начальника ГУП Херсоноблэнерго» ОСОБА_8 , листом від 22.09.2022 № 95/2209 від імені «начальника департамента ТЭК» ОСОБА_6 на ім'я «начальника ГУП Херсоноблэнерго» ОСОБА_8 , копією листа від 19.08.2022 № 08/1908 від імені «начальника Департамента ТЕК» ОСОБА_6 на ім'я « ио директора ГУП «Херсоноблэнерго»» ОСОБА_8 , «списком сотрудников», який містить інформацію про працівників «Департамента топливно-энергетического комплекса Херсонской области» під час тимчасової окупації м. Херсон, які в подальшому було оглянуто та долучено до матеріалів кримінального провадження як речові докази; висновком судової почеркознавчої експертизи Миколаївського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/115-25/12493-ПЧ від 01.08.2025, згідно якого підпис у документі - листі від 14.10.2022 № 132/1410 від імені «начальника Департамента топливно-энергетического комплекса Херсонской области» ОСОБА_6 на ім'я «начальника ГУП «Херсоноблэнерго»» ОСОБА_8 виконаний ОСОБА_6 ; показами свідка ОСОБА_7 , який повідомив, що до 24.02.2022 працював в АТ «Херсонсобленерго». 07.09.2022 з метою працевлаштування він проходив співбесіду з начальником створеного окупаційною адміністрацією Департаменту паливно-енергетичного комплексу ОСОБА_6 . Співбесіда проходила в будівлі по вул. Ушакова м. Херсон, де фактично був розташований «Департамент». За результатами співбесіди з ОСОБА_6 він був прийнятий на посаду головного спеціаліста. Також ОСОБА_6 були визначені напрямки його роботи, а саме: здійснення розрахунку потужностей генераторів по будівлях критичної інфраструктури м. Херсон. Працював він до жовтня 2022 року, коли було здійснено реорганізацію Департаменту в Міністерство. Також пояснив, що ОСОБА_6 кожного дня проводив наради з керівниками структурних підрозділів Департаменту, контролював виконання робіт за напрямками діяльності у сфері забезпечення функціонування паливно-енергетичної діяльності міста, контролював енергозабезпечення всіх об'єктів (споживачів) на території Херсонської області, відвідував наради в окупаційній адміністрації, де доповідав про результати роботи Департаменту. На посаді головного спеціаліста свідок двічі отримав заробітну плату в сумі 80 000 рублів. Свідок пояснив, що має у володінні документи, що свідчать про діяльність так званого «Департаменту», який очолював ОСОБА_6 ; протоколом проведення впізнання за фотознімками особи ОСОБА_6 за участі свідка ОСОБА_7 , в ході якого він вказав на фотозображення ОСОБА_6 як на особу, яка займала посаду начальника «Департаменту паливно-енергетичного комплексу»; показами свідка ОСОБА_9 - працівник АТ «Херсонобленерго», яка повідомила, що під час тимчасової окупації м. Херсон на роботу не виходила, проте після деокупації м. Херсон, вона проводила опитування серед працівників АТ «Херсонобленерго» та дізналась від ОСОБА_7 , що ОСОБА_6 , займав посаду «начальника департаменту паливно - енергетичного комплексу Херсонської області» та проводив співбесіди з приводу найму працівників в вище вказаний департамент; протоколом огляду сайту «Губернатора Херсонської області», в ході якого оглянуло та долучено «Указ» так званого «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» ОСОБА_10 № 018-р від 12.05.2022 затверджено структуру органів виконавчої влади Херсонської області, в яку входить так званий «Департамент паливно-енергетичного комплексу Херсонської області» (мовою оригіналу, російською - Департамент топливно-энергетического комплекса Херсонской области); протоколом огляду публікації від 02.09.2025, розміщеної соціальній мережі «ВКОНТАКТЕ», в каналі під назвою «Министерство ТЭК Херсонской области» від 09.05.2023, де ОСОБА_6 зазначений як «виконуючій обов'язки міністра паливно-енергетичного комплексу Херсонської області».
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
29.08.2025 в газеті «Урядовий кур'єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано повідомлення ОСОБА_6 про підозру за ч. 5 ст. 111-1 КК України та оголошення із повістками про виклик до слідчого на 02.09.2025, 03.09.2025, 04.09.2025 до СУ ГУНП в Херсонської області, за фактичним місцем розташування органу досудового розслідування (в межах територіальної юрисдикції), а саме за адресою: вул. Біла, 44, м. Миколаїв (наказ № 365 від 15.05.2023 "Про визначення місця дислокації слідчого управління ГУНП в Херсонській області"), для вручення йому письмового повідомлення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій.
Крім того, повідомлення про підозру та вказані повістки розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
Також повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про виклик в порядку ст. ст. 110, 135, 278 КПК України вручені батькові підозрюваного - ОСОБА_11 .
Разом із тим, на вказані дати та час підозрюваний ОСОБА_6 до слідчого не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття, не надав.
05.09.2025, у зв'язку із переховуванням підозрюваного ОСОБА_6 від органів слідства на тимчасово окуповані території з метою ухилення від кримінальної відповідальності, відповідною постановою слідчого останнього оголошено у розшук.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 15.09.2025 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) кримінального правопорушення.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_6 у разі застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Крім того, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , являючись громадянином України, фактично проживаючи у місті Херсоні, достовірно знаючи про збройну агресією РФ проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення міста Херсона збройними формуваннями РФ, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, з метою переходу на бік ворога, надав свою згоду на перехід на бік ворога та у подальшому добровільно зайняв посаду у незаконному та підконтрольному окупаційній адміністрації органі виконавчої влади, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. У зв'язку з цим, існує ризик того, що ОСОБА_6 на цей час продовжує та продовжить надалі вчиняти діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, у тому числі й у взаємодії з іншими зрадниками та колаборантами, та може вчинити нові злочини.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання винуватим підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. ОСОБА_6 народився у 1974 році у м. Миколаїв Миколаївської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 08.05.2025 вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області за ч. 5 ст. 111-1 КК України до 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємствах, установах організаціях, що надають публічні послуги строком на 5 років.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Більш того, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КПК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України - тримання під вартою (ч. 6 ст. 176 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 197, 309, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого СВ Каховського РВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке 08.08.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022232010000241.
Після затримання підозрюваного, не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 17.09.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1