Справа № 149/2066/25
Провадження №2/149/920/25
Номер рядка звіту 70
"17" вересня 2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Робак М.В.,
за участі секретаря Поліщук Л.А,
за участі представника позивача - адвоката Зарічнюка О.В.
представника відповідача - адвоката Виноградського А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Баранівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) про оспорювання батьківства і виключення з актового запису відомостей про батька дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оспорювання батьківства і виключення з актового запису відомостей про батька дитини.
З метою підтвердження обставин, що стали підставою позову, клопоче про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи .
В підготовчому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує та просить задоволити клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи .
Представник відповідачки проти позову заперечує та не заперечує щодо задоволення клопотання позивача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, які необхідні для вирішення заявленого клопотання про призначення експертизи, вбачає підстави для його задоволення та призначення в даній справі відповідної експертизи.
Відповідно частин 1, 2, 4, 5 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно з статтею 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з'ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з'ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти російської федерації» (заява № 3451/05), зауважував, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.
У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №478/690/18 зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».
Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства в даній справі. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, з метою встановлення обставин щодо кровного споріднення позивача та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , клопотання слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 72 , 107-109 , 252 ЦПК України , суд
Клопотання позивача ОСОБА_1 задоволити.
Призначити по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
- чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) , уродженець с. Качанівка, Хмільницького району Вінницької області, біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Баранівка, Баранівського району Житомирської області.
Проведення експертизи доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (21021, м. Вінниця. вул. В.Порика, 8)
Направити експерту цивільну справу №149/2066/25
Попередити експерта про кримінальну відповідальність по ст. ст.384,385 КК України.
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1
Роз'яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі відповідно до ст.109 ЦПК Українита наслідки неоплати судової експертизи відповідно до ст.139 ЦПК України.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Суддя Марина РОБАК